Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/5 вересня 2011
Додати темуТут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
| << | >> | |||||||||
|
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!
↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему |
---|
- Поставив: --А1 08:15, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Причина: існує Категорія:Навігаційні шаблони Іспанії, потенційний дублікат
- За:
- --А1 08:15, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Якась спроба вручну позмагатися з ботом і зробити краще за бота, замість провінції муніципалітети району... Навряд чи таке потрібно — NickK 08:25, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- не заперечую --Dolyn 19:27, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Утримуюсь:
Підсумок
[ред. код]Сторінка була вилучена 6 вересня 2011 адміністратором MaryankoD. Була вказана наступна причина: «існує Категорія:Навігаційні шаблони Іспанії, потенційний дублікат». Це повідомлення було автоматично згенеровано ботом ClaymoreBot 01:02, 7 вересня 2011 (UTC).Відповісти
- Поставив: --YarikUkraine 16:59, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Причина: Значимість, як на мене, недостатня...навіть незважаючи на «володарка багатьох нагород, неодноразова призерка міжнародних вокальних конкурсів»...без джерел, не гуглиться --YarikUkraine 16:59, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- За:
- --YarikUkraine 16:59, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- per YarikUkraine Alex Khimich 18:16, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --Friend 20:19, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- значимість, якщо і є (ну все ж можливо), але не показана. —Atia 21:21, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- per YarikUkraine. Можливо, це і справді талановита людина, відома в музичних колах, але без джерел. Тому вірити на слово складно. ВП:КЗ та покращены поради новачкам — це наш біч!! --Kharkivian 09:13, 7 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --Сіверян 18:50, 7 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --AnatolyPm 12:01, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --Albedo 18:29, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
# Видаліть, будь ласка, статтю! Сьогодні ж! Я вас дуже прошу! І нащо знущатись з людини і ТАКУ фотографію закидати??? --Ольга Доброчинська 16:04, 10 вересня 2011 (UTC) — Голос користувача Ольга Доброчинська (обговорення) не може бути врахованим, бо його внесок менший, ніж 50 редагувань у просторі статей на момент винесення статті на вилучення.--Юрій25031994 13:15, 10 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Кожна людина має право на статтю у Вікіпедії, тим більш талановита. Інформація з вуст, якщо вона не заперечується більш авторитетними джерелами - теж авторитетне джерело. Hodzha 14:51, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
- Але все ж сумно, що ми так обходимося з новачками...людина образилася, а може з часом це б був майбутній адміністратор, або автор ряду вибраних статей...і не лише в цьому випадку, а взагалі...сумно якось...--YarikUkraine 21:22, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Може Вам краще зняти номінацію? Інакше за такого одностайного голосування в статті вижити шансів не має. А автор дійсно в розпачі (див. історію редагувань) --LastStep 07:28, 10 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Я от якось ще раніше думав.. А ЩО ДЛЯ ТОГО треба, щоб Вікіпедія могла РОЗВИВАТИ ВІЛЬНУ МУЗИКУ, ВІЛЬНЕ МИСТЕЦТВО?! От подивився одну з найрозгорнутіших редакцій - значні (?!) досягнення? А ДЕ ВОНИ?! Чому (?!) не завантажити б аудіо файл у відкритому форматі огг? А де ФОТО співачки під вільною ліцензією?! ;-0 Тоді б я ТОЧНО проголосував би ЗА те, щоб лишити статтю. ПЕРЕМОЖНИЦЯ такого то МІЖнародного конкурсу. То що хіба важко написати ЯКОГО саме?! ;-0 З цікавістю і побажаннями розвитку, --Nickispeaki 21:09, 9 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- ФОТО додане. --Bulka UA 07:31, 10 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Підсумок
[ред. код]Сторінка була вилучена 10 вересня 2011 адміністратором Вальдимар. Була вказана наступна причина: «за запитом єдиного автора: зміст: «{{db-author}} {{delete|5 вересня 2011}} {{Картка:Музикант | Ім'я = Анна Чернявка | Лого = Анна чернявка.jpg | Народже». Це повідомлення було автоматично згенеровано ботом ClaymoreBot 08:01, 11 вересня 2011 (UTC).Відповісти
