Вікіпедія:Відновлення вилучених сторінок/Архів 6

Це архів минулих обговорень. Не змінюйте вміст цієї сторінки. Якщо ви хочете почати нове обговорення або ж відновити старе, будь ласка, зробіть це на поточній сторінці обговорення.

Інститут демократії та прав людини

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Стаття: Інститут демократії та прав людини (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
Причина: Після її видалення побачили світ дві статті в незалежних авторитетних друкованих виданнях, які висвітлюють діяльність Інституту за 15 років в цілому: «На шляху до громадянського суспільства» - газета «Одеські вісті» - http://izvestiya.odessa.ua/uk/2015/10/10/na-shlyahu-do-gromadyanskogo-suspilstva та «В інтересах муніципальної демократії та прав людини в Україні» - газета «2000» - http://www.2000.ua/v-nomere/derzhava/ekspertiza/v-interesah-municipalnoi-demokratii-ta-prav-ljudini-v-ukraini.htm. При цьому, на мій погляд, віддалена стаття повністю відповідала частнім критеріям значимості для неурядових громадських організацій ВП:НУО --Optimist2014 (обговорення) 14:12, 21 листопада 2015 (UTC)

Пропоную відновити у особистому просторі автора, для подальшого опрацювання. Після того, як нова інформація буде внесена, стаття може бути перевірена кимось із адмінів (за запитом автора) і при відповідності стандартам перенесена до основного простору. --Yuriy Kvach (обговорення) 18:07, 21 листопада 2015 (UTC)

Відновлено у просторі автора (скоріше за все, адже сторінка створена з IP-адреси): Користувач:Optimist2014/Інститут демократії та прав людини.
@Optimist2014: будь ласка, після доопрацювання самостійно не перейменовуйте сторінку в основний простір, а відкрийте тему тут знову, адже відновлено сторінку для доопрацювання, а не просто відновлено. Дякую. --Helixitta (обг.) 19:09, 21 листопада 2015 (UTC)

Шаблон:Дані країни

Стаття: Шаблон:Дані країни (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
Причина: Цей шаблон потрібен на перспективу у багатьох інших, окрім тих, що були вилучені Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/13 вересня 2015, крім того причина вилучення вказана що не використовується, не відповідає дійсності, адже не дали доробити.

--PsichoPuzo (обговорення) 12:50, 26 листопада 2015 (UTC)

Можна пояснити, яка саме перспектива, якої не можна досягти з існуючими шаблонами? Адже якщо ми матимемо кілька паралельних варіантів однієї бази даних (назви країн і прапорці), рано чи пізно вони розсинхронізуються (якщо взагалі колись настане повна синхронізація) — NickK (обг.) 15:31, 26 листопада 2015 (UTC)

На данний момент, наприклад, я роблю карту для суден та їх класів і там використовується допоміжний шаблон, який вставляє прапори у картку на основі запису назви країни, і він зав'язаний на цей шаблон. І там ще багато такого. Я вам писав у обговоренні на вилучення, щоб ви спершу ознайомились із тією системою. До того ж цей шаблон дозволяє збирати усі прапори з даними у одному шаблоні. Для країни, різні історичні прапори, різні види прапорів (ВМС, ЗС, Морської охорони, партії і т.д.) - чудовий наглядний перелік для редакторів і один шаблон замість десятка окремих. Щодо синхронізації, то всю цю систему я виніс у окрему категорію і в ній і починав переносити цю систему. Ви ж вчепилися у два шаблони які дублюють існуючі і номінували на видалення також їх основу. Поки прошу повернути основу, щоб можна було робити інші шаблони (із підсторінками бажано), але було б пречудово якби повернули і ті два шаблони. Жаль витраченого часу на локалізацію. Щоб ще й заново потім робити.--PsichoPuzo (обговорення) 15:50, 26 листопада 2015 (UTC)

То чому це не можна винести до існуючих шаблонів? Наприклад, {{Прапор USA}} вже має всі історичні прапорці, можливо, туди варто додати й прапорці ЗС і ВМС? Можна ж усе зробити без створення додаткових шаблонів — NickK (обг.) 16:27, 26 листопада 2015 (UTC)

Конкретно цей шаблон є основою багаторівневого кроспосилання та впорядкування шаблонів як для країн так і регіонів країн і т.д. en:Category:All country data templates, en:Template:Country data Alaska, en:Template:Country data United States; з усього цього у цьому мовному розділі присутні два шаблони (фінальні прапори) що функціонують та їх функціонал забезпечений абияк через багатенно окремих шаблонів для кожного окремого прапору. Ніж надбудовувати на існуючі, намагаючись привести їх до тями, легше імпортувати паралельно нормальну систему, в першу чергу той її функціонал, який відсутній, а потім замістити коли база буде наповнена.--PsichoPuzo (обговорення) 16:56, 26 листопада 2015 (UTC)

Як це фінальні прапори? Подивіться код {{Прапор USA}}, там є всі історичні прапори. Різниця в тих кількох прапорах (coast guard, air force, army), ну то таке теж можна додавати (тільки треба зробити єдиний переклад для всіх країн, щоб можна було зорієнтуватися). Взагалі в нас було обговорення, за яким використання прапорців регіонів не вітається, тому в нас і нема Аляски та інших — NickK (обг.) 07:48, 27 листопада 2015 (UTC)

Порохові гази

Стаття: Порохові гази (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
Причина: Статтю Порохові гази почав писати в рамках проекту Військова техніка, виявивши заголовок статті у списку «червоних посилань». Текст статті взяв з відкритих джерел. Оскільки в статті описуються фізичні процеси, що відбуваються всередині набою в момент пострілу, звісно, що нічого нового, окрім наведеного у відкритих джерелах, у статті писати не довелося.

17 листопада 2015 року статтю було номіновано на вилучення. Учасники голосування більшістю голосів висловилися ПРОТИ вилучення статті.

Не зважаючи на результати голосування, 25 листопада без попередження мене, як першого автора статті, статтю було вилучено за порушення авторських прав користувачкою Helixitta.

26 листопада того ж року я звернувся до користувачки Helixitta щодо, імхо, її не зовсім коректних дій на її сторінці обговорення, де спробував викласти свої аргументи щодо недоцільності видалення зазначеної статті. Користувачка порадила звернутися в арбітраж.

Прошу поновити статтю. За потреби зміни конкретних формулювань, — вказати: яких саме. Дякую -- Usik64 ^{обговорення} 07:02, 27 листопада 2015 (UTC)

Якщо статтю було вилучено за порушення АП, вона не може бути відновлена в тому ж вигляді. Перепишіть статтю з джерела, з якого Ви її скопіювали, але своїми словами. --Олег (обговорення) 07:27, 27 листопада 2015 (UTC)

Маємо іншу редакцію Порохові гази/Temp -- Usik64 ^{обговорення} 08:45, 27 листопада 2015 (UTC)

Волгай Василь Костянтинович

Стаття: Волгай Василь Костянтинович (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
Причина: Аргументи за залишення були з'ігоровані. Консенсусу не склалося, тож вважаю вилучення в такому випадку неправомірним. Особа згадується в друкованих джерелах і очевидно проходить столітній тест.

--artem.komisarenko (обговорення) 13:21, 22 листопада 2015 (UTC)

Коли йде мова про «консенсус», то завжди мається на увазі консенсус, досягнутий «у рамках встановлених правил і процедур». Якщо тему істотно висвітлено в незалежних надійних (авторитетних) джерелах, слід вважати, що вона задовольняє критеріям для окремої статті чи списку. «Істотне висвітлення» означає, що відповідні джерела звертаються безпосередньо до теми в подробицях. Він потрапив у базу даних репресованих, яка вже містить понад 200 тис. записів. Мільйони людей були репресовані. Більшість з них без поважних на те причин. Мільйони з них загинули, або були вбиті. Жодного правила не існує, згідно якого загибель людини робить її автоматично значимою. Це нонсенс. Для пам'яті про цих людей існують спеціальні меморіальні списки. Це енциклопедія про безумовно значимі речі. --Олег (обговорення) 10:00, 24 листопада 2015 (UTC)

Може, перенаправити на Список Сандармоху? У тому списку наразі міститься вся інформація, яка була в статті, і ніяких джерел, які б свідчили про значимість поза цим списком, наразі немає, бо ніякої нетривіальної інформації про його діяльність нема — NickK (обг.) 12:44, 24 листопада 2015 (UTC)

Він значимий не за базою репресованих, а за літературою про Сандармох (див. літературу в кінці статті). Значимість є, бо є сторічний тест, є пам'ятний знак, є література, є висвітлення в ЗМІ. artem.komisarenko (обговорення) 13:34, 24 листопада 2015 (UTC)

Ви самі говорите про пам'ятний знак, літературу, висвітлення в ЗМІ про Сандармох, а не конкретно про Василя Волгая. Він один з 9500 розстріляних там, і один з 800 тисяч жертв політичних страт в системі ГУЛАГу. --Олег (обговорення) 17:31, 24 листопада 2015 (UTC)

В книгах про Сандармох розглядаються (і на самому пам'ятному знакові є) саме кілька сотен розстріляних там представників української інтелігенції, яких можна побачити в День чи РадіоСвобода, а не 100500 мільярдів розстріляних Сталіним. Друковані джерела - саме про них. Плюс столітній тест. artem.komisarenko (обговорення) 17:35, 24 листопада 2015 (UTC)

Ім'я у списку на пам'ятному знаку, ім'я у списку РадіоСвобода… Він згадується лише у зв'язку із цим списком. Список Сандармоху є. Не зрозуміло, за якими критеріями людина із цього списку стає значимою окремо від нього. Газети публікують списки загиблих в авіакатастрофах. Деяким встановлюють пам'ятні знаки з іменами загиблих. Серед них є різні люди — і відомі і невідомі. Перші значимі для енциклопедії, другі — ні. Напишіть, чого конкретно він досяг, як представник української інтелігенції, або як член ВКПб, і питання буде знято. --Олег (обговорення) 19:06, 24 листопада 2015 (UTC)

А чого досягли кілька тисяч загиблих в АТО? 99% з них невідомі і згадуються тільки у зв'язку зі смертю. Зі столітнім тестом в них все в (2015-1937)/(2015-2014)=~80 десь в 80 разів гіршеartem.komisarenko (обговорення) 13:29, 27 листопада 2015 (UTC)

От якраз про них про більшість є окремі й незалежні публікації в ЗМІ (Friend перевіряв методом номінації на вилучення тих, про кого не було публікацій — про них знайшли). Про Волгая ж нема жодної публікації поза згадкою в списку, на відміну від деяких інших розстріляних у Сандармоху, і тому все, що відомо про Волгая, вмістилося в статтю Список Сандармоху — NickK (обг.) 16:05, 27 листопада 2015 (UTC)

Добре. Переконали. Кінець кінцем він був українцем і його за це вбили. Це нормально для українців, нічого особливого в цьому немає. А пам'ятати всіх поіменно — ми ж не євреї якісь, а слов'яни: "с глаз далой із сєрца вон". artem.komisarenko (обговорення) 16:30, 27 листопада 2015 (UTC)

Рівіс Михайло Михайлович

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Стаття: Рівіс Михайло Михайлович (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
Причина: Обраний головою Закарпатської обласної ради. Населення Закарпатської області 1,25 мільйони, тому він значимий за ВП:КЗП — NickK (обг.) 23:38, 2 грудня 2015 (UTC)

Відновлено --Максим Підліснюк (обговорення) 06:58, 3 грудня 2015 (UTC)

Шаблон:Місце смерті

Стаття: Шаблон:Місце смерті (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
Причина: Шаблон використовується, на нього є сотні посилань. Перж ніж видаляти його потрібно було замінити іншим.

