Перейти до вмісту

Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Лугинський район

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лугинський район

Глухова

[ред. код]

с. ГЛУХОВА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 833 особи, з яких 392 чоловіки та 441 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 189 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,94 %
російська 1,06 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Крупчатка

[ред. код]

с. КРУПЧАТКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 60 осіб, з яких 25 чоловіків та 35 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 56 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лугинки

[ред. код]

с. ЛУГИНКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 543 особи, з яких 239 чоловіків та 304 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 414 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,92 %
молдовська 1,68 %
російська 1,68 %
білоруська 0,24 %
польська 0,24 %
інші 0,24 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Станційне

[ред. код]

с. СТАНЦІЙНЕ

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 512 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,44 %
російська 1,36 %
інші 0,20 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бовсунівська сільська рада

[ред. код]

БОВСУНІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1703 особи, з яких 748 чоловіків та 955 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1239 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,63 %
російська 1,37 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бовсуни

[ред. код]

с. БОВСУНИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1262 особи, з яких 571 чоловік та 691 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 971 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,87 %
російська 1,13 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Діброва

[ред. код]

с. ДІБРОВА (БОВСУНІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 153 особи, з яких 64 чоловіки та 89 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 80 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,50 %
російська 2,50 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Солов'ї

[ред. код]

с. СОЛОВ`Ї

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 288 осіб, з яких 113 чоловіків та 175 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 188 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,91 %
російська 2,09 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Будо-Літківська сільська рада

[ред. код]

БУДО-ЛІТКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1103 особи, з яких 482 чоловіки та 621 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 776 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,82 %
російська 1,54 %
білоруська 0,38 %
угорська 0,13 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Будо-Літки

[ред. код]

с. БУДО-ЛІТКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 258 осіб, з яких 118 чоловіків та 140 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 215 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,33 %
російська 2,75 %
угорська 0,46 %
інші 0,46 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Березовий Груд

[ред. код]

с. БЕРЕЗОВИЙ ГРУД

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 235 осіб, з яких 95 чоловіків та 140 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 177 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,74 %
російська 1,69 %
білоруська 0,56 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Радогоща

[ред. код]

с. РАДОГОЩА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 610 осіб, з яких 269 чоловіків та 341 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 384 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,70 %
російська 0,78 %
білоруська 0,52 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великодивлинська сільська рада

[ред. код]

ВЕЛИКОДИВЛИНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1515 осіб, з яких 682 чоловіки та 833 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 1221 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,43 %
російська 0,25 %
молдовська 0,16 %
білоруська 0,08 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великий Дивлин

[ред. код]

с. ВЕЛИКИЙ ДИВЛИН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 956 осіб, з яких 439 чоловіків та 517 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 834 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,76 %
російська 0,12 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вербівка

[ред. код]

с. ВЕРБІВКА (ВЕЛИКОДИВЛИНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 166 осіб, з яких 70 чоловіків та 96 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 148 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванівка

[ред. код]

с. ІВАНІВКА (ВЕЛИКОДИВЛИНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 85 осіб, з яких 37 чоловіків та 48 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 49 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,92 %
білоруська 2,04 %
російська 2,04 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малий Дивлин

[ред. код]

с. МАЛИЙ ДИВЛИН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 308 осіб, з яких 136 чоловіків та 172 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 190 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,42 %
молдовська 1,05 %
російська 0,53 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жеревецька сільська рада

[ред. код]

ЖЕРЕВЕЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1894 особи, з яких 855 чоловіків та 1039 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1228 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,43 %
російська 0,57 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жеревці

[ред. код]

с. ЖЕРЕВЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 536 осіб, з яких 239 чоловіків та 297 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 402 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,76 %
російська 1,24 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Запілля

[ред. код]

с. ЗАПІЛЛЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 477 осіб, з яких 214 чоловіків та 263 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 383 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,48 %
російська 0,52 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зарічка

[ред. код]

с. ЗАРІЧКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 205 чоловіків та 252 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 358 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня-Жеревці

[ред. код]

с. РУДНЯ-ЖЕРЕВЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 424 особи, з яких 197 чоловіків та 227 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 85 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Калинівська сільська рада (Лугинський район)

[ред. код]

КАЛИНІВСЬКА сільрада (ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1116 осіб, з яких 528 чоловіків та 588 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 782 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,75 %
російська 0,13 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Калинівка (Лугинський район)

[ред. код]

с. КАЛИНІВКА (КАЛИНІВСЬКА сільрада, ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 939 осіб, з яких 452 чоловіки та 487 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 656 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,85 %
російська 0,15 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Підостапи

[ред. код]

с. ПІДОСТАПИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 177 осіб, з яких 76 чоловіків та 101 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 126 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
інші 0,78 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Красноставська сільська рада

[ред. код]

КРАСНОСТАВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 683 особи, з яких 312 чоловіків та 371 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 539 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,26 %
російська 0,74 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Красностав

[ред. код]

с. КРАСНОСТАВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 488 осіб, з яких 215 чоловіків та 273 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 396 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,24 %
російська 0,76 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Теснівка

[ред. код]

с. ТЕСНІВКА (КРАСНОСТАВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 195 осіб, з яких 97 чоловіків та 98 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 143 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,30 %
російська 0,70 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кремненська сільська рада

[ред. код]

КРЕМНЕНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1539 осіб, з яких 695 чоловіків та 844 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1172 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,63 %
російська 1,28 %
вірменська 0,09 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кремне

[ред. код]

с. КРЕМНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1185 осіб, з яких 537 чоловіків та 648 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 939 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,93 %
російська 0,96 %
вірменська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Леонівка

[ред. код]

с. ЛЕОНІВКА (КРЕМНЕНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 354 особи, з яких 158 чоловіків та 196 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 233 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,42 %
російська 2,58 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Літківська сільська рада

[ред. код]

ЛІТКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1033 особи, з яких 462 чоловіки та 571 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 765 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,70 %
російська 1,04 %
білоруська 0,13 %
молдовська 0,13 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Літки

[ред. код]

с. ЛІТКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 895 осіб, з яких 403 чоловіки та 492 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 696 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,71 %
російська 1,00 %
білоруська 0,14 %
молдовська 0,14 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великий Ліс

[ред. код]

с. ВЕЛИКИЙ ЛІС (ЛІТКІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 138 осіб, з яких 59 чоловіків та 79 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 69 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,55 %
російська 1,45 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Липниківська сільська рада

[ред. код]

ЛИПНИКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2724 особи, з яких 1296 чоловіків та 1428 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1811 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,40 %
російська 1,49 %
білоруська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Липники

[ред. код]

с. ЛИПНИКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1990 осіб, з яких 956 чоловіків та 1034 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1643 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,36 %
російська 1,52 %
білоруська 0,12 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малахівка

[ред. код]

с. МАЛАХІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 329 осіб, з яких 151 чоловік та 178 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 30 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Осни

[ред. код]

с. ОСНИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 208 осіб, з яких 97 чоловіків та 111 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 138 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,55 %
російська 1,45 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Остапівська сільська рада

[ред. код]

ОСТАПІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 608 осіб, з яких 282 чоловіки та 326 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 489 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Остапи

[ред. код]

с. ОСТАПИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 500 осіб, з яких 235 чоловіків та 265 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 421 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кам'яна Гірка

[ред. код]

с. КАМ`ЯНА ГІРКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 108 осіб, з яких 47 чоловіків та 61 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 68 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Повчанська сільська рада

[ред. код]

ПОВЧАНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1101 особа, з яких 498 чоловіків та 603 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 672 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,41 %
білоруська 0,59 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Повч

[ред. код]

с. ПОВЧ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 573 особи, з яких 255 чоловіків та 318 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 452 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,34 %
білоруська 0,66 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Буда

[ред. код]

