Вулиця Романа Дашкевича (Львів)
| Вулиця Дашкевича Львів | |
|---|---|
-2.JPG) Вигляд на вул. Дашкевича з вул. Замарстинівської | |
| Місцевість | Підзамче |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Романа Дашкевича |
| Колишні назви | |
| Короля Яна III (Замарстинів), Королівська, Комунальна | |
| польського періоду (польською) | Króla Jana III (Zamarstynów), Królewska |
| радянського періоду (українською) | Комунальна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 610 м |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—3, 15, 17, 31, 33, 39, 41[2] |
| Навчальні заклади | Львівський дошкільний навчальний заклад ясла–садок № 121 Львівської міської ради |
| Заклади культури | «Ретро Мото Музей» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | житлова двоповерхова, садибна кінця XIX— початку XX століття, промислова[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Дашке́вича — вулиця у Шевченківському районі міста Львова[4], у місцевості Підзамче. Вулиця Дашкевича простягається з південного заходу на північний схід та сполучає вулиці Замарстинівську і Жовківську, утворюючи перехрестя з вулицями Біляшівського та Ткацькою. Прилучаються вулиці Узбецька, Половинна, Квітова, Корінна, Крута[5].
Вулиця виникла наприкінці XIX століття вздовж русла каналу Нова Полтва (інші назви — Корито, Млинський потік), який проходив вздовж нинішніх вулиць Хімічної та Романа Дашкевича. Цей канал становив північну межу міста Львова[6], а за ним починалися землі Замарстинова. У 1929 році отримала назву Короля Яна III, на честь польського короля Яна III Собеського. Біля перехрестя вулиць Замарстинівської, Хімічної та Романа Дашкевича колись була Замарстинівська або ж Голосківська рогатка та мурований міст через канал Нова Полтва[7]. Рішенням уряду Речі Посполитої Другої від 11 квітня 1930 року селище включене до юрисдикції міста Львова[8][9][10] та утворено окрему дільницю «VIII. Замарстинів»[11]. Після приєднання до міста вулиця у 1933 році перейменована на Королівську. У 1946—1993 роках мала назву вулиця Комунальна. Сучасна назва походить з 1993 року[12], на честь українського політичного та військового діяча Романа Дашкевича[13].
Вулиця Романа Дашкевича є прикладом граничної дороги. Її непарна частина, забудована переважно садибними будиночками межі XIX—XX століть, що до 1930 року належали до Замарстинова[14], а з її парної, південної сторони присутня промислова забудова радянського часу[3].
№ 1 — у міжвоєнний період тут містилася фірма Чеховича з виготовлення меблів, нині на цьому місці промислова руїна.
№ 3 — у будинку міститься фотостудія «Fabrik Studio» (вхід у студію від вул. Половинної)[15].
№ 11 — за Польщі містилася фабрика мила Фрюліха, нині цього будинку не існує.
№ 17 — Львівський дошкільний навчальний заклад ясла–садок № 121 Львівської міської ради створено на підставі розпорядження виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 20 листопада 1967 року № 634. Навчальний заклад розрахований на 115 місць: шість груп (одна група для дітей раннього віку, та п'ять груп для дітей дошкільного віку)[16].
№ 29 — житловий двоповерховий будинок кінця XIX— початку XX століття. Тривалий час стояв пусткою, хоча й має чотирьох співвласників. 1 липня 2020 року стався обвал частини стіни будинку від вул. Янки Купали[17].
№ 33 — житловий двоповерховий будинок кінця XIX— початку XX століття. Тут 1950-х роках містилася майстерня з ремонту взуття[3].
№ 37 — ритуальна агенція «Dolorem»[18].
№ 2 за цією адресою у липні 2015 року перший в Україні музей мотоциклів «Ретро Мото Музей»[19]. В колекції налічується понад 50 експонатів повоєнного періоду. На виставці представлена мототехніка як відомих марок («Jawa», «Мінськ», «Восход», «Іж Планета»), так і маловідомих виробників двоколісного транспорту[20]. Окрім мотоциклів, у музеї зібрані ще й велосипеди[19]. Один з найнезвичайніших експонатів — екстравагантний мотобайк, повністю обплетений яскравою пряжею: кожна його деталь, кожен гвинтик, вихлопна труба — все це було «одягнене». Цей в'язаний шедевр має назву «Розбите серце», а автором є львівська майстриня Божена Городницька[21]. Найстарішому експонату вже понад 60 років — військовий мотопричіп, виготовлений 1944 року у Швейцарії[19]. Станом на 2023 рік за цією ж адресою розташовувалися кафе «Корчма», продуктова крамниця та СТО «Газовня»[22].
