Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/1 січня 2013
Додати темуЗовнішній вигляд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Antanana у темі «Львівський державний історико-архітектурний заповідник (Вуйцик)» 11 років тому
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
| ||||||||||
|
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!
↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему |
---|
- Поставив:
- За:
- Якщо викинути неенциклопедичний опис і бібліографічні дані, залишиться одне речення. Не беруся судити значимість цієї книги, але мінімальним вимогам стаття точно не відповідає. --Acedtalk 20:21, 1 січня 2013 (UTC)Відповісти
- У поточному вигляді стаття справді заслуговує на швидке вилучення: автор навіть не спробував показати значимості. Чим цінна ця книга? Зовсім невідомо. Фактично це картотечний опис книги з бібліотеки, що явно не є форматом енциклопедичної статті. Джерело красномовне — Вуйцик В. С. Львівський державний історико-архітектурний заповідник: Екскурсія по місту./ Художник В. А. Забродін; Фото В. Ф. Ольхом'яка. — Львів: Каменяр, 1979. — 128 с., іл. //Бібліографічна картка-опис. Тобто, взято і просто скопійовано ту саму картку. Там є абсолютно непотрібна читачеві службова інформація типу 72С(С2)1 і аж цілий абзац про книгу не в енциклопедичному стилі. Цілком можливо, що книга значима, але в статті це зовсім не показано. Через це вилучити, і, мабуть, швидко, бо якщо людина захоче написати про книгу енциклопедичну статтю, їй нічого з зазначеного не знадобиться — NickK (обг.) 20:45, 1 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Статтю я видалив швидко, через що потрапив на номінацію позбавлення прав. Тому видаляй сам тепер. З Новим роком! --Вальдимар 06:20, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Нерозкрита значимість не може бути підставою для швидкого вилучення. У такому разі вилучення має здійснюватися тільки через обговорення. --Olvin (обговорення) 08:13, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
- ВП:КШВ п.5 дозволяє вилучати очевидно незначимі статті. Тут можна сперечатися, чи очевидна тут незначимість, за буквою правил, мабуть, практично в жодному випадку не можна на 100% підтвердити очевидну незначимість, за духом — стаття не в форматі енциклопедії та незначима, тож загалом є підстави для швидкого вилучення статті — NickK (обг.) 09:45, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Якщо для когось «Львівський державний історико-архітектурний заповідник (...)» - настільки очевидно незначима річ, що таку статтю можна вилучати за п.5 ВП:КШВ , то й не дивно, що ставиться питання про позбавлення таких адмінів повноважень.
Стаття не відповідає формату енциклопедії, але ж то зовсім інша річ, ніж КШВ п.5. Наразі у нас немає формального критерію, за яким можна було б швидко вилучити статтю у 2-3 Кб зв'язного, але неенциклопедичного змісту. Отже, критерії швидкого вилучення потребують доопрацювання. Адже з такими правилами адмінам доводиться ігнорувати всі правила заради якості Вікіпедії. --Olvin (обговорення) 10:54, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти- Фактично причини вилучення, які є в описах вилучення (MediaWiki:Deletereason-dropdown), вже давно ширші за КШВ, які трохи відстали від часу. Якщо дуже уважно дотримуватися кожної букви КШВ, мабуть, позбавлять прав усіх активних адміністраторів, бо за великого бажання можна довести, що хтось колив вилучив щось невідповідне КШВ — NickK (обг.) 18:24, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Ну так я й кажу, що критерії слід доопрацювати, якщо вони відстали від часу. Ініціювати це мають адміністратори як найбільш зацікавлені особи. Бо вони й справді порушують правило (і мабуть вже вважають це нормою). Зауважте, я не пропоную позбавляти прав, я кажу про доробку критеріїв. Рядком далі Ви ж самі вимагаєте від інших дописувачів дотримуватися критеріїв. Ну якщо адміністраторам можна критерії ігнорувати, то чого ж це інші мають їх дотримуватися? --Olvin (обговорення) 19:53, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Фактично причини вилучення, які є в описах вилучення (MediaWiki:Deletereason-dropdown), вже давно ширші за КШВ, які трохи відстали від часу. Якщо дуже уважно дотримуватися кожної букви КШВ, мабуть, позбавлять прав усіх активних адміністраторів, бо за великого бажання можна довести, що хтось колив вилучив щось невідповідне КШВ — NickK (обг.) 18:24, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Якщо для когось «Львівський державний історико-архітектурний заповідник (...)» - настільки очевидно незначима річ, що таку статтю можна вилучати за п.5 ВП:КШВ , то й не дивно, що ставиться питання про позбавлення таких адмінів повноважень.