--artem.komisarenko (обговорення) 20:24, 26 листопада 2015 (UTC)

Див. також: Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/18 вересня 2015

— Юрій Дзядик (о•в) 22:21, 26 листопада 2015 (UTC).

Взагалі-то, сам шаблон правильний, проблема в Локативі, але Локатив частково пофіксили, потрібно було продовжувати його фіксити, бо вилучай не вилучай, а факт залишається фактом: неповноцінна укрвікі не вміє навіть слова своєї мови повідмінювати. artem.komisarenko (обговорення) 20:26, 26 листопада 2015 (UTC)

Чи багато ви знаєте програм (крім словників), які правильно відмінюють слова? І це при тому, що місцевий відмінок ще не найскладніший. Наразі простіше замінити цей шаблон на просте посилання на статтю — NickK (обг.) 21:17, 26 листопада 2015 (UTC)

Ну і як «замінити цей шаблон на просте посилання на статтю» у сотнях статей, де він використовується? Задля чого? Цей чи подібний шаблон необхідний, з ним дуже зручно. Я його ставлю поки що закоментованим, нетерпляче чекаючи на його відновлення. — Юрій Дзядик (о•в) 22:15, 26 листопада 2015 (UTC).

Як замінити? Ботом, звісно, шкода, що при вилученні забули це зробити.

Треба розуміти, що написати шаблон, який відмінюватиме слова і при цьому не матиме величезної бази даних словника, практично не реально: наприклад, маємо Красилів і Сент-Олів, які в називному обидва закінчуються на -лів, але в місцевому матимуть різні закінчення: в Красилові та в Сент-Оліві.

Що можна спробувати зробити, так це підтягнути категорію з Вікіданих через P1464 / P1465. Мінус у тому, що таким чином не вийде ставити червоні категорії, але плюс у тому, що категорія завжди буде правильною — NickK (обг.) 06:40, 27 листопада 2015 (UTC)

1. Тягнути словник — не варіянт. Можна просто додати другий опціональний параметр в Локатив який оверрайдить відмінювання згідно правилу. Так чи інакше шаблон Локатив мусить бути в вікіпедії. Це я можу зробити, з часу номінації навчився.
2. Далі додати другий параметр і в місце смерті. Це я також можу зробити, коли його відновлять.
3. Вікідані — непогано (тоді пріорітет такий: оверрайд; вікідані; правило), але писати модулі, як і видаляти статті, тут можуть тількі адміни — м'яч на вашій стороні.
4. Так чи інакше видаляти будь-що, що залишає за собою сотні червоних посилань на шаблон, — не препустимо. artem.komisarenko (обговорення) 13:25, 27 листопада 2015 (UTC)
Як ви вирішите проблему з Красиловом та Сент-Оліві і тисячами подібних випадків? Боюсь вам сказати, але англійці чомусь нормально живуть і без таких шаблонів. Можете писати модуль самі (це не MediaWiki, в цей простір не захищений). --Максим Підліснюк (обговорення) 07:04, 3 грудня 2015 (UTC)
Я ж кажу, другий параметр який оверрайдить. До чого тут англійці, якщо в них ні роду, ні відмінків нормальних немає, все прийменниками розрулюється? artem.komisarenko (обговорення) 10:22, 3 грудня 2015 (UTC)

Шубер Павло Михайлович, Мкртчян Олександр Сергійович

Вилучення цих статей - просто цирк якийсь, після подвійного оскарження. В укрвікі є місце для маньяків та футболістів, що зіграли кілька матчів у вищій лізі, тільки для провідних вчених та діячів малих мicт місця нема. Зокрема на вилучення необгрунтовано висунуто 2 статті Шубер Павло Михайлович та Мкртчян Олександр Сергійович, що є значимими вченими-географами . Статті стосуюються провыдних вчених своіх галузей та номіновані з порушенням регламенту, адже одного разу вже безпідставно номінувалися і були залишені в ході обговорення. Ці вчені належать до числа 50 найавторитетніших у своїх напрямках. Вважаю це винищенням інформації про вітчизняну науку.

Відновлення номінації також відбулося за надуманим приводом: що ніби, що у 2010 році враховувалися голоси, а не аргументи, - дуже дивна теза, адже за голосами тоді перевага була як раз на користь вилучення, та перемогли саме аргументи проти вилучення. І таким негарним способом статті були повернені в номінацію чи не єдиним з дискутантів, що був присутнім на чудово організованій від щирого серця вікіконфенції у Львові. Цікаво чи захоче львівський географічний факультет прийняти ще одну при такій неповазі до здобутків його провідних вчених? Прошу відповідальних адміністраторів зупинити грубе порушення регламенту. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 12:53, 8 листопада

Будь ласка, наведіть джерело на те, що «Ці вчені належать до числа 50 найавторитетніших у своїх напрямках». Якщо таке джерело є, то це вагомий аргумент для відновлення статті. Крім того, не факт, що значимість обох науковців однаково: я не дуже ретельно розбирався з Шубером, але поверхневий огляд свідчить, що в нього більш значимі досягнення, ніж в Мкртчяна — NickK (обг.) 13:39, 8 листопада 2015 (UTC)

1. Щодо «Ці вчені належать до числа 50 найавторитетніших у своїх напрямках» - схоже ОД. Декларація. 2. Щодо можливого рішення після аналізу всіх аргументів: статтю про Шубера залишити за сукупністю (головне досягнення - створення бази даних для моделювання і картографії грунтів Українських Карпат - з Автореферату - це дійсно значимо для науки і практики); статтю про Шубера - при бажанні - на доопрацювання у особистий простір.--Білецький В.С. (обговорення) 05:12, 9 листопада 2015 (UTC)

NickK Прошу наразі відновити до мого простору, про входження 50 найавторитетніших у своїх напрямках поясню завтра після відновлення.--Yasnodark (обговорення) 16:54, 9 листопада 2015 (UTC)

@Yasnodark:, так справа не робиться. До особистого простору стаття відновлюється, якщо планується доробити значиму статтю. Тут же ви маєте спочатку показати значимість, а потім вже можна буде доопрацьовувати, бо який сенс доопрацьовувати незначиме? — NickK (обг.) 16:59, 9 листопада 2015 (UTC)

Шановні колеги, шановні адміністратори та бюрократи. Звертаюсь до усіх, тому що не маю достатніх знань і досвіду для внесення пропозицій щодо змін і доповнень до правил Вікіпедії. Якщо хтось це має, прошу допоможіть. Пропозиція:

Зважаючи на переписку стосовно вилучень вище означених статей, витрачені на це сили та час користувачів Вікіпедії, пропоную подання на вилучення подавати не так, як це робиться, а у вигляді таких собі шаблонів-таблиць. Напр., стосовно критеріїв значимості: Один стовпчик – критерії, інший – підтвердження та аргументи про невідповідність, третій –підтвердження та аргументи про відповідність. Тоді й буде конструктивна робота як у тих, хто висуває на вилучення, так і тих, хто бореться проти вилучення. Така таблиця зекономить час і користувачам і адміністраторам і бюрократам. Тоді й «вилізуть на світ Божий» можливі недолугості окремих критеріїв, а подавачам не так «свербітимуть руки». Для початку можна опрацювати такий підхід на статтях про пана Шубера і Мкртчяна:

№	Критерії	Аргументи щодо невідповідності	Аргументи щодо відповідності	Коментарі
1	Загальні критерії			Всього: 1
1.1	Перевірність
1.1.1	- літературні джерела	-	Входять до переліку ВАК
1.1.2	- інтерактивні ресурси	-
1.1.3	- зовнішні посилання	-
1.2	(інші загальні критерії значимості)
1.n	- …	-
2	Формальні критерії			Всього: 0
2.1	Члени найавторитетніших наукових товариств	-
2.2	Видне становище	-
2.2.1	- вищі керівні посади у наукових товариствах	-
2.2.2	- вищі консультаційні посади у наукових товариствах	-
2.2.3	- регулярна участь у організаційних заходах	-
2.2.4	- члени ВАКів	-
2.3	Ректори провідних навчальних закладів	-
2.4	Директори, заступники з наукових питань науково-дослідницьких установ	-
2.5	Лауреати премій	-
2.6	Вчені, чиє ім’я пов’язують із винаходами	-
2.7	Головні редактори наукових видань	-
3	Змістовні критерії
3.1	- Розроблення, доведення/спростування наукової теорії	-
3.2	- Доведення/спростування наукової гіпотези	-
3.3	- Наявність відкриття	-
3.4	- Наявність винаходів (напр., не менше 3)	-
3.5	Члени наукових товариств		Українське географічне товариство
3.6	Члени науково-технічних Рад	-
3.7	- Участь у помітній експедиції		Експедиція … року у … (посилання)
3.8	- Участь у помітному експерименті		Збір емпіричних даних характеристик ґрунтів … (посилання)
3.9	- Участь у комітетах (не менше 100 учасників) наукових конференціях		стільки – то конференцій (посилання)
3.10	- Запрошені доповіді наукових конференціях		стільки-то доповідей (посилання)
3.11	- Робота на професорських посадах	-
3.12	- Наявність публікацій у провідних наукових журналах		(посилання)
3.13	- Участь у створенні великих довідкових видань		(посилання)
3.14	- Участь у створенні навчальних посібників, які застосовують за межами навчального закладу автора		(посилання) де застосовується (посилання)
3.15	- Публікації
3.15.1	- Публікації на відомих Інтернет-ресурсах		(посилання)
3.15.2	- Публікації у журналах тиражем не менше 1000 прим.		(посилання)
3.15.3	- Публікації книг накладом не менше 500 прим.		(посилання, якщо є)
3.16	- Розроблення оригінальної методики освіти	-
3.17	- Розроблення оригінального програмного забезпечення для навчання/досліджень/випробувань	-

Тепер прохання:

До @NickK:. Раз пан Yasnodark зголосився, поверніть йому статті.

