Вулиця Торгова (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Торгова
Львів
Вигляд на вул. Торгову з проспекту Чорновола
Вигляд на вул. Торгову з проспекту Чорновола
Вигляд на вул. Торгову з проспекту Чорновола
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честьСебастіяна Кленовича
Колишні назви
Торговиця, Зальцмарктпляц, площа Голуховських, Театрепляц, площа Голуховських, площа Торгова
австрійського періоду (українською)Зальцмарктпляц
австрійського періоду (німецькою)Salzmarktplatz
польського періоду (польською)Targowica, plac Gołuchowskich
радянського періоду (українською)площа Торгова
радянського періоду (російською)площадь Торговая
Загальні відомості
Протяжність210 м
поштові індекси79008[1]
Транспорт
Рухдвосторонній
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 11, 12, 15
Поштові відділенняВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Забудовавіденський класицизм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Торгова у Вікісховищі

Ву́лиця Торго́ва — вулиця в центральній частині Львова. Сполучає початок вулиці Городоцької з площею Князя Ярослава Осмомисла. Важливий транспортний вузол.

Назва

[ред. | ред. код]

Близько 1840 року вона мала назву Торговиця соляна, в середині XIX століття — площа Мала, з 1865 року — площа Ґолуховських, на честь намісника Галичини Аґенора Ґолуховського, за німецької окупації — Театрепляц. Сучасна назва — з 1944 року. Спершу це була площа Торгова[2], за незалежної України — вулиця Торгова.

Забудова

[ред. | ред. код]

Забудова вулиці: віденський класицизм. Під № 1 за Польщі були магазин галантереї, трикотажу й модних товарів Райхера, крамниця скла та порцеляни Шайденфрау, фабрика бочок Верцнера і книгарня Тененбаума; під № 2 — винарня Абрагамовича; під № 3 — ремонт парасоль; під № 4 — ресторан Дорфмана; під № 5 — винарня Маєра, кондитерський магазин Брандштеттера і молочарня Фінкельштайна. Тепер усіх цих адрес не існує.

Від 1970-х років у будинку № 6 було доволі популярне на той час кафе «Вечірній Львів», що містилося у підвальному приміщенні театру імені Заньковецької, від кінця 1980-х років кафе не працює. У будинку № 11 за Польщі була винарня Шіффе та магазин меду Гетера, за СРСР тут була крамниця жіночого одягу й магазин «Молоко», нині — салон краси «Донна», ательє мод «Олеся» (до 2013 року), крамниця взуття «Ecco» та ремонт годинників. Під № 14 за польських часів був магазин суконних товарів Фішера, у 1950-х роках — Народний суд Шевченківського району, фотосалон артілі «Фотохудожник» і ремонт годинників, нині цієї адреси не існує. У будинку № 15 за польських часів була фабрика мила та свічок Рота і магазин взуття Гіршгорна, за радянських — трамвайний диспетчерський пункт, перукарня й ремонт взуття та фарбування шкіряних виробів, нині тут ремонт взуття, комп'ютерна фірма «Стек», фотосалон, магазин «Товари для тварин», кафе «Зорепад», крамниця мережі «Алкоголь і тютюн», крамниця ювелірних виробів «Карат». Під час другої світової війни більшу частину будинків площі було знищено.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  2. Проєкт «Міський медіаархів»: Львів. Туристична схема. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 23 червня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]