Малий септакорд зі зменшеним тризвуком

У теорії музики малий септакорд зі зменшеним тризвуком (також відомий як малий зменшений або напівзменшений септакорд) — це септакорд, звуки якого утворюють з основним тоном інтервали: малу терцію, зменшену квінту та малу септиму (1, ♭ 3, ♭ 5, ♭ 7). Наприклад, малий зменшений септакорд, побудований на C, зазвичай записується як Cm7(♭5) або C ^ø ⁷, і складається зі звуків C–E ♭ –G ♭ –B ♭ :

${ \override Score.TimeSignature #'stencil = ##f \relative c' { \clef treble \time 4/4 \key c \major <c es ges bes>1 } }$

Як і інші септакорди, може застосовуватись в основному вигляді або в трьох оберненнях:

Напівзменшені акордові звороти

У діатонічній гармонії малий зменшений септакорд виникає на сьомому ступені натурального мажору (наприклад, B ^ø ⁷ у C-dur) отже, є ввідним септакордом.^[1] Так само малий зменшений виникає на другому ступені будь-якої натурального мінору (наприклад, D ^ø ⁷ до мінор).^[2]

Використання

Малий зменшений септакорд використовується досить часто, і нерідко пов'язаний із загостреною емоцією, як на приклад у початковому хорі «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха на сьомій долі першого такту^[3]:

Bach, St Matthew Passion, opening

Навпаки, у Весільному марші з музики Мендельсона до «Сону літньої ночі» акорд пов'язаний із радісною емоцією.

Mendelssohn, Wedding March

Відомий приклад застосування малого зменшеного в оберненні — початок скерцо № 1 Шопена, який надихає музикознавців на такі метафори як «квінтесенція драматичного акорду»^[4] або «крику відчаю»^[5].

Chopin, Scherzo No. 1 bars 1–8

Вагнер часто використовував малий зменшений акорд для експресивного ефекту. Найбільш дискусійним прикладом є т. зв. Тристан-Акорд, який відкриває оперу Трістан та Ізольда, що з точки зору гармонічного контексту являє собою хибний малий зменшений септакорд^[6]. В опері «Парсифаль» лейтмотив головного героя, що в першому акті побудований переважно на мажорних тризвуках:

у фіналі спирається саме на малий зменшений септакорд. Така трансформація на думку музикознавців показує «як герой зростає в мудрості»^[7] і передає «глибоке сумне і смиренне враження»^[8]

Ґустав Малер уявляв початок своєї 7-ої симфонії «як трагічну ніч без зірок і місячного світла».^[9] Малий зменшений септакорд у низькому регістрі передає темний, задумливий характер. Яскрава фраза на валторні у другому такті побудована на звуках цього акорду.

Таблиця

Звуки малого зменшеного септакорда в американській нотації
Акорд	Основний тон	Мала терція	Зменшена квінта	Мала септима
C♭m^7♭5	C♭	E (D)	G (F)	B (A)
Cm^7♭5	C	E♭	G♭	B♭
C♯m^7♭5	C♯	E	G	B
D♭m^7♭5	D♭	F♭ (E)	A (G)	C♭ (B)
Dm^7♭5	D	F	A♭	C
D♯m^7♭5	D♯	F♯	A	C♯
E♭m^7♭5	E♭	G♭	B (A)	D♭
Em^7♭5	E	G	B♭	D
E♯m^7♭5	E♯	G♯	B	D♯
F♭m^7♭5	F♭	A (G)	C (B♭)	E (D)
Fm^7♭5	F	A♭	C♭ (B)	E♭
F♯m^7♭5	F♯	A	C	E
G♭m^7♭5	G♭	B (A)	D (C)	F♭ (E)
Gm^7♭5	G	B♭	D♭	F
G♯m^7♭5	G♯	B	D	F♯
A♭m^7♭5	A♭	C♭ (B)	E (D)	G♭
Am^7♭5	A	C	E♭	G
A♯m^7♭5	A♯	C♯	E	G♯
B♭m^7♭5	B♭	D♭	F♭ (E)	A♭
Bm^7♭5	B	D	F	A
B♯m^7♭5	B♯	D♯	F♯	A♯

Примітки

↑ Benward & Saker (2003).
↑ Henry, Earl and Rogers, Michael (2004).
↑ Taruskin, R. (2010, p. 378), The Oxford History of Western Music: Music in the Seventeenth and Eighteenth Centuries.
↑ Scruton, R. (2018, p. 138) Music as an Art London, Bloomsbury.
↑ Walker, A. (2018, pp. 187—188), Chopin, a Life and Times.
↑ Taruskin, R. (2020, pp. 540—541) The Oxford History of Western Music: Music in the Nineteenth Century Oxford University Press.
↑ Everett, D. (1996) «Guide to the Thematic Material of Parsifal».
↑ Bauer, H. J. (1978, pp. 45-49), Wagner's Parsifal: Musikverlag Emil Katzbichler.
↑ Schwartz, E. (2018) «Mahler's Seventh Symphony.»

[B&S-1] Benward & Saker (2003).

[2] Henry, Earl and Rogers, Michael (2004).

[3] Taruskin, R. (2010, p. 378), The Oxford History of Western Music: Music in the Seventeenth and Eighteenth Centuries.

[4] Scruton, R. (2018, p. 138) Music as an Art London, Bloomsbury.

[5] Walker, A. (2018, pp. 187—188), Chopin, a Life and Times.

[6] Taruskin, R. (2020, pp. 540—541) The Oxford History of Western Music: Music in the Nineteenth Century Oxford University Press.

[7] Everett, D. (1996) «Guide to the Thematic Material of Parsifal».

[8] Bauer, H. J. (1978, pp. 45-49), Wagner's Parsifal: Musikverlag Emil Katzbichler.

[9] Schwartz, E. (2018) «Mahler's Seventh Symphony.»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]