До @Yasnodark:. Якщо Вам сподобається моя таблиця - візьміть її за основу і або доопрацюйте статті, або доопрацюйте цю таблицю (без моїх додаткових критеріїв) і надайте її на «суд» ініціаторів і вершителів доль - нехай приймають рішення.

До @Ahonc:. Прошу Вас допомогти, якщо ця таблиця сподобається, і виставити мою пропозицію на всенародне обговорення. Звичайно, якщо і доопрацюєте таблицю, буду вдячний. З надіями і повагою, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:22, 9 листопада 2015 (UTC)

P.S. Якщо у графах «проти» та «за» протилежні думки - звертатися до фахівців, починаючи з користувачів відповідного порталу. Між іншим, одна рецензія фахівця вже появилася в ході дискусії - чому від неї відмахуватися? --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:28, 9 листопада 2015 (UTC)

Добре, що хтось із учасників обговорення таки прочитав критерії і вирішив знайти відповідність їм. Проте я тут не допоможу, у мене тут конфлікт інтересів. Я ж зацікавлений у вилученні статті, а ви пропонуєте шукати аргументи за залишення.--Анатолій (обг.) 22:36, 9 листопада 2015 (UTC)

Щоб Ви були здорові! Розсмішили! Дякую! Я Вам про одне - а Ви мені зовсім про інше! Майже як в Райкіна! До чого тут «конфлікт інтересів»? Я ж намагаюсь допомогти обом! І Вам буде легше висувати статті на вилучення статей із заповненою Вами таблицею. Це ж так прозоро! І користувачі (особливо ті, які не читають критерії), глянувши на таблицю, одразу ж збагнуть: або Ви таки праві, або Ви десь у чомусь помилилися і тоді підкажуть. А так, як це робиться - це ж як кота в мішок, так і статтю сховали - що вже тепер про неї поговориш? Усі аргументи і кінці - в воду, чи ж то, у мішок! Це вже пішли не принципи Вікіпедії, а ...--Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:47, 9 листопада 2015 (UTC)

P.S.І Вам же простіше буде - всього лише поставити прочерки у своїх графах, і відповісти опонентам на їхні аргументи, якщо наведуть.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:51, 9 листопада 2015 (UTC)

@Biletsky Volodymyr: Ще раз: відновлювати статтю потрібно, якщо значимість є, але статтю треба доопрацювати. Тут наразі значимість не показана, принаймні, в статті про Мкртчяна так точно (з Шубером треба дивитися). Щодо таблиці — хай буде таблицею, але не треба притягувати туди те, чого нема (а то на ВП:ВИЛ підручник назвали ледь не науковим відкриттям — NickK (обг.) 22:54, 9 листопада 2015 (UTC)

До @NickK:. Хочете - ображайтеся, а хочете - ні, але це таки точно як у Райкіна, або ж я ніц не розумію, чи то вже сплю? Цитую: «статтю треба доопрацювати». Питається, ЯК? Де її взяти для доопрацювання? Поясните - буду вдячний!

До @Yasnodark:. Перепрошую, може таки я чогось не розумію, але, якщо Ви не передумали, то звертайтесь до авторів статей - най дадуть хоча б чернетку. А потім з їх та з Божою поміччю зробимо статті по-новому, ще краще, ніж вони були

--Biletsky Volodymyr (обговорення) 23:12, 9 листопада 2015 (UTC)

Поясню по порядку:

На ВП:ВИЛ показана незначимість статті
На ВП:ВВС потрібно зазначити аргументи, які свідчили б про значимість
Після цього стаття може бути відновлена або в основний простір, або на доопрацювання в простір користувача — NickK (обг.) 15:28, 10 листопада 2015 (UTC)

До @NickK:. Скажіть, для кого ці пояснення «по порядку»? Мабуть, для самого себе? Спробую показати Вам. Як вони виглядають в моїх очах:

Користувач:NickK	Користувач:Biletsky Volodymyr
На ВП:ВИЛ показана незначимість статті	Та не «показана», а всього лише «задекларована»! І з чого це видно, що показана? Підведення підсумків голосування та наступне вилучення статей після подвійного оскарження однією і тією самою людиною, під тим самим приводом. Чому один адміністратор володіє більшими правами, ніж інший та купа людей, переважно патрульних, що вважаюють статті значимими. Хто надавав йому такі права? Аргументи мають наводити видалячі, а не прибічники збереження, а чи побачили ми хоч якісь аргументи з їхнього боку - окрім кандидати наук - незначимі? А як бути з тим, що для збереження потрібно, щоб у статті було доведена відповідність 2-3 змістовним критеріям значимості з перелічених Вікіпедія:Критерії значимості/Особи (до яких дійсно на жаль не належить науковий ступінь), що і було зроблено з . Конкретні приклади відповідності окремим критеріям повторно та більш докладно навів Biletsky Volodymyr у таблиці. Як бачите - там далеко не 2-3. З повагою. Про належність вчених до числа 50 найавторитетніших у своїх напрямках свідчить зокрема загальна кількість в Україні творчо активних науковців з науковим ступенем, що працюють в області Прикладної кліматології у випадку Шубера та Геоінформатики - у випадку Мкртчана . Якщо вважаєте цю тезу голослівною, тобто будь-ласка спробуйте навести більше 50 українських вчених - представників Прикладної кліматології та Геоінформатики відповідно. В той же час, я визнаю, що якщо розглядати Шубера виключно як грунтознавця, тот його значимість не така висока, як кліматолога. Також обидва вчені є провідними вченими-ланшафтознавцями, проте в цьому контексті я ще не аналізував загальну кількість фахівців зі ступенем..--Yasnodark (обговорення) 16:53, 10 листопада 2015 (UTC) @Yasnodark: Перш за все, геоінформатика та особливо прикладна кліматологія — це дуже вузькі напрямки. Практично для будь-якого науковця можна звузити напрямок настільки, що там залишиться менше 50 українських науковців (може, й мені звузити напрямок і оголосити себе одним з 50 провідних українських науковців у цій галузі?). Тому з прикладними кліматологами розбиратися не буду, а от з геоінформатикою можна подивитися. У 2015 році була конференція з геоінформатики, організована Всеукраїнською асоціацією геоінформатики. Здавалося б, провідні геоінформатики України мали б бути там? Але прізвища Мкртчян там немає, натомість є 86 інших науковців (без урахування іноземців, студентської секції і постерних доповідей): Якимчук М, Бусигін, Нікулін, Кутас, Кошляков, Диняк, Кошлякова, Левашов, Якимчук Н, Корчагін, Божежа, Прилуков, Іващук, Роганов В, Роганов Ю, Маслов, Миненко П, Миненко Р, Мечников, Верпаховська, Пилипенко М, Пилипенко Є, Сидоренко, Чорна, Дубовенко, Казанцев, Казанцева, Назаревич А, Назаревич Л, Лазаренко, Герасименко, Главацький, Остроух, Альперт, Глоба Р, Вижва, Іванік, Глоба Я, Дзюба, Жуков, Рачова, Клипа, Комар, Савченко, Віршило, Тройніч, Матвійчук, Лозицька, Кендзера, Цвєткова, Сергеєва, Петрановська, Лялько, Азімов, Яковлєв, Кічко, Архипова, Безхижко, Кузьменко, Макеєв, Шевченко, Башкіров, Вакарчук, Меньшов, Кудеравец, Скакальська, Кришталь, Шеремет, Бурахович, Ніколаєв, Ширков, Кушнір, Усенко, Перестюк, Соловйов, Корчін, Кориневич, Войцицький, Баранова, Бугаєнко, Островной, Заєць, Андрієць, Муравко, Бойко, Тимків. Гаразд, може, він брав участь у 2014 році? Ні, там його теж немає (прізвища науковців уже не виписував). У 2013, 2012 і 2011 теж. Далі вже не дивився, бо очевидно, що провідний геоінформатик не пропустить п'ять конференцій з геоінформатики поспіль. Але, може, він пропустив ці конференції, бо публікувався в журналах? Дивимося журнал «Геоінформатика» (засновник — НАНУ). Очевидно, провідний геоінформатик мав би публікуватися там. Номери 3/2015, 2/2015, 1/2015, 4/2014. Мкртчяна ніде нема, натомість є купа знайомих і нових прізвищ: Левашов, Якимчук М, Корчагін, Божежа, Хтема А, Хтема В, Багрій, Чепіль, Стародубець, Хачай ОО, Хачай ОЮ, Хачай А, Чорна, Дубовенко, Жуков, Кураєва, Войтюк, Стахів, Буніна, Матвієнко, Гебрин, Сахацький, Бойко, Кошляков, Кришталь, Нагорний, Денисюк, Лубков, Анахов, Карнаухова, Хабанець, Тяпкіна, Бондар, Макієнко, Кузь, Вінніченко М, Вінніченко О, Глущенко, Степченко, Багрянцев, Мороз, Бурахович, Ширков, Жирнов, Томченко, Соколовська, Федоровський, Яценко, Воронов, Гніденко, Наливайчук, Долинський, Пак, Клипа, Тютюнник, Бондарєв, Шевченко, Чорногор, Калугін, Давибіда, Тимків. Усього за рік у журналі опубліковані праці 61 науковця (дехто має по декілька публікацій), з них жодної Мкртчяна. Перегляд випусків того ж журналу з 2011 по 2014 рік теж не знайшов жодної публікації Мкртчяна. Тобто маємо доконаний факт: фахівець у галузі геоінформатики Мкртчян за останні 5 років жодного разу не виступив на конференції «Геоінформатика» та не має жодної публікації в журналі «Геоінформатика», натомість, понад 100 науковців зробили це. Отже, Мкртчян не входить навіть до сотні провідних фахівців з геоінформатики України. Теоретично можна припустити, що він невизнаний геній, а не публікують його через конфлікт з усієї спільнотою геоінформатиків України, але така ситуація очевидно мала б бути висвітлена в джерелах, чого не спостерігається — NickK (обг.) 01:16, 11 листопада 2015 (UTC) А чи багато з перелічених осіб має наковий ступінь з географії та є авторм навчального посібника як Мкртчан ("Геоінформаційне моделювання в конструктивній географії"). --Yasnodark (обговорення) 14:31, 11 листопада 2015 (UTC) Навчальний посібник, який має 1 чи 2 цитування? Це не виглядає видатним досягненням, бо загалом будь-який активний і досвідчений викладач може підготувати посібник, який використовується в його закладі. Я не маю часу перевіряти всіх понад сотню знайдених геоінформатиків, тож прошу вас показати, в чому цей посібник особливий — NickK (обг.) 15:01, 11 листопада 2015 (UTC) Пане Yasnodark. Для того, щоб оту верхню таблицю заповнити, потрібно:1 Доопрцювати саму таблицю. 2. Мати доступ до статті. У "критеріях значимості" сказано - 2-3 критерії із числа «Змістовних критеріїв».--Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:16, 10 листопада 2015 (UTC)
На ВП:ВВС потрібно зазначити аргументи, які свідчили б про значимість	Тож, принаймні два аргументи із змістовних критеріїв вам там і зазначили! Мало того, ще й висловив свою позитивну думку шанований вами (я надіюсь) фахівець. Тож скільки вам їх ще потрібно? Ви не надали відповідь на моє попереднє запитання: Цитую: «статтю треба доопрацювати». Питається, ЯК? Де її взяти для доопрацювання? Поясните - буду вдячний! Задаю ще одне уточнювальне запитання. Припустімо, що я хочу «зазначити аргументи, які б свідчили про значимість». Для цього мені необхідно мати ту статтю, ознайомитися із здобутками героя цієї статті, із наведеними у ній публікаціями та проаналізувати їх. ЩО МЕНІ РОБИТИ?
Після цього стаття може бути відновлена або в основний простір, або на доопрацювання в простір користувача	Такий «порядок» називається «прийдіть вчора»

