Очікує на перевірку

Вільне (Охтирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вільне (Великописарівський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вільне
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Тер. громада Великописарівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA59040030030074236
Облікова картка Вільне 
Основні дані
Засноване 1640
Населення 991
Поштовий індекс 42820
Телефонний код +380 5457
Географічні дані
Географічні координати 50°25′40″ пн. ш. 35°23′14″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
117 м
Місцева влада
Адреса ради 42800, Сумська обл., Охтирський р-н, с-ще Велика Писарівка, вул. Незалежності, 7
Карта
Вільне. Карта розташування: Україна
Вільне
Вільне
Вільне. Карта розташування: Сумська область
Вільне
Вільне
Мапа
Мапа

Ві́льне (до кінця XVII ст. місто Вольний) — село в Україні, у Великописарівській громаді Охтирського району Сумської області. Площа — 794,3 га. Населення становить 991 особу. Колишній орган місцевого самоврядування — Вільненська сільська рада, якій належали також села Їздецьке, Широкий Берег, Станичне, Шурове, Дружба.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Вільне розташоване на правому березі річки Ворскла, вище за течією примикає село Стрілецька Пушкарка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Сидорова Яруга, на протилежному березі село Ямне.

Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Село розташоване на автотрасі Т 1901 Харків — Суми (від обох на відстані 100 км). Відстань до Великої Писарівки — 7 км. Село розташоване в лісостепу, на правому березі річки Ворскла.

Історія

[ред. | ред. код]
  • Місто Вільний або Вільне, як фортеця на Бєлгородській лінії укріплення, було побудовано в 1640 році. У період визвольної війни з поляками воєводи Вільного уважно стежили за тим, що відбувалося в Україні і про це повідомляли Москву. У 1709 році в місті Вільне зробив зупинку московський цар Петро І, оглянув фортецю, зробив ряд зауважень. Також у Вільне приїздили учений дипломат і полководець Я. В. Брюс, 18 — річний син Петра І — Олексій.
  • В кінці XVII ст. оборонну лінію було перенесено на південь, і місто втратило значення опорного пункту.
  • У XVIII ст. слобода Вільне належала до Охтирського слобідського козацького полку, була осередком воєводської канцелярії; після 1765 р. перетворилася на центр комісарства. За даними на 1779 р. Вільне — слобода (містечко) Богодухівського повіту Харківського намісництва, населення якої становили 1217 осіб (1184 однодворці, 25 власницьких підданих, 5 селян, 3 цигани).
  • За даними 1864 р., Вільне — казенна слобода Богодухівського повіту Харківської губернії, що мала 1 церкву, училище, 4 ярмарки, 369 дворів; мешканців — 1122 чоловічої статі і 1092 жіночої статі. Наприкінці XIX століття відкрилася також лікарня, кількість населення зросла до 4000 осіб. Паралельно з назвою «Вільне» побутувала інша назва слободи — «Козацьке».
  • Радянська окупація встановлена в 1917 році. В ХХ ст. село Вільне ввійшло до Сумської області . Близько 500 чоловік воювали на фронтах Другої світової війни , 382 із них загинуло та пропало безвісти . За визволення с. Вільне в серпні 1943 року загинуло 16 солдатів, на їх честь споруджено пам'ятник . Також встановлено пам'ятник і викарбувані імена всіх воїнів — односельців, які не повернулися з фронту.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[1].

Сьогодення

[ред. | ред. код]

На території сільської ради працюють два приватні сільськогосподарські підприємства «Вільне» і «Рассвєт», фермерське господарство «Артеміда», Вільненський навчально — виховний комплекс, Вільненський будинок культури, Їздочанський досуговий об'єкт, два відділення поштового зв'язку, шість торгових точок приватних підприємців. До 1995 року в с. Їздецьке працював цегельний завод.

Приватні сільськогосподарські підприємства займаються вирощуванням зернових культур, соняшника, кукурудзи, цукрових буряків. В галузі тваринництва в приватних підприємствах утримується велика рогата худоба, займаються виробництвом молока і м'яса.

  • 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Великописарівської селищної громади[2].
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великописарівського району, увійшло до складу новоутвореного Охтирського району[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:

Мова Кількість Відсоток
російська 872 87.99%
українська 116 11.71%
вірменська 1 0.10%
болгарська 1 0.10%
інші/не вказали 1 0.10%
Усього 991 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Видатні особистості

[ред. | ред. код]

Бердін Віталій Андрійович — український військовик, учасник російсько-української війни[5].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду (укр.). Процитовано 19 червня 2024.
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Бердін Віталій Андрійович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2024.