- ВП:КШВ п.5 дозволяє вилучати очевидно незначимі статті. Тут можна сперечатися, чи очевидна тут незначимість, за буквою правил, мабуть, практично в жодному випадку не можна на 100% підтвердити очевидну незначимість, за духом — стаття не в форматі енциклопедії та незначима, тож загалом є підстави для швидкого вилучення статті — NickK (обг.) 09:45, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
- По суті ж підтверджую свій голос: навіть після переробки стаття все ще не відповідає ВП:КЗК, зокрема, досі не наведено жодного незалежного джерела про книгу — NickK (обг.) 18:24, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- По-перше це не стаття. По-друге, якщо гіпотетично назвати її статей, то вона не відповідає більшості критеріїв/правил створення статей. --Вальдимар 06:19, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Не впевнений у енциклопедичній значимості події, згідно правил Вікіпедії.--Arthur Lobko(обговорення) 12:00, 02 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Не стаття у такому вигляді і не відповідає мінімальним вимогам до статей у Вікіпедії. Можна і на швидке. --Kibeee (обговорення) 11:04, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Per NickK --Єлисаветградець (обговорення) 07:34, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Не показано значимості цієї книги: стаття без будь-яких незалежних АД. Бібліографічний опис (з картки або книги) таким не може бути в жодному разі. Якщо вилучти неенциклопедичний текст, то буде не стаття. Тому вилучити! Шукаймо (або створюймо) джерела, і буде стаття! --Kharkivian (обг.) 16:57, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Про книгу публікацій не наведено. Внесок у історіографію Львова не описаний. Якщо це енциклопедія (як стверджують противники вилучення внизу), то за нею можна написати багато статей до Вікі — чекаємо. Можливо, є переклади іншими мовами? Зрештою, якщо будь-яке друге видання будь-якої книги вважати за значиме, тоді ми йдемо писати статті про університетські підручники, всі книги накладом понад 40 тисяч примірників і, взагалі, будь-які перекладені книги (адже оригінал і переклад — це вже два видання!). --Friend 22:00, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Не відповідає жодному пунктові ВП:КЗК. Зокрема жодному, про які пише Пероганич, часом відверто називаючи чорне білим. Нижче дав відповідь по пунктах.--Cepгій (oбг.) 22:56, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Проти:
- не бачу підстав. Не давно бачив у нас ще не такі статті--Albedo (обговорення) 09:01, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Вам ніхто не забороняє номінувати їх на вилучення. --Acedtalk 09:21, 2 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Підтримую Perohanych. До речі у вказаному абзаці опису не все було неециклопедично, що і підтвердив пан Юрій своїми редагуваннями. -- Володимир Ф 17:23, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Підтримую Perohanych. Стаття потребує не вилучення, а доопрацювання.--Білецький В.С. (обговорення) 21:28, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- вже поліпшена. --Глухівчанин обг 12:24, 5 січня 2013 (UTC)Відповісти
- --zmi (обговорення) 22:11, 6 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
- Переконали (див. нижче). Дякую. Проте інформацію про даний путівник, на мій погляд варто залишити, однак не як самостійну статтю, а як частину розділу «Історія» статті «Державний історико-архітектурний заповідник у Львові».
Як на мене, то альбом значимий, адже:- підготовлений до видання значимим автором і
- про значимий предмет.
- має величезний (особливо як на теперішні часи) наклад — 40 000.
- Певен, що вихід такого видання в 1979 був помічений у тогочасній пресі. На жаль, інтернету на той час ще не було (принаймні в Україні), тому знайти вторинні джерела про це видання можна лише в бібліотеках.