На все найкраще. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 16:38, 10 листопада 2015 (UTC)

На ВП:ВВС потрібно зазначити аргументи, які свідчили б про значимість
Після цього стаття може бути відновлена або в основний простір, або на доопрацювання в простір користувача — NickK (обг.) 15:28, 10 листопада 2015 (UTC)

До @NickK:. Бачу, що Райкін закінчився і розпочався «почтальйон Пєчкін»! Ну. що. ж! Ще раз вам «тук-тук»:

Користувач:NickK	Користувач:Biletsky Volodymyr
На ВП:ВВС потрібно зазначити аргументи, які свідчили б про значимість	Тож, принаймні два аргументи із змістовних критеріїв вам там і зазначили! Мало того, ще й висловив свою позитивну думку шанований вами (я надіюсь) фахівець. Тож скільки вам їх ще потрібно? Ви не надали відповідь на моє попереднє запитання: Цитую: «статтю треба доопрацювати». Питається, ЯК? Де її взяти для доопрацювання? Поясните - буду вдячний! Задаю ще одне уточнювальне запитання. Припустімо, що я хочу «зазначити аргументи, які б свідчили про значимість». Для цього мені необхідно мати ту статтю, ознайомитися із здобутками героя цієї статті, із наведеними у ній публікаціями та проаналізувати їх. ЩО МЕНІ РОБИТИ?
Після цього стаття може бути відновлена або в основний простір, або на доопрацювання в простір користувача	Такий «порядок» називається «прийдіть вчора»

Може зараз дасте відповіді? Чи питань не читаєте? На все найкраще. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:16, 10 листопада 2015 (UTC)

Дякую Вам, пане NickK. Вашу відповідь прочитав на сторінці обговорення Користувач:Yasnodark/Шубер Павло Михайлович. Всього найкращого. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:19, 10 листопада 2015 (UTC)

@Biletsky Volodymyr: Справді не читав, як не дивно, я живу не лише Вікіпедією та цілком можу бути неактивним протягом кількох годин — це зовсім не є чимось винятковим. Відповідаю по черзі

Я вважаю великою помилкою, що Шубера і Мкртчяна знову обговорюємо однією номінацією. Шубер цілком може бути значимим (і щодо цієї статті я утримуюся), Мкртчян має значно більш сумнівну значимість (і тут я за вилучення / проти відновлення). Тож давайте розділяти їх.
Для того, щоб показати значимість, потрібна не стаття, а авторитетні джерела. Єдиним джерелом у статті був сайт ЛНУ, але, гадаю, його можна було б знайти і без статті.
Ви знову видаєте бажане за дійсне. Входять до переліку ВАК — мають стосуватися статей про Шубера і Мкртчяна, а не статей Шубера і Мкртчяна. Якщо у ВАКівському виданні вийде стаття на кшталт «Аналіз теорії Шубера — Мкртчяна» або «Роль наукових досліджень Шубера і Мкртчяна в розвитку української науки», то це даватиме значимість, але авторство статті у ВАКівському виданні не дає значимості. Так само з Члени наукових товариств: Українське географічне товариство. У критеріях чітко записано, що мова про членів деяких найстарших і найавторитетніших наукових співтовариств — таких, як Лондонське королівське товариство, Національна академія наук України. Українське географічне товариство не є ні найстарішим, ні найавторитетнішим, бо його членом може стати кожен охочий.

NickK Ви знаєте скільки в усіх географічних науках є авторів теорій. Менше 1000 у світі за всю історію. Причому, більшість з них справа давно минулих літ. Ви пред'являєте немислимі вимоги до українських науковців для включення до вікіпедії. Натомість, для включення футболістів - достатньо кілька матчів у вищий лізі, а це ж лише один з 170 видів спорту і таких осіб тисячі в Україні, для включения військовослужбовця потрібен будь-який орден і таких людей - сотні тисяч. І я не проти цього, бо це теж є певним виокремленням з маси людей. Та я не розумію, чим завинили науковці. Що займають провідне місце у своїх напрямках. Ви кажете, що кандидати наук незначимімі, проте чи вам відомо, яка кількість творчо активних докторів географічних наук приміром у Придніпровському регіоні (Дніпропетровська , Запорізька, Кіровоградська область)? Я відповім - 4, а творчо активних футболістів, з досвідом виступів у вищій лізі - більше 80.--Yasnodark (обговорення) 15:24, 11 листопада 2015 (UTC)

Тож я можу лише порадити вам знайти аргументи на користь відновлення цієї статті. Можна коротко і навіть не таблицею — NickK (обг.) 00:23, 11 листопада 2015 (UTC)

