Перейти до вмісту

Верховський Валерій Дмитрович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стрижеус.
Валерій Верховський
Валерій Дмитрович Стрижеус
Валерій Верховський, травень 2018 року
Народився28 березня 1969(1969-03-28)
с. Желябовка, Нижньогірський район, Крим
Помер23 жовтня 2024(2024-10-23) (55 років)
Волинь
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанням. Київ
Діяльністьжурналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякиписьменник-фантаст, журналіст, перекладач
Alma materДніпропетровський гірничий інститут

Валерій Верховський (справжнє ім'я — Валерій Дмитрович Стрижеус) (28 березня 1969, с. Желябовка, Нижньогірський район, Крим — 23 жовтня 2024, Волинь[1]) — український письменник-фантаст, журналіст, перекладач.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 березня 1969 року в селі Желябовка Нижньогірського району Криму, де отримав повну середню освіту.

Після навчання у Дніпропетровському гірничому інституті займався журналістикою, літературною критикою, перекладом, а також популяризацією досліджень у сфері соціоніки.

Дебютував короткою повістю «Ненаситець» у львівському журналі «Світ пригод» у 2002 році.

У 2008-10 рр. був редактором єдиного спеціалізованого україномовного часопису фантастики «Український фантастичний оглядач». У 2012—2013 рр. був членом редколегії з україномовної фантастики в альманаху «Фанданго» (Сімферополь). Є одним із кураторів та редакторів електронного фантастикознавчого проєкту «Архів фантастики»

Після анексії Криму Росією переїхав до Києва. З 2016 року — журналіст газети «Кримська світлиця».

Публікувався в українських виданнях: «Дніпро», «Український фантастичний оглядач», «Книжник-review», «Сузір'я», «Український детектив», «Світ пригод», «Просто фантастика», «Українська культура» (т.в.о. головного редактора тематичного номера «Феномен фантастики …потім сталося диво», 2019 р.), «Культура і життя» (де в 2019 опублікував кілька статей під спільним заголовком «Світ із кубиків»). Чимало публіцистичних статей Валерія Верховського вийшли в виданні «Український інтерес».

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2009 — диплом літературного конкурсу «Євроформат» за оповідання «Бебі — кращий подарунок».
  • 2013 — Гран-прі літературного конкурсу «Гоголь-фентезі ім. Рудого Панька» в категорії «Кращий твір українською мовою» за оповідання «Срібло та золото».
  • 2013 — фіналіст Національної премії України з фантастики, в номінації «Оповідання».

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Авторські книжки

[ред. | ред. код]
  • Ера електрики: [Збірка фантастики] / Оформлення Н. Ширяєва. — К. Кий, 2011. — 292 с. — (Бібліотека Української Фантастики). — ISBN 978-966-8825-55-2.

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Орсон Скотт Кард. Гра Ендера: Роман / Пер. В. Верховського й Т. Педан. — К.: Брайт Стар Паблишинг, 2013. — 272 с. — ISBN 978-966-2665-22-2
  • Конні Вілліс. Книга Судного дня: фантастичний роман / Пер. Ірини Савюк і Валерія Верховського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2015. — 576 с. — (Горизонти фантастики). — ISBN 978-966-10-2037-4.

Колективні збірки

[ред. | ред. код]
  • Кримський літературний альманах / На обкладинці картина Леоніда Пилунського. — К.: ГО "Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»; ФОП Юрченко В. П., 2018. — 144 с.
  • Феномен фантастики …потім сталося диво // Українська Культура. — 1-3/2019 (тематичний номер). — 60 с.
  • Я і мої роботи. Антологія сучасної української наукової фантастики / упорядник Генрі Лайон Олді. — Харків: Фоліо, 2024. — 448 с. (До збірки увійшло оповідання «Мої джини», написане наприкінці 2023 року).

Література

[ред. | ред. код]
  • Святослав Чирук: Ера електрики: [Рец. на однойменну книгу В. Верховського] // Експедиція XXI (Дніпропетровськ), 2012, № 2(116)
  • Валерій Верховський: «Про українську фантастику, яка шукає своє обличчя» / Інтерв'ю з письменником Лариси Жарких; Фото Лізи Жарких // Херсон Маркет плюс, 2012, 15-21 березня (№ 11) — с. 15.
  • Євген Букет. Ера електрики: [Рец. на однойменну книгу В. Верховського] // Культура і життя, 2016, 11 листопада (№ 46) — с. 14.
  • Ігор Світличанин [Олександр Ярошевський]. Обладунки добра… / Інтерв'ю з В. Верховським // Кримська світлиця (Київ), 2016, № 9 — с. 8.
  • Верховский Валерий Дмитриевич // Энциклопедия крымской фантастики. — Симферополь: Таврида, 2018 — с.33 — 34.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Букет Євген. Валерій Верховський — трошки філософ і великий мрійник // Український інтерес

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верховський_Валерій_Дмитрович&oldid=43817543