Церква «Віфанія» (Львів)

Церква «Віфанія»
Церква «Віфанія»
	49°49′48″ пн. ш. 24°0′51″ сх. д. / 49.83000° пн. ш. 24.01417° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Львів
Архітектор	Бернард Меретин
Скульптор	Антон Штиль, Іоан Георгій Пінзель
Художник	Станіслав Строїнський
Засновник	Олександр Зборовський
Кінець будівництва	1630, 1736
Зруйновано	1648
Будівельна система	цегла
Належність	П'ятидесятництво
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Епонім	Мартін Турський
	Церква «Віфанія» (Львів) (Україна)
	Церква «Віфанія» у Вікісховищі

Церква «Віфанія» — церква п'ятидесятників у Львові. Знаходиться в районі Підзамче на вулиці Жовківській, 8.

Історія

Дерев'яний костел Святого Мартина (пол. Kościół św. Marcina) був споруджений з фундації Олександра з Ритвян Зборовського 1630 року для католицького чернечого ордену кармелітів. Сучасного вигляду набув після його відбудови 1736 року в камені після пожежі 1648 року. Кошти для зведення храму надав Ян Рубчинський.^[1]

Ян Юліуш Островський стверджував, що Йоган-Георг Пінзель виконав якісь скульптури для костелу.^[2]

Пізніше при костелі розміщувався шпиталь для інвалідів війни. Після «йозефінської касати» костел став парафіяльним.^[1]

Костел дав назву вулиці, на якій він розташований — вулиця Святого Мартина (так вона називалася у 1890—1943 та 1944—1946 роках).

У 1990-х роках будівлю передали громаді Християн Віри Євангельської — п'ятидесятникам.

Архітектура

Будівля споруджена з каменю, однонавна, прямокутна в плані, з сиґнатуркою над високим двосхилим дахом. Фасад костелу розчленовують пілястри, оригінальні капітелі іонічного ордеру які скомпоновані з військової арматури. Інтер'єр храму прикрасив фресками художник Йозеф Маєр у XVIII сторіччі (1747—1748^[3]). Рококові склепіння храму свого часу розписав Мартин Строїнський. Він також автор розписів фасаду, які ще ледь можна було побачити на початку 1920-х. Розписи рококових склепінь відновив Теофіл Копистинський 1886 року.^[1]

До костелу прилягає двоповерхова будівля з келіями, яка з боку головного фасаду має дзвіницю.

Примітки

↑ ^а ^б ^в Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 175.
↑ Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 93—94. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
↑ Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 233.

Джерела та література

Горак Р. Роберт Домс, до 300-річчя Львівської пивоварні // Дзвін. — Львів, 2015. — № 11 (853) (листопад). — С. 140—156.
Качор І., Качор Л. Львів крізь віки. — Львів: Центр Європи, 2004. — 240 с. — ISBN 966-7022-44-7.
Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР. — К.: Будівельник, 1983—1986. — Т. 3. — С. 83.
Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 175—176. (пол.)

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

[О5-1] а ^б ^в Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 175.

[2] Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 93—94. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)

[3] Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 233.

[1]

[2]

[3]