- Поставив: --Friend 19:30, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Причина: значимість студії не показано. Той же автор, що й статті Анна Чернявка
- За:
- --Friend 19:30, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --AnatolyPm 12:01, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --Albedo 18:30, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --В кожному дитсадку чи школі є студія чи гурток як не "джерельце" то "сонечко" Назва дуже загальновживана, і конкретна студія серед всієї сукупності колективів не відрізняється, щоб носити таку досить широковживану неоднозначну назву в енциклопедії, де потенційні кандидати згодом можуть зявитись. Alex Khimich 10:56, 12 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Hodzha 14:53, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Звичайно, може історія у 10 років, і глядачів за 10 років у 22 тис. і не багато, але сукупна інформація статті приводять мене до думеи голосувати проти. Знаю я кухню дитячих тетральних студій зсередини: проблема фінансів, сцени, глядача, постановок. Але і 50 концертних постановок - це також не поганий показник для театральної студії. Плюс радіопрограми. Звичайно, гроші можуть багато що, але аби які колективи не записують радіоаистави (із власного досвіду). З повагою, --Kharkivian 00:20, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Підтримую Kharkivian. --ValeriySh 11:02, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --Sanya3 09:26, 9 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Тільки ЗА те, щоб стаття лишилася! Тільки прохання до авторів-початків і тих, хто ЦЮ статтю писав. Ну викладуйте, БУДЬ ЛАСКА ВЛАСНІ фото під вільними ліцензіями! А то якось воно вже прісно виходить. А тема то благородна - діти славлять БОГА. З набожністю, --Nickispeaki 21:12, 9 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
Підсумок
[ред. код]Залишити--Krystofer 20:02, 12 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Категорія:Ординське царство, Ординське царство, Категорія:Народи Ординського царства 8—1—1
[ред. код]- Поставив: NickK 19:43, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Причина: оригінальне дослідження: назва «Ординське царство» не трапляється в жодному солідному історичному джерелі, лише в кількох блогах. Ймовірно, йдеться про Монгольську імперію, для якої є Категорія:Монгольська імперія, або Золоту Орду, для якої є Категорія:Золота Орда. Це ж якийсь вигаданий гібрид, наповнений незрозуміло як, бо що робить у Категорія:Ординське царство, скажімо, стаття Християни — неочевидно
- За:
- NickK 19:43, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Ординське царство це і є Золота Орда. Татарських ханів називали царями в літописах. Тому дублікат.--Жизель 19:53, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- В такому випадку, будь-ласка поясніть, як саме в літописах називалася власне "Монгольська імперія"? І що розуміти під виразом "служив в Орді", "пішов служити в Орду", якщо є свідчення про службу руських воїнів (20 000) на чолі з князем з роду Рюрика в Ханбалику (сучасний Пекін). Hodzha 08:31, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Називаються царями (відповідно до старорусько-візантійської традиції), тоді Іван Грозний конунг за скандинавською історіографією. Сучасна вітчизняна історіографія називає їх ханами (досить рідко каганами). Там варто придивитись і до статей. --Dim Grits 20:20, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Так, погоджуюсь, Івана Грозного швидше за все називали конунгом в скандинавських джерелах і імператором (королем) в західноєвропейських. Відповідно західноєвропейських правителів у східних джерелах називали ханами і великими ханами. У нас є власна староруська традиція іменування правителів, яка йде з перших перекладів святого Писання на старослов'янську мову, до речі одну з мов діловодства у самому Ординському царстві. Навіщо поняття "імператор" коли є "цар"? Hodzha 08:31, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --Friend 20:18, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Тю! Так це продукція сумнозвісного користувача Hodzha. Він вже декілька місяців поспіль намагається ширити через вікіпедію свої переконання типу "козаки=казахи", "Монгольська імперія=Велике військо степове", ітп. Його діяльність — результат отруєння псевдоісторичною літературою, якою кишить інтернет. Звертання до нього читати нормальні книжки не допомагають. Гадаю, можна спокійно вилучати.