Малий септакорд зі зменшеним тризвуком
У теорії музики малий септакорд зі зменшеним тризвуком (також відомий як малий зменшений або напівзменшений септакорд) — це септакорд, звуки якого утворюють з основним тоном інтервали: малу терцію, зменшену квінту та малу септиму (1, ♭ 3, ♭ 5, ♭ 7). Наприклад, малий зменшений септакорд, побудований на C, зазвичай записується як Cm7(♭5) або C ø 7, і складається зі звуків C–E ♭ –G ♭ –B ♭ :
Як і інші септакорди, може застосовуватись в основному вигляді або в трьох оберненнях:
У діатонічній гармонії малий зменшений септакорд виникає на сьомому ступені натурального мажору (наприклад, B ø 7 у C-dur) отже, є ввідним септакордом.[1] Так само малий зменшений виникає на другому ступені будь-якої натурального мінору (наприклад, D ø 7 до мінор).[2]
Малий зменшений септакорд використовується досить часто, і нерідко пов'язаний із загостреною емоцією, як на приклад у початковому хорі «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха на сьомій долі першого такту[3]:
Навпаки, у Весільному марші з музики Мендельсона до «Сону літньої ночі» акорд пов'язаний із радісною емоцією.
Відомий приклад застосування малого зменшеного в оберненні — початок скерцо № 1 Шопена, який надихає музикознавців на такі метафори як «квінтесенція драматичного акорду»[4] або «крику відчаю»[5].
Вагнер часто використовував малий зменшений акорд для експресивного ефекту. Найбільш дискусійним прикладом є т. зв. Тристан-Акорд, який відкриває оперу Трістан та Ізольда, що з точки зору гармонічного контексту являє собою хибний малий зменшений септакорд[6]. В опері «Парсифаль» лейтмотив головного героя, що в першому акті побудований переважно на мажорних тризвуках:
у фіналі спирається саме на малий зменшений септакорд. Така трансформація на думку музикознавців показує «як герой зростає в мудрості»[7] і передає «глибоке сумне і смиренне враження»[8]
Ґустав Малер уявляв початок своєї 7-ої симфонії «як трагічну ніч без зірок і місячного світла».[9] Малий зменшений септакорд у низькому регістрі передає темний, задумливий характер. Яскрава фраза на валторні у другому такті побудована на звуках цього акорду.
Звуки малого зменшеного септакорда в американській нотації Акорд Основний тон Мала терція Зменшена квінта Мала септима C♭m7♭5 C♭ E (D) G (F) B (A) Cm7♭5 C E♭ G♭ B♭ C♯m7♭5 C♯ E G B D♭m7♭5 D♭ F♭ (E) A (G) C♭ (B) Dm7♭5 D F A♭ C D♯m7♭5 D♯ F♯ A C♯ E♭m7♭5 E♭ G♭ B (A) D♭ Em7♭5 E G B♭ D E♯m7♭5 E♯ G♯ B D♯ F♭m7♭5 F♭ A (G) C (B♭) E (D) Fm7♭5 F A♭ C♭ (B) E♭ F♯m7♭5 F♯ A C E G♭m7♭5 G♭ B (A) D (C) F♭ (E) Gm7♭5 G B♭ D♭ F G♯m7♭5 G♯ B D F♯ A♭m7♭5 A♭ C♭ (B) E (D) G♭ Am7♭5 A C E♭ G A♯m7♭5 A♯ C♯ E G♯ B♭m7♭5 B♭ D♭ F♭ (E) A♭ Bm7♭5 B D F A B♯m7♭5 B♯ D♯ F♯ A♯
- ↑ Benward & Saker (2003).
- ↑ Henry, Earl and Rogers, Michael (2004).
- ↑ Taruskin, R. (2010, p. 378), The Oxford History of Western Music: Music in the Seventeenth and Eighteenth Centuries.
- ↑ Scruton, R. (2018, p. 138) Music as an Art London, Bloomsbury.
- ↑ Walker, A. (2018, pp. 187—188), Chopin, a Life and Times.
- ↑ Taruskin, R. (2020, pp. 540—541) The Oxford History of Western Music: Music in the Nineteenth Century Oxford University Press.
- ↑ Everett, D. (1996) «Guide to the Thematic Material of Parsifal».
- ↑ Bauer, H. J. (1978, pp. 45-49), Wagner's Parsifal: Musikverlag Emil Katzbichler.
- ↑ Schwartz, E. (2018) «Mahler's Seventh Symphony.»