Вулиця Кубійовича (Львів)
| Вулиця Кубійовича Львів | |
|---|---|
 Вулиця Кубійовича у Львові | |
| Місцевість | Снопків |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Володимира Кубійовича |
| Колишні назви | |
| Дорога до єзуїтської цегельні, Снопківська бічна, Жижинська, Людвіг Янгассе, Гончарова | |
| польського періоду (польською) | Droga do cegielni jezuickiej, Snopkowska boczna, Żyżyńska |
| радянського періоду (українською) | Жижинська, Гончарова |
| радянського періоду (російською) | Жижинская, Гончарова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 560 м |
| Координати початку | 49°49′41.734″ пн. ш. 24°2′4.923″ сх. д. / 49.82826° пн. ш. 24.03470° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′28.728″ пн. ш. 24°2′20.373″ сх. д. / 49.82465° пн. ш. 24.03899° сх. д. |
| поштові індекси | 79011[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній[2] |
| Покриття | бруківка, асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—3, 5—11, 11а, 12, 14—29, 29а, 30—36, 36а, 37—39, 41[3] |
| Архітектурні пам'ятки | № 2, 22, 39, 41[4] |
| Навчальні заклади | Львівська національна академія мистецтв |
| Медичні заклади | стоматологічна клініка «Симбіотика» |
| Заклади культури | галерея Львівської національної академії мистецтв |
| Поштові відділення | ВПЗ № 11 (вул. Франка, 91/93)[1] |
| Аптеки | «Доктор» |
| Забудова | конструктивізм: польський 1930-х років, радянський 1950-х—1960-х років |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2375357 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Кубійовича у Вікісховищі | |
Вулиця Кубійовича — вулиця у Галицькому районі[5] міста Львова, місцевість Снопків. Прямує на південний схід — від перехрестя вулиць Волоської, Людкевича, Снопківської та Франка до Кубанської. Прилучається площа Василя Вишиваного.
- від 1869 року вулиця мала назву Дороги до єзуїтської цегельні.
- від 1912 року — вулиця Снопківська бічна.
- від 1916 року — вулиця Жижинська, на честь перемоги польських повстанців під командуванням генерала Міхала-Яна Гейденрейха у битві[pl] поблизу села Жижин над російським військом під час січневого повстання 1863 року.
- від 1943 року — Людвіг Янґассе, на честь Фрідріха Людвіга Яна, німецького офіцера, педагога, політика та громадського діяча, «батька сучасної гімнастики».
- від 1944 року — вулиця Жижинська, повернена передвоєнна назва.
- від 1945 року — вулиця Гончарова, на честь російського письменника Івана Гончарова.
- від 1992 року — вулиця Кубійовича, на честь видатного українського географа і демографа, громадського діяча Володимира Кубійовича[6][7].
З 11 квітня 2024 року, рух приватного транспорту на вул. Кубійовича — на ділянці від пл. Вишиваного до вул. Кубанської, де досі був двосторонній рух, відтепер став одностороннім і відповідно вся вулиця Кубійовича стала односторонньою[2].
В архітектурному ансамблі вулиці Кубійовича переважає конструктивізм — польський 1930-х років та радянський 1950-х і 1960-х років, а також присутня сучасна забудова XXI століття[7]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 7 — триповерховий житловий будинок, власницею якого у 1936 році була Марія Деметр[8], а серед мешканців будинку були Владислав Еразм Боярський (1866—1946), польський педагог, історик, колишній професор II Гімназії імені Франца Йосифа у Львові[9][10], судовий урядник Едвард Корецький та вчителі Емма Котарба, Яніна і Кароль Ланг[11].
№ 15 — у цьому будинку мешкав Василь Рагузов — комсомолець, студент Львівського політехнічного інституту. Він загинув під час степової заметілі у Казахстані, коли брав участь в освоєнні цілинних земель. У 1979 році на його честь була названа вулиця у Львові (нинішня вулиця Шафарика), а на будинку, де він мешкав з родиною, встановлена меморіальна таблиця. Нині за цією адресою розташований офіс ГО «Львівське братство пасічників „Рій“».
№ 17 — триповерховий житловий будинок. Приміщення на першому поверсі будинку займає крамниця «Продукти».
№ 19, 21, 23 — чотириповерхові житлові будинки. Будинок під № 19 вирізняється широкими наріжними лоджіями, на жаль, багато з них зіпсували склінням[12]. Будинки № 21 і № 23 збудовані у 1950-х роках.