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:28, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Вам з ним подорозі. Костел=церква. --Bulka UA 17:33, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Стосовно моїх тверджень - давайте розберемо по пунктам. Справді, може бути що я помиляюсь. Стосовно явища "псевдоісторії" в цілому, погодьтесь, диму без вогню не буває, багатьох людей існуюча концепція історії не влаштовує, в тому числі і однобоке висвітлення періоду козаччини і Ординського царства, але далеко не всі з них можуть висловити свої думки "науковою мовою" приводячи всі необхідні докази. Hodzha 08:31, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Вам з ним подорозі. Костел=церква. --Bulka UA 17:33, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- ОД, коментар нижче це тільки підтверджує--Smarty 08:11, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Будь-ласка, розкрийте вашу позицію. Hodzha 09:07, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- «Будь ласка» у класичній українській пишеться окремо. Це сталий вираз. --Friend 19:11, 7 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Будь-ласка, розкрийте вашу позицію. Hodzha 09:07, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --AnatolyPm 12:02, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --Albedo 18:31, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Проти:
- В староруських джерелах тієї епохи часто вживаються назви - ординські царі і ординські царевичі, тобто царі Орди або царі Ординського царства (царства Орди). В староруській книжній традиції "царство" - це відповідник західноєвропейського "імперія".Велике князівство Руське до речі не вважалося царством. До царств відносили - Вавілонське, Римське та інші. А от про Русь як про царство (Руське царство) починають говорити тільки в XVI-XVII ст. (Руське царство Івана Грозного). Орда теж називалася царством, що теж дає право на вживання словосполучень Ординське царство або царство Орди. Монгольська імперія - назва запозичена з західноєвропейської латиномовної наукової традиції досить пізно, ймовірно в XIX-XX ст, яке вносить плутанину і підміняє поняття, створюючи у наших сучасників хибне уявлення, що нібито це величезне багатонаціональне державне і наддержавне утворення формувалось і розвивалось переважно предками сучасних монголів з Монголії, що не відповідає дійсності. Це приблизно те, саме, що називати Священну Римську імперію чи сучасний Європейський Союз Англійською, Французською чи Німецькою імперіями. Але це очевидно неправильно, оскільки перекреслює всі ті здобутки, які зробили в розбудову ординського суспільства інші народи Великого Степу, в тому числі - предки сучасних казахів, татар, калмиків, українців і росіян. Фактично Ординське царство стало децентралізованим утворенням одразу після смерті Чингізхана, в якому титул Великого Хана (Ординського царя) переходив з рук у руки, так само як в тогочасній Європі переходив з рук у руки титул римського імператора (імператора Священної римської імперії). Західноєвропейські і руські історики часів Російської імперії традиційно робили основний акцент на загарбницькій політиці данного утворення і його складових (при цьому по відношенню до історії Європи чинячи повністю навпаки - підкреслюючи переважно позитивні речі в історії Священної римської імперії), що не відповідає дійсності - досить згадати поширення і розвиток козацтва, чумацтва, монастирів (тобто появу значного прошарку вільних людей, розвиток торгівлі, освіти і науки) про що мало говорять. Підсумок. В Священній Римській імперії були імператор, принци і князі, в Ординському царстві - цар, царевичі (улани, спадкоємці престолу) і хани. Структурно вони дуже схожі, обоє багатонаціональні децентралізовані утворення імперського типу, отже мають розглядатися з єдиних позицій. Стосовно царства Ординського - ось уривок з літопису - "A иные, приЂзжаючи, кланялися ему, просяще себЂ царя на царство Ордынское." http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov27.htm. Дійсно, тут це поняття вживається до правителів "Золотої Орди", що теж вносить певну плутатину. Щоб зрозуміти в чому справа, чому в руських літописах говориться про Орду, Ординське царство, ординських царів і царевичів по відношенню і до "Золотої Орди" і до "Монгольської імперії" в цілому знову доречно провести аналогію з Римською імперією. І там і там в певні періоди існували різні партії, кожна з яких розглядала саме свого ставленника