NickK По Шуберу

Таблиця 1 - уклав Yasnodark

№	Критерії	Наявність відповідності критерію	Аргументи щодо відповідності	Коментарі
1	Загальні критерії			Всього: 1
1.1	Перевірність
1.1.1	- літературні джерела	-	Входять до переліку ВАК В дисертації, на основі власних польових досліджень ґрунтів (більше 160 ґрунтових розрізів) в геосистемах (ПТК) Українських Карпат і проведених лабораторних аналізів основних фізико-хімічних характеристик ґрунтів (гранулометричного складу, pH, вмісту гумусу, характеристик кислотності та рухомих форм алюмінію, фосфору і калію) встановлені основні закономірності поширення поєднань ґрунтів на рівні видів ландшафтів для гірської частини Українських Карпат. Основні дослідження проводились в ландшафті Чорногора — де досліджений зв'язок ґрунтів з морфологічними одиницями ландшафту (місцевостями, стриями і урочищами). Визначена роль у формуванні ґрунтового покриву і фізико-хімічних властивостей ґрунтів компонентів ПТК (літогенної основи — складу гірських порід, гіпсометрії, експозиції і крутизни схилів), кліматичних особливостей, гідрологічного режиму і типів деревостану). Здійснено порівняльний аналіз генетичних властивостей ґрунтів та проведено уточнення їх систематики. Складені карти ґрунтів геосистем Українських Карпат −1: 500000 та для північно-східного сектора ландшафту Чорногора (верхів'я р. Прут і Бистрець) в масштабі 1: 25000. Павло Шубер — Ландшафтна обумовленість диференціації ґрунтового покриву Українських Карпат. Автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.г.н. — 1994 на сайті Російської національної бібліотеки [1], http://dlib.rsl.ru/viewer/01000785123#?page=5 Притягнуто за вуха. Мають бути літературні джерела про особу, а не авторства особи — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC) Таблиця 1
1.1.2	- інтерактивні ресурси	-
1.1.3	- зовнішні посилання	-
1.2	(інші загальні критерії значимості)
1.n	- …	-
2	Формальні критерії			Всього: 0
2.1	Члени найавторитетніших наукових товариств	-
2.2	Видне становище	-
2.2.1	- вищі керівні посади у наукових товариствах	-
2.2.2	- вищі консультаційні посади у наукових товариствах	-
2.2.3	- регулярна участь у організаційних заходах	-	+ * Склад журі Малої академії наук. ВІДДІЛЕННЯ НАУК ПРО ЗЕМЛЮ СЕКЦІЇ: ГЕОГРАФІЯ ТА ЛАНДШАФТОЗНАВСТВО, КЛІМАТОЛОГІЯ ТА МЕТЕОРОЛОГІЯ, ГІДРОЛОГІЯ, ГЕОЛОГІЯ, ГЕОХІМІЯ ТА МІНЕРАЛОГІЯ ШАБЛІЙ Олег Іванович, ШУБЕР Павло Михайлович… Польова літня школа гірського ландшафтознавства "Дослідження літніх станів гірських ландшафтів", Секція геофізики ландшафтів (2 – 4 серпня 2011 року) Загальний керівник: доц. Муха Б.П. Керівники: доц. Шубер П.М., доц. Сенчина Б.В., к.г.н. Яворський Б.І. http://old.geography.lnu.edu.ua/Actions/2011/Summer%20school%202011/summer%20school.html Притягнуто за вуха. У ВП:КЗП видне становище (керівні і вищі консультативні посади, регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів і т.п.) в інших професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу. Це дає значимість керівнику МАНу, але не одному з членів журі — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
2.2.4	- члени ВАКів	-
3	Змістовні критерії
3.1	- Розроблення, доведення/спростування наукової теорії	-
3.2	- Доведення/спростування наукової гіпотези	-
3.3	- Наявність відкриття	-
3.4	- Наявність винаходів (напр., не менше 3)	-
3.5	Члени наукових товариств	+	Українське географічне товариство Притягнуто за вуха. У ВП:КЗП Члени деяких найстарших і найавторитетніших наукових співтовариств — таких, як Лондонське королівське товариство, Національна академія наук України. Українське географічне товариство не є ні найстарішим, ні найавторитетнішим, бо його членом може стати кожен за 10 гривень — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.6	Члени науково-технічних Рад
3.7	- Участь у помітній експедиції	+	Неодноразові експедиції у Карпати з метою польових досліджень Не розкрито. У ВП:КЗП помітна участь в експедиціях і наукових експериментах. Географи очевидно беруть участь у експедиціях, потрібно показати з посиланнями на джерела помітну участь — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.8	- Участь у помітному експерименті	+	* Картографування кліматичних показників методом інтерполяції даних метеостанцій Мкртчян О. С. Шубер П. М. Картографування кліматичних показників методом інтерполяції даних метеостанцій. Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку. Збірник наукових праць. Вип. 3, с. 169–172. Емпіричне дослідження даних ландшафтної обумовленість диференціаціі ґрунтового покриву Украінських Карпат Павло Шубер — Ландшафтна обумовленість диференціаціі грунтового покриву Украінських Карпат. Автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.г.н. — 1994 на сайті Російської національної бібліотеки [2] Поширення і кислотність грунтів Говерлянського заповідного лісництва Капратського національного природного парку. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 14-17 вересня 2000 року. С.371-378. Збір емпіричних даних характеристик ґрунтів: Алюміній, фосфор і калій у грунтах природних територіальних систем субальпійського й альпійського поясу Українських Карпат. Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Грунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку» К.2. Спеціальний випуск до VI з'їзду УТГА, м. Умань. 2002 — С.218-220 Грунти геосистем Мармароського кристалічного масиву (за результатами ландшафтно-екологічних досліджень). Матеріали міжнародної конференції «Люди і гори», 14 −18 жовтня 2002 р. Т2. Рахів 2002.-с. 563—567 Грунти низькогірно-стрімчакового виду ландшафтів Українських Карпат (Угольський масив). Генеза, географія та екологія грунтів. — Львів. ЛНУ, 2003. — с. 449—452. Шубер П.,Березяк В. Аналіз гідрометеорологічних процесів ріки Прут у ландшафтно-моніторінгових дослідженнях Карпатського національного природного парку. Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль, 2010.-Випуск 21.- с.71-82. Стан і проблеми вивчення генезису ґрунтів Українських Карпат // Вісн. Львів.ун-ту. Сер.геогр., 1998. Вип. 23. — С. 286—292. Ґрунти природних територіальних комплексів Українських Карпат //Вісн. Львів, ун-ту.,1999. Вип. 25. — С 79-82.
3.9	- Участь у комітетах (не менше 100 учасників) наукових конференціях
3.10	- Запрошені доповіді наукових конференціях		+ * Шубер П., Мкртчян А. Геостатическая интерполяция данных наблюдений метеомтанций. Географическое образование и наука в России: история и современное состояние. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию создания Географического института в Петрограде и 90-летию отечественного высшего географического образования / Под ред.. Н. В. Каледина, В. В. Дмитриева, Т. А. Алиева. С.-Петербург, ВВМ, 2010. — с.847 — 855 Грунти геосистем Мармароського кристалічного масиву (за результатами ландшафтно-екологічних досліджень). Матеріали міжнародної конференції «Люди і гори», 14 −18 жовтня 2002 р. Т2. Рахів 2002.-с. 563—567 Вплив біотичного фактору на розподіл метеорологічних характеристик гірсько-карпатських геокомплексів у літній період //Матер. VIII з'їзду УГТ. Т. 2. К, 2000. У Рівному відбувся міжрегіональний семінар про адаптацію до змін клімату - Науковий оргкомітет конференції "ПРИРОДНЫЕ КОМПЛЕКСЫ И Экосистема верховье РЕКИ ПРУТ: ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ, МОНИТОРИНГ, ОХРАНА " — «Буковинські Новини» Шубер П., Мкртчян А. Геостатическая интерполяция данных наблюдений метеостанций. Географическое образование и наука в России: история и современное состояние. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию создания Географического института в Петрограде и 90-летию отечественного высшего географического образования / Под ред.. Н. В. Каледина, В. В. Дмитриева, Т. А. Алиева. С.-Петербург, ВВМ, 2010. — с.847 — 855 Не розкрито. У ВП:КЗП наявність запрошених доповідей на великих конференціях. "ПРИРОДНЫЕ КОМПЛЕКСЫ И Экосистема верховье РЕКИ ПРУТ: ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ, МОНИТОРИНГ, ОХРАНА ", «Люди і гори» 2002 взагалі стендові доповіді (найменш престижні), нема жодних підстав вважати, що хоч одна з інших доповідей запрошена — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.11	- Робота на професорських посадах
3.12	- Наявність публікацій у провідних наукових журналах	+	* Аналіз клімату для цілей рекреації (на прикладі м. Моршин) Фізична географія та геоморфологія. Вип.. 46, том 2, 2004.- с.215-223. Мкртчян О. С., Шубер П. М. Регіоналізація річного режиму атмосферних опадів західної частии України методом кластерного аналізу. Фізична географія та геоморфологія. № 54, 2008.- с.187-194 Про приналежність до провідних http://www.geo.univ.kiev.ua/uk/20-11-2014-naukova-robota/fakhovi-vidannya-z-geografichnikh-nauk-spetsializovani-vcheni-radi.html До речі, Вісник ЛНУ - не менш важливий, адже саме в цьому Виші - найбільша кількість науковців в галузі наук про Землю Найбільша кількість науковців у галузі наук про землю в світі? Провідні наукові журнали у галузі — це Nature Geoscience (імпакт-фактор 11,7), Annual Review of Earth and Planetary Sciences (10,2), Gondwana Research (8,1) тощо, та хоча б чеський Bulletin of Geosciences (1,5). Фізична географія та геоморфологія там на не дуже приємному місці, на жаль. «Аналіз клімату для цілей рекреації...» має 4 цитування, «Регіоналізація річного режиму атмосферних опадів...» не має жодного — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.13	- Участь у створенні великих довідкових видань	+	Б. Муха, П. Шубер. Клімат. Львів. Комплексний атлас /О. Шаблій, С. Матковський, О.Вісьтак та ін. — К.:ДНВП «Картографія», 2012. — с.28-29. С. М. Стойко, П. М. Шубер Кліматичні умови. У кн. Ужанський національний природний парк. Поліфункціональне значення. (За ред. С. М. Стойка). Львів, 2007. — с. 53, 57-60 У ВП:КЗП Значна участь у створенні великих довідкових видань*. Чи правильно я розумію, що в цих виданнях Шубер підготував 2 сторінки і 5 сторінок відповідно? — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.14	- Участь у створенні навчальних посібників, які застосовують за межами навчального закладу автора	+	*Шубер П. М. Метеорологія і кліматологія, практикум / Наталія Таранова, Павло Шубер. Метеорологія і кліматологія. Навчальний посібник. — Тернопіль, 2014. −287 с. Тернопільський нац. пед. ун-тет http://dspace.tnpu.edu.ua/index.php/latest-literature/109-litern14/1424-earth-science636 Не розкрито. Не знайдено використання посібника за межами ТНПУ (Таранова) і ЛНУ (Шубер) — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.15	- Публікації
3.15.1	- Публікації на відомих Інтернет-ресурсах	+	* «Листопадова погода у Львові б'є рекорди» — коментує Павло Шубер на твоємісто-тв Шубер Павло Михайлович на «Львівській правді» \|\|
3.15.2	- Публікації у журналах тиражем не менше 1000 прим.	+	* Павло Шубер: «Взимку очікують великі снігопади» — Газета по-українськи Павло Шубер: «Найчистіше повітря у Львові — на підвищеннях біля лісових масивів» Буревій двічі наробив шкоди на півдні Львова. У причинах погодних катаклізмів кореспонденту «ВЗ» допомагали розбиратися кандидати географічних наук Богдан Муха і Павло Шубер. — «Високий Замок» Павло Шубер: Причиною утворення останніми днями туманів стали брак снігу й аномальне для січня тепло — «Експрес» Притягнуто за вуха. Це газети, а не журнали — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.15.3	- Публікації книг накладом не менше 500 прим.	+	* Наталія Таранова, Павло Шубер. Метеорологія і кліматологія. Навчальний посібник. — Тернопіль, 2014. −287 с. Притягнуто за вуха. Книги мають бути науково-популярними, а навчальні посібники йдуть за критерієм Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці навчальних посібників для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.16	- Розроблення оригінальної методики освіти
3.17	- Розроблення оригінального програмного забезпечення для навчання/досліджень/випробувань
3.18	- Застосування оригінальної методики досліджень	+	Шубер П. М., Мкртчян А. Методика геопросторового моделювання та картування кліматичних характеристик за даними спостережень метеостанцій. Вісник Львівського університету Серія геогр. 2011. Вип. 39. С. 246–253 Це не є критерієм — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.19	Наукове стажування у зарубіжних університетах	+	Стажувався в галузі метеорології і кліматології в університетах таких міст: Грац (Австрія, 1999, 2003), Вроцлав (Польща, 2002, 2008) * https://www.oead.at/welcome_to_austria/scholars_alumni/oead_alumni/portraits/europe/pavlo_shuber/EN/ Це не є критерієм. Скоріше відсутність такого наукового стажування є проблемою. — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)