№ 29 — житловий п'ятиповерховий будинок, споруджений у 1960-х роках для представників львівської організації Спілки письменників України[13]. Поет Микола Петренко згадував про цей письменницький будинок[14]:
«Зумів таки вуйко Козланюк вибити гроші, затвердити проєкти, розгорнути будівництво. Щоправда, не все вийшло так, як планувалося. Спершу йшла мова про поліпшений проєкт, чеський чи що. Але в обкомі скривилися: будуйте як всі. Тобто хрущовки. За поліпшеними проєктами виростали тільки обкомівські та виконкомівські будинки, простим людям зась. Козланюк боровся: ми ж не прості люди, ми письменники, не допомогло… Однак у нас велика радість. Житимемо громадою, окрім нас із Володимиром Лучуком, сусідами будуть Борис Бобинський, Роман Іваничук, Григорій Тютюнник».
На першому поверсі будинку за радянських часів містився магазин «Продторг»[7], нині тут стоматологічна клініка «Симбіотика».
№ 31 — за радянських часів в будинку містилася їдальня «Домова кухня», нині тут продуктова крамниця мережі «Близенько».
№ 33 — за радянських часів перший поверх будинку займало «Ательє мод». Нині тут міститься ЛКП «Снопківське».
№ 35 — будівля споруджена 1973 року за проєктом архітектора Мирона Вендзиловича як новий навчальний корпус Інституту прикладного і декоративного мистецтва. Нині у цьому приміщенні міститься кафедра сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв[15]. Також академія має ще два нових корпуси, збудованих на початку XXI століття. У 2000-х роках тут одне з приміщень займав театр «Намір». Під № 35а — кав'ярня «Хліб з маслом», під № 35б — галерея Львівської національної академії мистецтв.
№ 39 — триповерховий житловий будинок. Внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2452-м[4].
№ 41 — вілла Кшижевських, збудована у 1925 році за проєктом архітектора Владислава Дердацького[16]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2453-м[4].
№ 2 — у 1950-х роках в будинку була швейна майстерня індпошиття[17], у 1970—1980-х роках — каси Аерофлоту, згодом містилося кафе-бар «Крона», нині — кафе української кухні «Шкварка». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2451-м[4].
№ 8 — триповерховий будинок збудований у стилі функціоналізму. На ньому виступаючий еркер і стрічкове скління. Від еркера плавно, наче крила метелика, відходять балкони з рустуванням. Вхідний портал класично прямокутний, збереглись автентичні дерев’яні двері з округлим витягнутим вікном, що нагадує вхід в каюту пароплава[12].
№ 22 — житловий будинок. Внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2079-м[4].
№ 36а — чотириповерховий будинок, споруджений у 1950-х роках, як гуртожиток Львівського технікуму залізничного транспорту (нині — Львівський коледж транспортної інфраструктури).
№ 38 — будинок академічної спільноти, споруджений за проєктом архітектора Івана Левинського. Нині у цій будівлі міститься Львівська національна академія мистецтв[7].
- Подольський Валентин Маркович — український скульптор[18].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 травня 2022.
- ↑ а б Пресслужба ЛМР (10 квітня 2024). Від завтра односторонньою стане вся вулиця Кубійовича і невелика ділянка вулиці Кубанської. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 11 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ а б в г д Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- ↑ Галицький районний суд м. Львова. Перелік вулиць Галицького району м. Львова. fk.lv.court.gov.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 68.
- ↑ а б в г 1243 вулиці Львова, 2009, с. 258.
- ↑ Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol… — S. 79.
- ↑ Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol… — S. 43.
- ↑ Bojarski Władysław Erazm (PDF). pbp.webd.pl (пол.). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
- ↑ Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol… — S. 194, 196, 222.
- ↑ а б Мирослава Ляхович (24 квітня 2017). Проєкт «Житлові будинки»: вулиця Кубійовича. modernism.lviv-online.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 14 лютого 2020.
- ↑ Галицьке передмістя, 2012, с. 276.
- ↑ Петренко М. Є. Лицарі пера і чарки. — Львів : Сполом, 2000. — С. 77. — ISBN 996-744-550-X.
- ↑ Галицьке передмістя, 2012, с. 277.
- ↑ Ю. О. Бірюльов. Дердацький Владислав // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- ↑ Янчак Я. Проєкт «Міський медіаархів»: будинок у збігу вулиць Снопківської, Гончарова (тепер вул. Кубійовича, 2), Військової (тепер вул. С. Людкевича). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ Подольський Валентин Маркович // Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 367.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 68. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Кубійовича вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 258. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX ст. — Львів : Світ, 2001. — С. 32. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 263, 264. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 352 с. — ISBN 978-617-629-076-6.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Кубійовича В. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 березня 2021.
- У Львові, в районі вулиць Кубійовича та Снопківської може постати житловий будинок. 13 грудня 2019. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 30 березня 2021.