в якості "царя" ("імператора"). В Ординському царстві напр. йшла постійна боротьба між правителями Поволжжя ("Золота Орда", Татарія і Русь), Середньої Азії, "монгольських" степів, Китаю (Ханбалик), Індії і Афганістану та ін. Кожен з них, будучи Чингізовичем, претендував на владу в усьому Ординському царстві від Дніпра до Тихого океану, а деякі (як напр правителі "Золотої Орди" і їхні руські піддані) прямо величали себе ординськими царями. Саме в цьому суспільному просторі жили, працювали і формувалися і перші руські і українські козаки - предки східних українців і росіян, подорожуючи по всім "тридевяти царствам", відбуваючи військову службу, торгуючи і переймаючи досвід і традиції інших ординських народів (численні згадки в народній творчості того періоду, 20 000 руських воїнів на службі в Пекіні, подорожі Афанасія Нікітіна і т.д.) Ординське царство теж частина нашої історії, з усіма його мінусами (завойовницькі походи Чингізхана і Батия, духовний і матеріальний гніт в останій період його існування) і плюсами (початок формування козацтва, чумацтва, різноманітні зв'язки з народами казкового і багатого Сходу). Hodzha 08:06, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
- Шановні! Поки що утримуюсь, погоджуючись з тим, що нинішня історія... То ну як мінімум (!) диму без вогню небуває! - ДУЖЕ ЗАПОЛІТИЗОВАНА. НАВІТЬ АЖ ЗА МЕЖАМИ МОЖЛИВОГО! ЗА МЕЖАМИ УЯВИ! Але, оскільки не маю навіть мінімальних історичних знань, то навряд чи можу щось ще сказати. Хочу побажати колезі Hodzha більш аргументовано відстоювати свою позицію. Бо ми, наші діти ЗАСЛУГОВУЮТЬ на справжню СВІТЛУ історію. ЩО НЕ переписується КОЖНИМ диктатором, президентом, міністром, царем або ханом під себе. Слава Україні! З повагою до історії, --Nickispeaki 21:22, 9 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Підсумок
[ред. код]Вилучити--Krystofer 20:02, 12 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Поставив: NickK 19:49, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Причина: також оригінальне дослідження, назви «Чингізовичі» не трапляється в жодних історичних джерелах, Ґуґл видає лише Родовід, де автор статті той самий, що і в нас
- За:
- NickK 19:49, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Згоден--Жизель 19:54, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --Friend 20:18, 5 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Правильно "Чингізіди". Знову результати діяльності Hodzha. Одна халепа з його редагуваннями... --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:31, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- І вам не соромно, ви тільки те й робите, що витираєте чужі правки, замість того, щоб переписати статтю, і навіть спілкуватися не хочете (з приводу Козаки). А ще у вас тоталітарне мислення ("існує одна правда і я її знаю"). Одним словом, можна і так і так. Вікіпедія вільний проект. Жалько тільки що, що у нас занадто полюбляють чуже і не цінять своє. А найти причину - це формальність. :-(( Hodzha 20:55, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Енциклопедія має дотримуватись усталених в історіографії термінів. Інакше це вже не є енциклопедією, а бозна що. З повагою, --Kharkivian 09:15, 7 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --AnatolyPm 12:02, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- --Albedo 18:31, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Чингізіди, Рюрикіди, Гедимініди, Яфетиди, гомініди - скалічена калька з греко-римського суржику Західної Європи, який поширений в науковій сфері. Закінчення "-ід" означає "подібний" або "нащадок". В українській традиції прийнято - Рюриковичі, Гедиміновичі, Мономаховичі (Мономашичі). Чому не Чингізовичі чи Чингізові (діти)? Мабуть тому, що донедавна україномовні історики питання суспільного життя Ординського царства серйозно не досліджували і користувалися західноєвропейською калькою - Чингізіди, фактично переписуючи заново древню літописну традицію. Чи не пора змінити таку згубну для нашої мови практику, яка руйнує властиві класичній українській мові мовні моделі і замінює їх на чужі і незграбні, а також впорядкувати у рамках Вікіпедії наявну інформацію про епоху Ординського царства? Hodzha 07:13, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Щось не складається з версією «донедавна україномовні історики питання суспільного життя Ординського царства серйозно не досліджували». Найстаріша знайдена в Ґуґлі книга зі словом «Чингізиди» датується 1839 