- Стосовно стилю — то схоже автор статті просто передрукував аннотований опис із самого видання. В такому разі такий опис можна залишити в статті як цитату з позначенням. що це аннотація.
- Стаття потребує не вилучення, а доопрацювання. Принаймні більш детального розкриття структури і змісту видання. --Perohanych (обговорення) 16:45, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Увага: Статтю перероблено. --Perohanych (обговорення) 17:28, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Хотілося зрозуміти Ваше ставлення до чинних критеріїв значимості. Зокрема, чи вважаєте Ви, що варто керуватися тими критеріями, які було ухвалено спільнотою? --Olvin (обговорення) 18:15, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Ну, до енциклопедичного вигляду ви статтю вже привели. Покажіть тепер, будь ласка, відповідність ВП:КЗК — NickK (обг.) 18:24, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- За сукупністю:
- Існують незалежні публікації про книгу та її авторів. Про автора є — див. розділ посилання у статті про автора)
- Історичний критерій значимості. Друге видання — через 12 років після першого засвідчило його історичну значимість
- Книга являє собою істотний внесок у мистецтво. Без сумніву.
- Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. Так і є, адже Вуйціка вважали набільшим фахівцем у дослідженнях стародавньої архітектури Львова
- Книга є піонерською в питаннях стану і розвитку української культури, науки … Так, значна частина матеріалів у книзі опублікована вперше
- Видання, що має енциклопедичний характер та здійснене у провідних наукових видавництвах. Так, це свого роду енциклопедія архітектури древнього Львова. «Каменяр» видає багато наукової літератури
- Книга є предметом вивчення у багатьох школах або університетах у будь-якій країні. Зустрічав посилання на книгу у списках рекомендованої літератури
- Автор книги є настільки історично значимий, що кожна з його письмових робіт можуть вважатися примітними, навіть при відсутності інших джерел. Так. Як український історик-дослідник архітектури старого Львова автор був неперевершений. --Perohanych (обговорення) 20:36, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Я хотів відкоментувати по кожному пункту, але зауваження до вашого опису фактично однакові. Ніхто не заперечує, що Вуйцик значимий. Заперечення стосуються значимості книги. Про книгу немає жодного джерела. Можна скільки завгодно писати про те, що це істотний внесок у мистецтво, там багато матеріалу опубліковано вперше, що книга знакова для Львова, але це буде суцільне ОД. Про включення цієї книги до шкільної програми — підозрюю, що то був жарт, книга справді є в списках літератури до ряду видань, але точно не є предметом вивчення.
- І питання «на засипку»: ви бачили вживу ці книги? Я бачив цю книгу, це путівник, гарний, але путівник. Він був виданий один раз у 1979 році і більше не перевидавався. Те наукове видання, яке ви вважаєте знаковим для регіону, називається не «Вуйцик В. С. Львівський державний історико-архітектурний заповідник: Екскурсія по місту», а «Державний історико-архітектурний заповідник у Львові», перше видання якого було, здається, в 1983, а друге якраз було в 1991. Зі статті складається враження, що ви добряче сплутали обидва та зробили з них туристичний путівник з високою науковою новизною — NickK (обг.) 21:32, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- А я таки відкоментую по пунктах. Переглянув ВП:КЗК і не знайшов відповідності до жодного з них. 1. Про автора багато, а про книгу — нічого. Я бачив двічі згадку, що така книга вийшла (у справжніх АД, а не у фігні всякій, яку в нас тулять як джерела). Але згадка — це не рецензія. Це нуль. 2. Засвідчило, що в літературі про архітектуру Львова і в царині путівників по Львову — певний застій (наступні роки показали — як насправді можна висвітлювати цю тему). 