с. БУДА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 38 осіб, з яких 19 чоловіків та 19 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 22 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня-Повчанська

[ред. код]

с. РУДНЯ-ПОВЧАНСЬКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 490 осіб, з яких 224 чоловіки та 266 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 198 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,50 %
білоруська 0,50 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Путиловецька сільська рада

[ред. код]

ПУТИЛОВЕЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1059 осіб, з яких 489 чоловіків та 570 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 883 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,21 %
російська 0,68 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Путиловичі

[ред. код]

с. ПУТИЛОВИЧІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1059 осіб, з яких 489 чоловіків та 570 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 883 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,21 %
російська 0,68 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

старосільська сільська рада

[ред. код]

СТАРОСІЛЬСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 615 осіб, з яких 275 чоловіків та 340 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 505 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,21 %
російська 0,79 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старосілля

[ред. код]

с. СТАРОСІЛЛЯ (СТАРОСІЛЬСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 164 особи.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,39 %
російська 0,61 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Рудня

[ред. код]

с. НОВА РУДНЯ (СТАРОСІЛЬСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 178 осіб, з яких 73 чоловіки та 105 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 123 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,37 %
російська 1,63 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нові Новаки

[ред. код]

с. НОВІ НОВАКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 140 осіб, з яких 62 чоловіки та 78 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 112 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,11 %
російська 0,89 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новосілка

[ред. код]

с. НОВОСІЛКА (СТАРОСІЛЬСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 124 особи, з яких 54 чоловіки та 70 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 106 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Степанівська сільська рада (Лугинський район)

[ред. код]

СТЕПАНІВСЬКА сільрада (ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 580 осіб, з яких 268 чоловіків та 312 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 452 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,56 %
білоруська 0,22 %
російська 0,22 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Степанівка (Лугинський район)

[ред. код]

с. СТЕПАНІВКА (СТЕПАНІВСЬКА сільрада, ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 368 осіб, з яких 172 чоловіки та 196 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 291 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старі Новаки

[ред. код]

с. СТАРІ НОВАКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 212 осіб, з яких 96 чоловіків та 116 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 161 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,76 %
білоруська 0,62 %
російська 0,62 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Топільнянська сільська рада

[ред. код]

ТОПІЛЬНЯНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 881 особа, з яких 430 чоловіків та 451 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 667 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,51 %
російська 1,49 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Топільня

[ред. код]

с. ТОПІЛЬНЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 627 осіб, з яких 306 чоловіків та 321 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 458 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,82 %
російська 2,18 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Чапаєвка

[ред. код]

с. ЧАПАЄВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 254 особи, з яких 124 чоловіки та 130 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 209 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Червоноволоцька сільська рада

[ред. код]

ЧЕРВОНОВОЛОЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1428 осіб, з яких 686 чоловіків та 742 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 1081 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,17 %
російська 0,55 %
білоруська 0,09 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Червона Волока

[ред. код]

с. ЧЕРВОНА ВОЛОКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 951 особа, з яких 468 чоловіків та 483 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 755 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,08 %
російська 0,66 %
інші 0,26 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бобричі

[ред. код]

с. БОБРИЧІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 210 осіб, з яких 94 чоловіки та 116 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 131 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,26 %
російська 0,74 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Волошине

[ред. код]

с. ВОЛОШИНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 198 осіб, з яких 91 чоловік та 107 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 173 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,42 %
білоруська 0,58 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Красносілка

[ред. код]

с. КРАСНОСІЛКА (ЧЕРВОНОВОЛОЦЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 69 осіб, з яких 33 чоловіки та 36 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 22 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мошаниця

[ред. код]

с. МОШАНИЦЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 197 осіб, з яких 92 чоловіки та 105 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старосілля

[ред. код]

с. СТАРОСІЛЛЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 173 особи, з яких 86 чоловіків та 87 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Населені_пункти_України/Населення/Житомирська_область/Лугинський_район&oldid=34205818