11 липня 2023 року виконавчий комітет Львівської міської ради ухвалив рішення про надання ТзОВ «Річ девелопмент груп» містобудівних умов та обмежень на будівництво на вул. Дашкевича, 2 будівлі змішаного використання з житловими квартирами на верхніх поверхах та розміщенням у нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, обслуговуючого та комерційного призначення[23]. Чотири поверхи будуть над землею, а п'ятий та шостий під землею (підземний паркінг)[24]. У шестиповерхівці передбачено 42 квартири, також 48 паркомісць у дворівневому підземному паркінгу та 36 — наземних[25].
- Світлини вуличної забудови
-
Вулиця Дашкевича біля перехрестя з вулицями Біляшівського та Ткацькою -
Стара адресна табличка на розі вулиць Дашкевича та Жовківської -
Житловий будинок (вул. Дашкевича, 29)
-1.JPG)
.jpg)
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 486.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Д). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ Вулиця Дашкевича. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 374.
- ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 64.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. —1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
- ↑ Атлас українських історичних міст, 2014, с. 61.
- ↑ Сучасний Львів: путівник, 1943, с. 46.
- ↑ Сучасний Львів: Путівник, 1943, с. 47.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 19.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 96.
- ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 71.
- ↑ Офіційний сайт фотостудії «Fabrik Studio». fabrik-studio.com. Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ Дошкільний навчальний заклад № 121. dity.in.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2023. Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ Софія Лазуркевич, Марта Когут (1 липня 2020). На вул. Дашкевича у Львові обвалилась закинута двоповерхова будівля. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 19 червня 2022. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ Ритуальна агенція «Dolorem». 032.ua. Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ а б в На вул. Дашкевича у Львові обвалилась закинута двоповерхова будівля. lviv.vgorode.ua. 7 липня 2015. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ На вул. Дашкевича у Львові обвалилась закинута двоповерхова будівля. stezhkamu.com. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ Перший український музей мототехніки. motostyle.ua. Процитовано 14 вересня 2024.
- ↑ Газовня. list.in.ua. Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ Наталя Дуляба (11 липня 2023). На Підзамчі збудують новий житловий комплекс. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 12 липня 2023. Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ Наталія Вареник (15 липня 2023). У Львові зведуть будинок змішаного використання з двома поверхами під землею. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 29 серпня 2024. Процитовано 13 вересня 2024.
- ↑ У Львові неподалік центру зведуть шестиповерхівку змішаного типу. Деталі. zahid.espreso.tv. Еспресо TV. 13 липня 2023. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 13 вересня 2024.
- Атлас українських історичних міст / Наук. ред. атласу М. Капраль; Автори: М. Долинська, Ю. Диба, Т. Гринчишин, У. Іваночко, М. Капраль, У. Кришталович, Ю. Лукомський, І. Оконченко, О. Оконченко, В. Петегирич, Б. Посацький, А. Фелонюк, С. Ямелинець. НАН України. Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології та ін. — Київ : ДнВП «Картографія», 2014. — Т. 1: Львів. — 96 с. — ISBN 978-617-670-430-0.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 43. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Мар'яна Долинська Формування і розвиток території Львова: зміни адміністративно-територіального поділу міста в XIII–XXI століттях // Вісник Львівського університету. — Серія історична. — 2016. — Спецвипуск. — С. 13–30. — ISSN 2078-6107.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Дашкевича вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 486. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 19, 109. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 374, 394, 413, 415, 563. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 64, 71. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Степанів О. Сучасний Львів: путівник. — Краків : Українське Видавництво, 1943. — 168 с.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Вулиця Романа Дашкевича (Львів; 11 липня 2021 р.) |
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Дашкевича Р. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 12 вересня 2024.
- Колись ця вулиця була Королівською. afishalviv.net. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. 13 грудня 2021. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 12 вересня 2024.
- У Львові на одній з вулиць забетонували дерева (фото). 4studio.com.ua. 18 серпня 2023. Архів оригіналу за 13 жовтня 2023. Процитовано 13 вересня 2024.
Наталія Вареник (10 жовтня 2023). У Львові хочуть збудувати новий житловий квартал. Що відомо. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Процитовано 13 вересня 2024.