3. Жодним чином. Навіть цікаво — у який саме вид мистецтва?:) 5. Тут ви прямо-таки вводите вікіпедистів в оману. Вуйцик стоїть «на плечах» Бялині-Холодецького Крип'якевича Лозинського, Маньковського, Харевич, Зубжицького, Чоловського, Яворського, Януша і т. д. Там всього 18 сторінок текстової частини (потім скорочені повтори російською та англійською і фотографії, фотографії...). Це той формат, коли подаються лише базові речі, давно писані-переписані попередниками. Поодинокі нововведені факти і «піонерська книга» — це різні речі. 6. Навіть близько не енциклопедія. Знову ж — 18 сторінок популярного тексту. 7. Правило ж говорить «у багатьох вузах, у будь-якій країні». Власною ж тезою демонструєте, що не відповідає цьому пункту. 8. Цей пункт взагалі ігнорую. Він мертвий у засаді. Не відважується закликати до писанини без джерел (і слава Богу) і говорить про якісь «примітні письмові роботи» (значимими назвати боїться і правильно), згадує якісь «інші» джерела (якщо нема жодних, то звідки «інші»??:). / Хіба що наклад серйозний. Але це наклад 18 сторінок. Доречі, вісник УЗПР № 14 (збірка частини статей Вуйцика) — це понад 300 сторінок справжніх діамантів, а не путівник на 18 сторінок. Значиміша на порядок (якщо не безцінна). І теж без вторинних джерел. Пишемо статтю?:)--Cepгій (oбг.) 22:56, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Видання я не бачив, і дійсно спутав з виданням «Державний історико-архітектурний заповідник у Львові». --Perohanych (обговорення) 06:56, 4 січня 2013 (UTC)Відповісти
- А я таки відкоментую по пунктах. Переглянув ВП:КЗК і не знайшов відповідності до жодного з них. 1. Про автора багато, а про книгу — нічого. Я бачив двічі згадку, що така книга вийшла (у справжніх АД, а не у фігні всякій, яку в нас тулять як джерела). Але згадка — це не рецензія. Це нуль. 2. Засвідчило, що в літературі про архітектуру Львова і в царині путівників по Львову — певний застій (наступні роки показали — як насправді можна висвітлювати цю тему). 3. Жодним чином. Навіть цікаво — у який саме вид мистецтва?:) 5. Тут ви прямо-таки вводите вікіпедистів в оману. Вуйцик стоїть «на плечах» Бялині-Холодецького Крип'якевича Лозинського, Маньковського, Харевич, Зубжицького, Чоловського, Яворського, Януша і т. д. Там всього 18 сторінок текстової частини (потім скорочені повтори російською та англійською і фотографії, фотографії...). Це той формат, коли подаються лише базові речі, давно писані-переписані попередниками. Поодинокі нововведені факти і «піонерська книга» — це різні речі. 6. Навіть близько не енциклопедія. Знову ж — 18 сторінок популярного тексту. 7. Правило ж говорить «у багатьох вузах, у будь-якій країні». Власною ж тезою демонструєте, що не відповідає цьому пункту. 8. Цей пункт взагалі ігнорую. Він мертвий у засаді. Не відважується закликати до писанини без джерел (і слава Богу) і говорить про якісь «примітні письмові роботи» (значимими назвати боїться і правильно), згадує якісь «інші» джерела (якщо нема жодних, то звідки «інші»??:). / Хіба що наклад серйозний. Але це наклад 18 сторінок. Доречі, вісник УЗПР № 14 (збірка частини статей Вуйцика) — це понад 300 сторінок справжніх діамантів, а не путівник на 18 сторінок. Значиміша на порядок (якщо не безцінна). І теж без вторинних джерел. Пишемо статтю?:)--Cepгій (oбг.) 22:56, 3 січня 2013 (UTC)Відповісти
- Per Perohanych, або статтю доробити до путньої. --Lion (обговорення) 14:47, 4 січня 2013 (UTC)Відповісти
Підсумок
[ред. код]вилучити за аргументами «за» (значимість не розкрито) --アンタナナ 01:29, 1 лютого 2013 (UTC)Відповісти
- п.с. у бібліографії друкованих праць володимира вуйцика Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Львів: Каменяр, 1991 — 175 с. вказаний як друге видання, а на 4 сторінці пише:
- (с) Видавництво "Каменяр" 1979
- (с) В. С. Вуйцик, 1991, зі змінами
- у бібліографії не вказано про видання 1989 року, це — «чортик». виправила у статті --アンタナナ 01:29, 1 лютого 2013 (UTC)Відповісти