роком, є ще, наприклад, видання Київської духовної академії 1871 року. Тобто йдеться про приблизно 150-річну традицію. І навіть почавши досліджувати, українські історики досі жодного (!) разу не вжили в своїх працях слова «Чингізовичі». Термін, схоже, вигадали ви самі, то і зробіть його спочатку широковживаним серед істориків, а не починайте його впровадження з Вікіпедії — NickK 10:55, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- В такому разі, думаю ви краще мене знайомі з проблемами, які існували з україно- і російськомовною наукою в Російській імперії, з цензурою, диктатом у сфері понять, теорій і концепцій, який існував і всіляко заохочувався правлячими колами. Варто пригадати насильницьке знищення староруського книжництва і європеїзацію загальноруської науки починаючи з Петра I, у XVII-XX ст. Саме з того часу можна говорити про рабське наслідування Європи і запозичення далеко не кращих європейських ідей і зразків. Людей, які в ті часи пробували писати про історію України і Східної Європи, історію козацтва, Орди і т.д. називаючи речі своїми іменами, з подачі керівників з Москви і Петербурга всіляко витісняли за межі тогочасного наукового і філософського дискурсу, згадайте Шевченків, Костомарових, Данилевських, Грушевських, Яворницьких та ін. Навіть класики російської і загальноруської історичної науки - Соловйов і Карамзін не дуже сильно слідували європейській традиції, продовжуючи і розвиваючи власну. Факт же полягає в тому, що на Русі (так само як і в інших країнах) людей в літописах часто називали - Іван Степанів син, Ярослав син Володимира, Угедей син Чингіза (напр.http://www.newchron.narod.ru/texts/bashkort/min_sh2.html) та ін. Це те саме, що Ерік Еріксон, Гассан Абдуррахман ібн Хаттаб, Абдулла Мехмет ули та ін. Розвитком цієї традиції стала поява другого імені (по-батькові) у вигляді Іван Степанов чи (пізніше) Іван Степанович. До князівських і царських родів прийнято застосовувати закінчення - ович, яке потім спричинило появу численних прізвищ і прізвиськ. Дійсно, до ординських ханів застосовувалось більше щось на зразок Батий син Джучі, онук Чингіза. Але аж ніяк не Батий Чингізід. Тому в рамках загальноруської традиції, враховуючи що Батий - цар Ординський, він - Чингізович, а перші відомі українські козацькі отамани князі Глинські - Мамаєвичі, а один - Дашкевич. Чингізід - це калька з грецької і європейської традиції, так само як Рюрикід. Можливо у вас є бажання вивчати історію України, історію Ординського царства і Євразії XIII-XIX ст. через окуляри західноєвропейської наукової традиції, у мене такого бажання немає, оскільки у нас існує своя власна, з власними поняттями і теоріями, історія якої налічує щонайменше 1000 років (з XI ст.). Хоч західноєвропейська традиція теж цікава, її теж варто знати і поважати. Hodzha 11:22, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Ваші аргументи знову звелися до того, що вам не подобається поточний термін, ви пропонуєте замість нього свій власний, готові обґрунтувати його доцільність і тому пропонуєте почати впроваджувати його в Вікіпедії. Якщо ви проводите такі глибокі і нетривіальні дослідження цієї тематики, чому б вам не звернутися спочатку до науковців, які працюють над цією тематикою, не опублікувати наукову статтю на цю тему? Адже те, що ви зараз кажете — це чисте оригінальне дослідження, вигадані вами терміни ніде не використовувалися раніше — NickK 16:14, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Все вирішить голосування на жаль чи на щастя. Але якщо чесно, я не вважаю це занадто якимось великим чи особливим терміном. Просто назва шляхетної родини, утворена по правилам класичної української мови. Чингізіди теж можна. Але навіщо? :-(( Hodzha 20:50, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Як історик я Вам поясню. Є усталена в історіографії термінологія. І енциклопедія має дотримуватись її (існують виключення, звичайно), але варіанту Чингізовичі я ніде не зустрічав за достатньо великий термін, перечитавши купу фахової спеціальної літератури (не науково-популярної, а виключно фахової). Якщо будуть зміни, то відразу це буде і в укр-вікі. І навіть Московія та Московщина мають також історіографічну традицію серед дореволюційних або емігрантських істориків. Зміни ж в термінології можуть відбутися виключно щодо відчизняної історії. Ми ж будемо послуговуватись загальноссвітовою термінологією відносно історіографії іноземних держав та термторій (нині — це історія монголів та частково