Войцехівський Юрій Олександрович
| Юрій Олександрович Войцехівський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 13 січня 1928 — вересень 1930 | ||
| Попередник: | Панас Любченко | |
| Спадкоємець: | посаду скасовано | |
| ||
| лютий 1928 — січень 1932 | ||
| Попередник: | Панас Любченко | |
| Спадкоємець: | Іван Воробйов | |
| Народження: |
березень 1883 Спичинці, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: |
25 жовтня 1937 (54 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |
| Країна: |
 Російська імперія →  СРСР | |
| Освіта: | Київський комерційний інститут | |
| Партія: | КП(б)У | |
| Автограф: | 
| |
Войцехі́вський (Войцеховський)[1] Ю́рій Олекса́ндрович (березень 1883, Спичинці, Київська губернія — 25 жовтня 1937, Київ) — український радянський державний діяч, голова Київського окружного виконкому і Київської міської ради (1928–1932), секретар ВУЦВК (1932–1936). Кандидат у члени ЦК КП(б)У (листопад 1927 — червень 1930). Член ЦК КП(б)У (червень 1930 — травень 1937). Член Ревізійної комісії КП(б)У (червень — липень 1937).
Народився в березні 1883 року в містечку Спичинці, тепер Погребищенський район Вінницька область, Україна. Мав вищу освіту, закінчив Київський комерційний інститут. З 1904 по 1911 рік був членом УСДРП, у 1918–1920 роках входив до партії боротьбистів. З 1920 року — член КП(б)У.
У 1919 році — член колегії Народного комісаріату освіти Української СРР. У 1920 році — завідувач Подільського губернського фінансового відділу, завідувач Подільського губернського продовольчого відділу. У 1920—1925 роках — член колегії і головного правління Цукротресту в місті Києві, директор Українського державного банку. У 1925—1928 роках — голова правління Державного видавництва України (ДВУ).
13 січня 1928 року був кооптований до складу та обраний головою Київського окружного виконкому[2][3][4]. Цю посаду він обіймав до вересня 1930 року, коли були розформовані окружні органи влади. У лютому 1928 року Войцехівського також було обрано головою Київської міської ради[5][6]. На цій посаді він працював до січня 1932 року.
20 січня 1932 року Войцехівський був призначений на посаду заступника Народного комісара земельних справ УСРР[7]. Від 9 лютого 1932 року до 5 квітня 1936 року обіймав посаду секретаря ВУЦВК[8][9], з 14 жовтня 1936 року — заступник голови Найвищого (Верховного) суду УРСР. Член Центрального комітету КП(б)У, брав участь у кількох всеукраїнських та всесоюзних з'їздах Рад.
Заарештований у Києві 23 липня 1937 року. 24 жовтня того ж року Воєнною колегією Верховного суду СРСР як «учасник та один з керівників антирадянської націоналістичної терористичної організації на Україні» за статтями 54-1а, 54-8, 54-11 Кримінального кодексу УРСР був засуджений до вищої міри покарання — розстрілу, з конфіскацією майна. 25 жовтня 1937 року був розстріляний у Києві.
У 1956 році Воєнною колегією Верховного суду СРСР Войцехівський був реабілітований за відсутністю складу злочину (посмертно).
- ↑ Уся Київщина, 1928, C. 37 (С. 57 у djvu-файлі).
- ↑ Протокол Ч. 54 IV позачергового пленуму Київського окрвиконкому Х склику від 13 січня 1928 року // ДАКО, ф. Р-112, оп. 1, спр. 5521, арк. 57.
- ↑ Биография нового председателя Киевского Окрисполкома тов. Ю. А. Войцеховского // Вечерний Киев. — 1928. — № 12 (283). — 14 января. (рос.)
- ↑ Уся Київщина, 1928, C. 42 (С. 62 у djvu-файлі).
- ↑ Затверджено обрання т. Войцеховського // Пролетарська правда. — 1928. — № 33 (1945). — 8 лютого. — С. 5.
- ↑ Тов. Ю. О. Войцеховський — голова Київської Міськради // Пролетарська правда. — 1928. — № 39 (1951). — 15 лютого. — С. 5.
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК від 20 січня 1932 року «Про настановлення т. Войцехівського Ю. О. на заступника НКЗС УСРР» // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1932. — № 2. — 15 лютого. — С. 15–16. [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова IV (позачергової) сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету XII скликання від 9 лютого 1932 року «Про обрання тов. Войцехівського Ю. О. на секретаря ВУЦВК» // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1932. — № 5. — 29 лютого. — С. 47. [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК від 4 квітня 1932 року «Про увільнення тов. Войцехівського Ю. О. від обов'язків секретаря Центрального Виконавчого Комітету УСРР» // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду УСРР. — 1936. — № 19. — 9 квітня. — С. 7. [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
- Карамаш Сергій. Керівники Києва // «Поділ і ми» : журнал. — 2001. — № 4–5 (41–42). — С. 18–31.
- Уся Київщина: довідна книга на 1928 рік. — Київ : Видавництво «Пролетарська правда», 1928. — 638 с.
- Косовська Лана. Вершити долю столиці киянам не дано чи не дають? // Дзеркало тижня. Україна. — 2003. — № 29. — 1 серпня. [Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.]
- Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К. : Довіра, 2008. — С. 53. — ISBN 978-966-507-226-3. [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Войцеховский Юрий Александрович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.) [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Галузевий державний архів Служби безпеки України, фонд № 6, АІДС № 1795, арх. № 38039
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