Мало? Потрібно 2-3 критерії.--Yasnodark (обговорення) 14:31, 11 листопада 2015 (UTC)

Тут з певною натяжкою можна знайти два критерії: помітна участь в експедиціях і наукових експериментах та Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах. Ну й з дуже великою натяжкою може бути Наявність публікацій у провідних наукових журналах (хоча індекс Гірша виходить 2, без урахування Мкртчяна було б 1). Щодо решти — або не показано, або притягнуто за вуха — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)

Тим не менш, навіть за подібного скупого підходу ви знайшли необхідну кількість критеріїв 2-3. Вважати неавторитетним в Україні часопис "Фізична географія та геоморфологія", що існує більше 45 років та до редколегії якого входять ледь не усі найавторитетніші вчені цих наук на чолі з багаторічним Президентом Українського географічного товариства

Шищенко П. Г., доктор географічних наук, член-кореспондент Національна академія педагогічних наук України (відповідальний редактор);
Бортник С. Ю., доктор географічних наук;
Герасименко Н. П., доктор географічних наук;
Гродзинський М. Д., доктор географічних наук;
Дмитрук О. Ю., доктор географічних наук;
Комлєв О. О., доктор географічних наук;
Ободовський О. Г., доктор географічних наук;
Олійник Я. Б., доктор економічних наук, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України;
Самойленко В. М., доктор географічних наук;
Стецюк В. В., доктор географічних наук;
Адаменко О. М., доктор геолого-мінералогічних наук (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу);
Вахрушев Б. О., доктор географічних наук (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського);
Денисик Г. І., доктор географічних наук (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського);
Ковальчук І. П., доктор географічних наук (Національний університет біоресурсів і природокористування України);
Пащенко В. М., доктор географічних наук (Національний університет біоресурсів і природокористування України);
Мельник А. В., доктор географічних наук (Львівський національний університет імені Івана Франка);
Некос Володимир Юхимович, доктор географічних наук (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна);
Палієнко В. П., доктор географічних наук (Інститут географії НАН України);
Шуйський Ю. Д., доктор географічних наук (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

- це зневажати право України мати незалежну самобутню науку. А взагалі з таким недолугим підходом щодо вітчизняних науковців та орієнтацією на зарубіжні індекси - можна дійти до абсурду. Зокрема, якщо підняти планку ще вище, то до списку обраних потрапить крадій Рентген, а Пулюй, що йому показав свої результати для консультації з колегою - не потрапить, так само потрапить до списку обраних учень Коперник, а його викладач - Котермак, спражній автор геліоцентричної концепції - залишиться поза межами обраних. Так само потраплять письменники з Гондураса та Тринідада i Тобаго, та не буде Гончара та Загребельного, бо жоден український письменник не отримав Нобелівки. Будуть брати Люм`єр та не знайдеться місця для Йосипа Тимченка. Будуть брати Райт та не буде Андерса i Терещенка. Корольов і з ним заодно і фон Браун не отримали Нобелівку лише через те, що СРСР не хотів розсекречувати його. Та чи применшує його заслуги, а тим часом на відміну від Гагаріна та Поповича - його ніхто не знав за життя - скромну людину у непомітному сюртуку. Хто знав Кондратюка та який індекс цитування був в його щоденника - і тим не менш за його траєкторіями здійснили польоти янкі та совєти. Цікава яка цитованість була за життя Ван Гога. Хто не сміявся за життя з Лобачевського та Гулака з авторитетних індесаторів того часу? Хто спокійно відпустив безіндексного Гамова, він сформулював теорію Великого вибуху. Чи удостоїли б судді вікіпедії за життя місця в укрвікі найекранізованішого фантаста сучасності Філіпа Діка, адже за життя йому ледве вистачало на життя, вже за місяць перебування у комі його відімкнули від апарата, а за півроку вийшов перший фільм за його твором. Не всі за життя у нас Шумахери, які можуть лежати в комі по півроку. Чи ми кожного разу повинні чекати на смерть, щоб вшанувати достойних людей. Та чому ми визнаємо своїх лише після слави за бугром - Гамов, Шевченко, Лифар, Крушельницька, Мечников і навіть Вакарчук тощо.З повагою.--Yasnodark (обговорення) 11:11, 15 листопада 2015 (UTC)

По-перше, я від початку писав, що досягнень Шубера може вистачити на значимість. Щодо решти, то Вікіпедія, як і інші енциклопедії, не пише про невизнаних геніїв. Якщо науковець має гарну цитованість в Україні і невідомий за кордоном — добре, можливо, його результати корисні для України, але не за її межами. Якщо ж нема ні того, ні іншого — то це вже вагома ознака того, що його наукова діяльність незначима. Сам факт публікацій в Україні, на жаль, нічого не означає (перепрошую, але в нас можна опублікувати навіть роботу з нульовою науковою цінністю), а відомість за кордоном можна отримати й працями, опублікованими в Україні (особисто знаю науковця, магістерська (!) дисертація якого з українського вишу отримала цитування з Китаю). Якщо ж людина стає відомою лише після смерті, то це означає й те, що стаття про неї в енциклопедії з'явиться лише після смерті (класичний приклад — Нігоян Сергій Гагікович) — NickK (обг.) 16:00, 15 листопада 2015 (UTC)

Ай-я-яй! Пане Yasnodark! Навіщо «поламали» мою таблицю?! Перепрошую – жарт. Дякую за Ваш внесок і за купу цінної інформації, а головне – за небайдужість. З огляду на це, повторюю таблицю ще раз. Якщо десь є відходження від критеріїв, то це редакційне а не по суті. З повагою, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:28, 16 листопада 2015 (UTC)

Ай-я-яй! Пане NickK! Негоже обзиватися! Дитяча приказка каже: «Хто обзивається – той сам так називається»! Навіщо було звинувачувати у «притяганні за вуха»? Ще й мабуть не тільки адміністратор, а і пан бюрократ? Перепрошую – також жарт! Дякую Вам за терпіння і за висловлювання. Хотілося б, щоб дотримувався принцип не викидати статті, а все ж, об’єктивно та аргументовано їх обстоювати – а саме, принцип доброзичливих намірів опонентів! Дякую, що не поставили хрест, а дочекалися аргументів. Хоч поганенькі, але свої – нема часу на більш якісну роботу! З повагою, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:28, 16 листопада 2015 (UTC)