татар (Гіреї також Чингізіди (їх нащадки). З повагою, --Kharkivian 00:32, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Все вирішить голосування на жаль чи на щастя. Але якщо чесно, я не вважаю це занадто якимось великим чи особливим терміном. Просто назва шляхетної родини, утворена по правилам класичної української мови. Чингізіди теж можна. Але навіщо? :-(( Hodzha 20:50, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Ваші аргументи знову звелися до того, що вам не подобається поточний термін, ви пропонуєте замість нього свій власний, готові обґрунтувати його доцільність і тому пропонуєте почати впроваджувати його в Вікіпедії. Якщо ви проводите такі глибокі і нетривіальні дослідження цієї тематики, чому б вам не звернутися спочатку до науковців, які працюють над цією тематикою, не опублікувати наукову статтю на цю тему? Адже те, що ви зараз кажете — це чисте оригінальне дослідження, вигадані вами терміни ніде не використовувалися раніше — NickK 16:14, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- В такому разі, думаю ви краще мене знайомі з проблемами, які існували з україно- і російськомовною наукою в Російській імперії, з цензурою, диктатом у сфері понять, теорій і концепцій, який існував і всіляко заохочувався правлячими колами. Варто пригадати насильницьке знищення староруського книжництва і європеїзацію загальноруської науки починаючи з Петра I, у XVII-XX ст. Саме з того часу можна говорити про рабське наслідування Європи і запозичення далеко не кращих європейських ідей і зразків. Людей, які в ті часи пробували писати про історію України і Східної Європи, історію козацтва, Орди і т.д. називаючи речі своїми іменами, з подачі керівників з Москви і Петербурга всіляко витісняли за межі тогочасного наукового і філософського дискурсу, згадайте Шевченків, Костомарових, Данилевських, Грушевських, Яворницьких та ін. Навіть класики російської і загальноруської історичної науки - Соловйов і Карамзін не дуже сильно слідували європейській традиції, продовжуючи і розвиваючи власну. Факт же полягає в тому, що на Русі (так само як і в інших країнах) людей в літописах часто називали - Іван Степанів син, Ярослав син Володимира, Угедей син Чингіза (напр.http://www.newchron.narod.ru/texts/bashkort/min_sh2.html) та ін. Це те саме, що Ерік Еріксон, Гассан Абдуррахман ібн Хаттаб, Абдулла Мехмет ули та ін. Розвитком цієї традиції стала поява другого імені (по-батькові) у вигляді Іван Степанов чи (пізніше) Іван Степанович. До князівських і царських родів прийнято застосовувати закінчення - ович, яке потім спричинило появу численних прізвищ і прізвиськ. Дійсно, до ординських ханів застосовувалось більше щось на зразок Батий син Джучі, онук Чингіза. Але аж ніяк не Батий Чингізід. Тому в рамках загальноруської традиції, враховуючи що Батий - цар Ординський, він - Чингізович, а перші відомі українські козацькі отамани князі Глинські - Мамаєвичі, а один - Дашкевич. Чингізід - це калька з грецької і європейської традиції, так само як Рюрикід. Можливо у вас є бажання вивчати історію України, історію Ординського царства і Євразії XIII-XIX ст. через окуляри західноєвропейської наукової традиції, у мене такого бажання немає, оскільки у нас існує своя власна, з власними поняттями і теоріями, історія якої налічує щонайменше 1000 років (з XI ст.). Хоч західноєвропейська традиція теж цікава, її теж варто знати і поважати. Hodzha 11:22, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Щось не складається з версією «донедавна україномовні історики питання суспільного життя Ординського царства серйозно не досліджували». Найстаріша знайдена в Ґуґлі книга зі словом «Чингізиди» датується 1839 роком, є ще, наприклад, видання Київської духовної академії 1871 року. Тобто йдеться про приблизно 150-річну традицію. І навіть почавши досліджувати, українські історики досі жодного (!) разу не вжили в своїх працях слова «Чингізовичі». Термін, схоже, вигадали ви самі, то і зробіть його спочатку широковживаним серед істориків, а не починайте його впровадження з Вікіпедії — NickK 10:55, 6 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Чинги́зовичи - в рувіці. В чому у нас затик? ;-0 --Nickispeaki 21:26, 9 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- То в них затик, а не в нас, їх статтю редагував той же користувач Hodzha, що й відстоює цей термін кількома рядками вище. Просто там ще не помітили — NickK 21:30, 9 вересня 2011 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь: