Вулиця Професорська (Львів)
Вулиця Професорська Львів | |
---|---|
![]() | |
Місцевість | Новий Світ |
Район | Галицький |
Колишні назви | |
Марії Маґдалини (част.), Нікоровіча, Бібліотекштрассе, Нікоровича | |
польського періоду (польською) | Marii Magdaleny (cz.), Nikorowicza |
радянського періоду (українською) | Нікоровича |
Загальні відомості | |
Протяжність | 148 м |
Координати початку | 49°50′09.99″ пн. ш. 24°00′58.85″ сх. д. / 49.8361083° пн. ш. 24.0163472° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′05.32″ пн. ш. 24°00′59.02″ сх. д. / 49.8348111° пн. ш. 24.0163944° сх. д. |
поштові індекси | 79013[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1, 1а, 2[2] |
Архітектурні пам'ятки | № 1, 2[3] |
Навчальні заклади | Національний університет «Львівська політехніка» |
Заклади культури | Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» |
Поштові відділення | ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)[1] |
Забудова | класицизм[4] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
![]() | |
![]() ![]() |
Ву́лиця Профе́сорська — вулиця у Галицькому районі міста Львова[5][6], в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Бандери та Устияновича[7].
Станом на 1739 рік разом із сучасною Бібліотечною вже відома під назвою вулиці Марії Маґдалини, бо проходила за однойменним костелом. Від 1895 року — вулиця Нікоровича, на честь польського композитора Юзефа Нікоровича. На часі німецької окупації, від листопада 1941 року — Бібліотекштрассе, назва походить від розташування на цій вулиці бібліотеки Львівської політехніки. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва. Сучасна назва — з 1946 року[8].
Вся забудова вулиці Професорської здійснена у стилі класицизму[4]. Більшість будинків внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
№ 1 — будівля науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» споруджена у 1929—1934 роках за проєктом професора Львівської Політехніки, архітектора Тадея Обмінського у стилі неокласицизм початку XX століття[9].
№ 1а — будівля інституту інженерної механіки та транспорту Національного університету «Львівська політехніка» (14-й навчальний корпус) споруджена у XVII столітті, як чернечі келії домініканського монастиря святої Марії Магдалини. Після «йосифінської касати» 1783 року в монастирі влаштували жіночу в'язницю, яка перестала функціювати лише 1922 року[10]. У 1920-х роках монастир реставровано під керівництвом професора політехніки Владислава Клімчака та проведено адаптацію для потреб львівської політехніки[11].
№ 2 — будівля інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Національного університету «Львівська політехніка» (11-й навчальний корпус Національного університету «Львівська політехніка»), споруджена у 1890 році для потреб 4-ї державної гімназії (у 1920—1939 роках — 4-та державна гімназія імені Яна Длуґоша).
-
Середня частина вулиці. Вигляд з подвір'я Львівської політехніки
-
Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки
-
11-й корпус Львівської політехніки
-
Вхід до 11-го корпусу Львівської політехніки
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 99.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (П). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ Вулиця Професорська. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 50.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Професорська, 1 — Бібліотека НУ «Львівська політехніка». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 2 жовтня 2023. Процитовано 18 серпня 2019.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 159.
- ↑ Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 37—38. (пол.)
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Професорська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 99. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 50, 87, 99, 111, 113. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 165, 509. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów. — Warszawa, 1925. — S. 159—161. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Професорська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 18 серпня 2019.