Таблиця 2 - автор Biletsky Volodymyr

№	Критерії	Аргументи щодо невідповідності	Аргументи щодо відповідності	Коментарі
1	Загальні критерії			Всього: 1
1.1	Перевірність
1.1.1	- літературні джерела	+	Входять до переліку ВАК Притягнуто за вуха. Мають бути літературні джерела про особу, а не авторства особи — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)	Пане NickK, ніхто і нічого «за вуха не притягує», на відміну від Вас! Цим пунктом я всього лише хочу засвідчити про відповідність наведених у статті літературних джерел критерію «перевірності», і більше нічого. А от, ваші міркування таки дійсно притягнуті сюди «за вуха» - знайдіть таку вимогу у переліку критеріїв. Можете на цей підпункт не зважати, як і на решту підпунктів пункту 1.
1.1.2	- інтерактивні ресурси	-
1.1.3	- зовнішні посилання	-
1.2	(інші загальні критерії значимості)
1.n	- …	-
2	Формальні критерії			Всього: 1
2.1	Члени найавторитетніших наукових товариств	-
2.2	Видне становище	-
2.2.1	- керівні посади у наукових товариствах	-
2.2.2	- вищі консультаційні посади у наукових товариствах	-
2.2.3	- регулярна участь у організаційних заходах і т.п.	-	* Склад журі Малої академії наук. ВІДДІЛЕННЯ НАУК ПРО ЗЕМЛЮ СЕКЦІЇ: ГЕОГРАФІЯ ТА ЛАНДШАФТОЗНАВСТВО, КЛІМАТОЛОГІЯ ТА МЕТЕОРОЛОГІЯ, ГІДРОЛОГІЯ, ГЕОЛОГІЯ, ГЕОХІМІЯ ТА МІНЕРАЛОГІЯ ШАБЛІЙ Олег Іванович, ШУБЕР Павло Михайлович… Притягнуто за вуха. У ВП:КЗП видне становище (керівні і вищі консультативні посади, регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів і т.п.) в інших професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу. Це дає значимість керівнику МАНу, але не одному з членів журі — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)	Пане NickK, ніхто і нічого «за вуха не притягує», на відміну від Вас! Ви намагаєтеся перекрутити це положення. Записано під цим підрозділом «…Кожного з перерахованих вище формальних критеріїв достатньо …». Отже: Такий критерій, як «…, регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів і т.п.) в інших професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального … масштабу …». Мала академія наук України і має «загальнонаціональне» значення. Участь у роботі журі і є «…, регулярною документально підтверджуваною участю в організаційних заходах і т.п.) Попри те, що ваше зауваження підійшло би до п.п. 2.2.1 чи 2.2.2, ви його чомусь сюди ~~«притягнули за вуха»~~ (перепрошую,) записали?
2.3	Ректори провідних навчальних закладів	-
2.4	Лауреати премій	-
2.5	Головні редактори наукових видань	-
2.6	Вчені, чиє ім’я пов’язують із винаходами	-
3	Змістовні критерії			Всього: 6
3.1	Розроблення, доведення/спростування:	-
3.1.1	- наукової теорії	-
3.1.2	- наукової гіпотези	-
3.2	помітна участь у дослідницькій діяльності:	-
3.2.1	- у відкритті	-
3.2.2	- у експедиції	+	У статті про це сказано: Польова літня школа гірського ландшафтознавства "Дослідження літніх станів гірських ландшафтів", Секція геофізики ландшафтів (2 – 4 серпня 2011 року) Загальний керівник: доц. Муха Б.П. Керівники: доц. Шубер П.М., доц. Сенчина Б.В., к.г.н. Яворський Б.І. Літня польова школа ландшафтознавства У Пана Yasnodark’a є ще інформація про участь у експедиціях, однак, я не знайшов, чим це можна підтвердити	Вважаю, що підтверджене посиланням не просто «видна участь», а керівництво постійно діючою «Польовою літньою школою гірського ландшафтознавства» є суттєвим критерієм, тому що це «кузня» низки майбутніх «видних експедицій».
3.2.3	- у експерименті	-
3.3	участь у великих (не менше 100 учасників) конференціях:
3.3.1	- участь у програмних комітетах	-
3.3.2	- наявність запрошених доповідей	+	Із списку основних праць П. Шубера: Шубер П., Костів Л. Аналіз топокліматів у місцевості терасованих річкових долин околиць Чорногірського географічного стаціонару. - Л.: Матеріали науково-практичної регіональної конференції «Природні комплекси й екосистеми верхів’я ріки Прут: функціонування , моніторинг, охорона» 15-17 травня 2009 року. Львів-Ворохта, 2009. – с. 139 – 144. Мельник А., Шубер П., Шушняк В., Костів Л., Березяк В. Еколого-географічні наслідки катастрофічного паводку у липні 2008 року у верхів’ї р. Прут. -Л.: Матеріали науково-практичної регіональної конференції «Природні комплекси й екосистеми верхів’я ріки Прут: функціонування , моніторинг, охорона» 15-17 травня 2009 року. Львів-Ворохта, 2009. – с. 144 – 150. Шубер П. Співвідношення характеристик чинників у формуванні грунтів природних територіальних комплексів в ландшафті Чорногора. -. -Л.: Матеріали науково-практичної регіональної конференції «Природні комплекси й екосистеми верхів’я ріки Прут: функціонування , моніторинг, охорона» 15-17 травня 2009 року. Львів-Ворохта, 2009. – с. 150 – 155. Загульська О., Біланюк В., Мельник А., Міллер Г., Муха Б., Сенчина Б., Шубер П. Природні територіальні комплекси верхів’я річки Прут у межах Чорногори / Природні комплекси й екосистеми верхів’я ріки Прут: функціонування,моніторинг, охорона. Мат. наук.-пр. конф. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009 – С. 36-72. Шубер П., Мкртчян А. Геостатическая интерполяция данных наблюдений метеостанцій. практической конференции, посвященной 90-летию создания Географического института в Петрограде и 90-летию отечественного высшего географического образования /Под ред. Н.В. Каледина, В.В. Дмитриева, Т.А. Алиева. //С.-Петербург, ВВМ, 2010. – С.847 – 855.
3.4	Робота на професорських посадах	-
3.5	Авторство у винаходах, що мають кардинальне значення	-
3.6	Наявність публікацій у провідних наукових журналах	+	Публікації у наукових журналах (і це ж мабуть ще не все?): Вісник Львівського університету Серія геогр.;^[1], Фізична географія та геоморфологія; Annales, Universitatis Mariae Curie-Sklodowska The landscape Ecology-Research and Usage Aspects. The problems of Landscape Ecology. Volume XXIII. Instytute of Geography and Spatial Management Jagelonian University Всеукраїнський науково-теоретичний часопис
3.7	Значна участь у створенні великих видань:	-
3.7.1	- довідкових видань	+	Довідкові видання: І.Круглов, Б.Проць, О.Кагало, О.Вовк, О. Орлов, П. Шубер. Природні та антропогенні чинники оселищного різноманіття Українських Карпат і Закарпатської низовини. В кн.: Каталог типів оселищ Українських Карпат і Закарпатської низовини. — Меркатор, Львів, 2012 р., с. 18-46. Б. Муха, П. Шубер. Клімат. Львів. Комплексний атлас /О. Шаблій, С. Матковський, О.Вісьтак та ін. — К.:ДНВП «Картографія», 2012. — с.28-29.	Каталог типів оселищ Українських Карпат і Закарпатської низовини розроблявся згідно принципів Директиви ЄС щодо збереження природних оселищ
3.7.2	- навчальних посібників, які застосовують за межами, в якому працював чи працює автор	+	Наталія Таранова, Павло Шубер. Метеорологія і кліматологія. Навчальний посібник. — Тернопіль, 2014. −287 с.	Автор – у Львові, навчальний посібник – у Тернополі.
3.8	Значна кількість публікацій:	-
3.8.1	- на широко відомих Інтернет-ресурсах	-	Пане Яснодарк, поможіть!!! - у моїй таблиці вище є
3.8.2	- у журналах тиражем не менше 1000 шт.	-	Пане Яснодарк, поможіть!!!
3.8.3	- книг тиражем не менше 500 шт.	+	П. М. Шубер, Н. Б. Таранова. Метеорологія і кліматологія. Практикум.- Тернопіль-Львів. 2008, — 219 с.	Перепрошую, що не знайшов тираж – не з моїм сільським Інтернетом…
3.9	Розроблення оригінальної методики освіти, що викликала резонанс	-		Можливо, є щось у літній польовій школі. Але, якщо не опубліковане, то все рівно є!...
4	Інші критерії, які можна вважати суттєвими	-
4.1	Входження до числа 50-ти кращих (запропоновано Яснодарком)	+	Рецензія Шубера цінується у Комітеті з Державних премій України	Такого критерію у Вікі немає, але чому???
4.2	?	+	Інформація про Шубера	Чомусь усі закордонці мають знати про Шубера і про те, у чому він експерт, а українці??? … а мо’ то «утка»? Мені з моїм Інтернетом не розібратися.

↑ Вісник Львівського університету Серія геогр.

Вправна маніпуляція, визнаю. Видати члена журі відділення обласного етапу МАНу за видне становище в науковому товаристві... мені аж страшно стало за таку науку, бо в МАНі членами журі на такому рівні можуть бути навіть аспіранти. Не бачу сенсу далі дискутувати, не хочу ще більше розчаровуватися у вітчизняній науці — принаймні в тому, що ви вбачаєте в ній значимим — NickK (обг.) 01:56, 17 листопада 2015 (UTC)

Пане NickK! «Знов за рибу гроші»! Знову одне і те ж! Знову «почтальйон Пєчкін»! Знову будете «кривити душею» і скажете, що ви «не читали»! Що маю на увазі? Пояснюю:

Користувач:NickK	Користувач:Biletsky Volodymyr
Вправна маніпуляція, визнаю.	Та де там «вправна»? Так, нашвидкоуруч! А що ви мали на увазі під словом «маніпуляція»? Якщо «маніпуляція (прийом)», то є більш точні вислови для оцінювання моїх дій. Якщо ж «маніпуляція (психологія)», тобто, шахрайство, то це краще характеризує ваші дії! Поясню нижче:
Видати члена журі відділення обласного етапу МАНу за видне становище в науковому товаристві...	Оце саме і є шахрайство із вашого боку, а точніше – видавання моїх дій за те, «чим вони не є», тобто, за те, «чим вони вам хочуть здатися». Я нікого ні за що не видаю і не пишу про «видатне становище в науковому товаристві», що ви мені приписуєте! Я лише констатую, що є такий критерій як «… регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів і т.п.)…», а номінант бере участь у роботі журі Малої академії наук України, що може бути відповідним саме до цього критерію. І ВСЕ! Не подобається критерій – ПЕРЕПИШІТЬ ЙОГО!
мені аж страшно стало за таку науку,	Яку «таку науку»? Можете краще?
бо в МАНі членами журі на такому рівні можуть бути навіть аспіранти.	Маєте підтвердження? (це ж Вікіпедія!)
Не бачу сенсу далі дискутувати,	Або аргументуйте без обзивань на кшталт «притягнута за вуха», або не нав’язуйте дискусій іншим.
не хочу ще більше розчаровуватися у вітчизняній науці — принаймні в тому, що ви вбачаєте в ній значимим	А вітчизняну науку з одного боку «морять голодом» (це я про фінансування і державну підтримку), а з іншого боку – всіляко травлять і цілеспрямовано ігнорують. Коротенький аргумент. Знайомий (статті про нього таки немає!) винайшов автомобільний паливний фільтр і навіть, самочинно організував його виробництво. Ринок збуту – автобазари. Обсяги – дрібнота. Запропонував німецькому автовиробнику (із етичних міркувань називати не буду). Ті купили для дослідного випробування 300 штук. Випробували. Результати – блискучі, про що було зазначено у звіті, який надали автору. Той чекає масових замовлень – а їх нема! Подав запит на фірму і отримав відповідь такого типу: «За умови впровадження фільтра у масове виробництва втрати фірми на сервісі автомобілів знизяться на стільки-то, а тому це недоцільно»… Наша наука, не підкріплена державним фінансуванням (історично – космо-авіційно-оборонними замовленнями) – ігрища для діточок або база знань для розкрадання. Всі видатні вчені саме звідти! А решта наших вчених змушені експериментувати «на бумазі», користуватися краденим неліцензійним програмним забезпеченням, … От що значиме в нашій науці! А ви туди ж – ллєте воду на «зовнішній млинок», маніпулюючи наявними критеріями! «Приміряйте» їх до особи навпаки – не для того, щоб викинути, а щоб залишити! Щоб хоча б про них знали! Може і в декого і замовники об’являться! І не маніпулюйте за своїми вподобаннями, а неупереджено зважте – є хоча б два критерії – не здіймайте бучу і дискусії щодо «викинути»!

І наостанок – не забувайте про основний принцип Вікіпедії - «добрі наміри», і не тільки з боку опонентів до себе, а і з боку вас до опонентів. На все найкраще. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:44, 17 листопада 2015 (UTC)

P.S. А тепер і я дозволю собі вас «образити»: З мого боку це не маніпуляція, а виконана за вас ваша робота.

--Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:56, 17 листопада 2015 (UTC)

Для початку подивіться, будь ласка, оригінал. Не те посилання, яке ви дали не дивлячись і де про МАН нічого нема, а оригінал. По-перше, ви побачите, що він не член журі МАНу, а лише член журі одного з відділень ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів КЗ ЛОР «Львівська обласна мала академія наук учнівської молоді». По-друге, ви побачите рівень журі, там є такі "видні науковці" як аспірант ЛНУ ім. І. Франка, викладач природничого коледжу при ЛНУ ім. І. Франка або учбовий майстер факультету електроніки ЛНУ ім. І. Франка. А сумно мені через те, що видне становище в професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу знецінилося до участі в журі обласної організації учнівської молоді. І навіть не знаю, сміятися мені чи плакати, і чи через те, що ви не читали перед тим, як писати про значимість, чи через те, що ви справді вважаєте ЦЕ ознакою значимості — NickK (обг.) 10:02, 17 листопада 2015 (UTC)

Дякую. Подивився. У моїй таблиці ще багато посилань, які я не міг перевірити з технічних причин - я їх брав із внеску пана Yasnodark'a. Але ваше посилання прочитав. Ваші висловлювання звучать логічно, а тому у цьому пункті таблиці просто ставимо мінус. Поки... Поки не дорвуся до нормального комп'ютера із нормальним Інтернетом та сам не перевірю. Перепрошую, що заставив вас «поплакати». На що ви відповіли взаємністю, «довівши і мене до плачу»! Не сумувати потрібно, що (цитую:) «видне становище в професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу ~~знецінилося~~ виросло до участі в журі обласної організації учнівської молоді», а радіти! Якби ж то молодь у нас займала видне становище! І якщо молодим асистентам довіряють бути арбітрами праць молодого покоління! І добре, що у нас відсутні статті про таку молодь, а ти ви би їх також «чик-чик»! Очікую від вас і подальшої серйозної і неупередженої роботи та аргументації решти пунктів. З повагою і вдячністю, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:41, 17 листопада 2015 (UTC)

Я передбачаю добрі наміри і припускаю, що ви просто погано знайомі з науковою діяльністю, але, на жаль, у мене немає часу на те, щоб детально роз'яснювати вам, що таке МАН, запрошена доповідь, науково-популярні книги тощо. Перепрошую, але я справді не візьмуся за це — NickK (обг.) 01:19, 18 листопада 2015 (UTC)

Передбачення вірне, припущення - хибне (хіба що, «у світі все відносне»). Хоча у вас і немає часу на детальні роз'яснення, але прошу пояснити чи надати посилання на те, що ж таке «запрошена доповідь». Я про це не знайшов. Буду вдячний, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:53, 18 листопада 2015 (UTC)

NickK Цим журі відділу МАНу керує найавторитетніший економіко-географ України проф. Шаблій, а до його складу входять лише 5 науковців, з більш ніж 140 докторів та кандидатів наук в царині геолого-географічних наук , що працюють в ЛНУ - найавторитетнішому Виші в цих науках (в ньому така сама кількість докторів та кандидатів наук в області наук в області наук про Землю як в 8 інших регіонах України разом узятих, лише у кількох регулярно виходять наукові вісники з цих наук). І саме Шубер очолює секції "Метеорології та кліматології". Цікаво як незначимий вчений був обраний найавторитетнішим вченим до такого вузького кола під його керівництва з такого широкого. Чи ви так само низької думки і щодо найпопулярніших підручників із Суспільної географії, думаєте він принципово оточує себе невігласами?--Yasnodark (обговорення) 13:58, 18 листопада 2015 (UTC)

Шановна спільното, випадково натрапив на бурхливе обговорення доречності видалення/відновлення двох статей, створених мною кілька років тому. Мкртчян Олександр Сергійович - це я. Я створив статті про себе та про свого колегу Шубера Павла Михайловича. Розумію, що подібна самопромоція не зовсім у дусі ВП, прошу пробачення за нескромність, хоча й не думав, що кілька десятків кБ пам'яті на серверах ВП, які займають ці статті вартують часу і зусиль, що їх шановні колеги приділили цьому питанню. Щодо критеріїв значимості: я не можу наполягати на повній відповідності ним; щоправда, більшість з них сформульовані доволі нечітко: які саме видання вважати "провідними науковими журнали", що саме вважати або не вважати "відкриттям" та "помітною участю в наукових експериментах" і т.п. Можу зазначити, що я регулярно беру участь у наукових конференціях за кордоном, маю публікації в іноземних наукових збірниках (Польща, Словаччина), працях ГІС-форуму, виданий навчальний посібник, близько 70 наукових статей в Україні. Також засвідчую високий науковий рівень свого колеги Павла Михайловича Шубера, який є відомім та авторитетним фахівцем у галузях географії ґрунтів Карпат, ландшафтознавства та кліматології, автором десятків наукових статей в Україні та за кордоном, та до якого регулярно звертаються львівські журалісти як до експерта з питань погодних та кліматичних явищ.

Крім цих двох статей, я брав участь у створенні і редагуванні деяких інших статей ВП, що можна побачити на моїй сторінці. Хоча я й не занадто активний дописувач ВП через брак вільного часу.

Розумію, що є чимало науковців, які не меншою мірою ніж ми "заслужили" на поки що відсутні статті про себе у ВП. Проте вважаю, що можливість створювати власні "промоційні" сторінки потенціально може бути засобом заохочення науковців до роботи над ВП, поповнення її матеріалами відповідного фахового рівня. Можливо, вікіспільноті доцільно на майбутнє запровадити для науковців, персоналії яких не відповідають очевидним формальним критеріям значимості, умову - мінімальну вікіактивність у статтях, що відповідають фаху науковця, яка даватиме йому право на персональну сторінку у ВП. Щодо долі обговорюваних статей, з розумінням сприйму будь-яке рішення спільноти. З повагою, --Procrastinator~ukwiki (обговорення) 01:59, 15 грудня 2015 (UTC)

Вітаю Вас, шановний Олександре Сергійовичу. Це дуже добре, що нарешті відгукнувся один із «номінантів» цих обговорень. Користуючись нагодою:

Попробую розвіяти Ваші сумніви щодо того, що: «…ці статті вартують часу і зусиль, що їх шановні колеги приділили цьому питанню.». Вікіпедія виконує ряд функцій. Мене у ній приваблює можливість самонавчання, самоорганізації та самосистематизації власних знань. Я користуюсь нею, як інструментом – дописуючи чомусь, навчаюсь. Кожна робота (окрім дурниць) дає певний позитив і для того, хто її виконує. Хочу навчитись оцінювати доцільність створення та обстоювати статті про науковців (якщо я їх писатиму).
Зважаючи, що ініціатор дебатів десь хутко щез, прошу Вас подивитися таблицю (передостання у цьому розділі обговорень) та:

або аргументовано нівелювати мої аргументи стосовно критеріїв відповідності значимості статті, або їх підтвердити;
якщо є можливість і підстави, то доповнити вищезазначену таблицю;
з врахуванням матеріалів цих обговорень відредагувати проект статті про Шубера;
зробити те ж для статті про Мкртчяна (не обов’язково дотримуватися запропонованої мною табличної форми).

3. Зважаючи на те, що Користувач:NickK відмовився мені пояснити, що таке «запрошена доповідь» то, якщо Ви зможете, то, будь ласка, поясніть мені це.

З повагою і вдячністю, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 10:14, 15 грудня 2015 (UTC)

Вітаю! Пане Олександр. Я теж вдячний за відклик, також буду вдячний за доповнення моєї таблиці 1 та збагачення авторитетними джерелами. Бо я зробив, що міг, для порятунку статей. Проте, на жаль, адміни вікіпедії самоусунулися і відповідати на питання чи вирішувати проблему відновлення статей - не хочуть. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 15:55, 15 грудня 2015 (UTC)

Шаблон:Типи військових кораблів 19-го та 20-го сторіч

Стаття: Шаблон:Типи військових кораблів 19-го та 20-го сторіч (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
Причина: 1. Залишились посилання. 2. Звинувачення в ОД нерелевантне (обговорення), оскільки це був переклад, що було зазначено. 3. Деяка кількість статей на які посилається шаблон з тих пір з'явилась, отже його буде доопрацьовано.

--PsichoPuzo (обговорення) 23:59, 13 грудня 2015 (UTC)

Я вам відновила його в особистий простір як ви просили на Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/4 вересня 2015: Користувач:PsichoPuzo/Типи військових кораблів 19-го та 20-го сторіч --Helixitta (обг.) 16:59, 25 грудня 2015 (UTC)

Лімік

Стаття: Лімік (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
Причина: Прошу відновити сторінку, так як вона не являється спамом. Містіть інформацію про українську компанію. Яка здійснює діяльність на теріторії україні. Дана інформація може бути корисною для громадян нашої країни. Інформація є власністю компанії. Логотим є унікальним, власною розробкою. =

--Limik1994 (обговорення) 21:53, 6 грудня 2015 (UTC)

@Limik1994: таких компаній тисячі. Чим ваша унікальна і відповідає критеріям значимості? У статті жодних джерел, лише реклама. --Максим Підліснюк (обговорення) 22:05, 6 грудня 2015 (UTC)

Копанія сприяє впровадженню державної програми переходу на альтернативне паливо і являється унікальною у своєму регіоні.

А чому ж про це не знають джерела? --Максим Підліснюк (обговорення) 22:16, 6 грудня 2015 (UTC)

http://www.nerc.gov.ua/?id=15357 Дані державні ліцензії мають незначна кількість підприємств України. На сьогоднішній день компанія активно впроваджує альтернативні технології опалення в Сумсій області (для житлових та промислових об'єктів). Компанія здійснила переведення на альтернативний вид палива найбільше іноземне підприємство в Сумській області, а саме ПрАТ "Монделіс Україна", що збільшує державну незележність від іноземного енергоресурсу. Прошу продовжити обговорення, щодо віновлення сторінкі. Дякую

Наявність держліцензії сама по собі не є показником значимості, якщо про це не пишуть відомі джерела (ЗМІ, наприклад) --Максим Підліснюк (обговорення) 20:07, 25 грудня 2015 (UTC)

Football Land Dergachov

Стаття: Football Land Dergachov (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
Причина: Це перше поле в Україні, на якому грають у футболгольф(теж новий спорт в Україні). Тому доцільно залишити цю сторінку. Якщо потрібно в ній щось виправити, виправимо.

--Football Land (обговорення) 08:40, 24 грудня 2015 (UTC)

Не бачу, щоб про це поле писали відомі ЗМІ. --Максим Підліснюк (обговорення) 20:09, 25 грудня 2015 (UTC)

Можемо надати деякі посилання, в яких це обговорювалось. --Football Land

@Football Land: так надайте. --Максим Підліснюк (обговорення) 15:25, 28 грудня 2015 (UTC)

Ось деякі посилання : Журнал "Парковая культура" Телеканал "Дніпро" --Football Land 10:10, 29 грудня 2015 (UTC)

[1] Вісник Львівського університету Серія геогр.

[1]