Верхня (гміна)
| Гміна Вєжхня | |
| 1934-1939, 1941-1944 | |
| Воєводство | Станіславське, Крайсгауптманшафт Калуш, Крайсгауптманшафт Станіслав |
|---|---|
| Повіт | Калуський |
| Адмінцентр гміни | Верхня |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 140,8 км² |
| Громади | 7 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
11393 80,9 осіб/км² |
Ґміна Вєжхня — сільська гміна в Калуському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Калуш (1941—1943) і Крайсгауптманшафті Станіслав (1943—1944) Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було село Верхня.
Об'єднану сільську Верхнянську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 року у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Болохув (Болохів), Вєжхня (Верхня), Гуменув (Гуменів), Завадка, Збора, Мосціска (Мостище), Станькова[1].
Площа ґміни — 140,8 км².
Кількість житлових будинків — 2224.
Кількість мешканців — 11393[2] (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934 років).
Національний склад населення ґміни Вєжхня на 1 січня 1939 року[3]:
| село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | німці | поляки | польські колоністи |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Болохів | 890 | 850 | 20 | 20 | |||
| Верхня | 2430 | 2190 | 20 | 220 | |||
| Гуменів | 740 | 540 | 180 | 20 | |||
| Завадка | 2020 | 1970 | 10 | 30 | 10 | ||
| Збора | 1730 | 1700 | 20 | 10 | |||
| Мостище | 1600 | 1550 | 30 | 5 | 10 | 5 | |
| Станькова | 2360 | 2170 | 150 | 20 | 10 | 10 | |
| Степанівка | 550 | 90 | 10 | 450 | |||
| Загалом | 12320 | 11060 | 200 | 95 | 10 | 255 | 700 |
| Відсотки | 100 % | 89,77 % | 1,62 % | 0,77 % | 0,08 % | 2,07 % | 5,68 % |
17 січня 1940 року ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Войнилівського району[4].
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р.
На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 10375 осіб[5]..
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kałuskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 68. — poz. 625. — S. 1263. (пол.)
- ↑ Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. Województwa południowe. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 10 (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 32—33.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості / Арсенич П., Федунків З, Гандзюк Р. та ін. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. — С. 29.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943: monografie. — Krakau: Burgverlag Krakau, 1943. — S. 13. (нім.)