Глинський
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
Глинський — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
- Глинський — родовий шляхетський герб, що належав князям Глинським
- Глинські — княжий рід Великого князівства Литовського і Московського Великого князівства, що походить від Мамая; назва роду походить від старовинного історичного міста Глинськ (тепер село Роменського району Сумської області)
- Глинський (ім'я невідоме) — полковник, член УЦР, УВОК[1]
- Глинський Богдан Федорович (? — 1509 (1512)) — намісник черкаський (1488–1495) і путивльський (1495–1497), один з перших провідників козацьких загонів у землях Великого князівства Литовського.
- Глинський Василь Михайлович (? — 1565) — князь, московський воєвода та боярин.
- Глинський Венедикт (1618—1679) — василіянин, єпископ Володимирський і Берестейський Руської Унійної Церкви.
- Глинський Георгій — генеральний директор «Київавтодору».
- Глинський Данило (Дашко) Борисович (? — 1496(?)) — родоначальник роду Дашкевичів.
- Глинський Іван — західноукраїнський гравер другої половини 17 ст., в творчості помітні народні мотиви[1]
- Глинський Іван Володимирович — радянський український письменник.
- Глинський Микита — член Української Центральної Ради 1-го та 2-го складу.
- Глинський Михайло Львович (бл. 1470—1534) — український магнат, князь, воєначальник і державний діяч Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського.
- Глинська Олена Василівна (1508—1538) — дочка литовського князя Василя Львовича Глинського, велика московська княгиня, друга дружина московського князя Василя III Івановича, мати Івана IV Грозного.
- Глинський Теодосій (1869 — ?) — буковинський діяч, фах — аптекар, фундатор тижневика «Час» (Чернівці)[1]
- Глинський Теофан (1806—1893) — галицький український письменник, публіцист, культурний і громадський діяч.
- Глинський Яким — сницар поч. 18 ст., разом з Григорієм Петровим різьбили іконостас Успенського собору Лаври Києва[1]
- Глинський Яким — український живописець і ювелір початку XVIII ст
- Глинський Тракт — часто вживана (навіть у довідниках [Архівовано 23 жовтня 2011 у Wayback Machine.]) помилкова назва вулиці Глиня́нський Тракт у Львові
- Глинський Фавор — місцевість у селі Глинське (Зіньківський район, Полтавська область), «Мекка» полтавських волонтерів
- Глинська Брама — одна з головних брам Жовкви
- Глинськ, села та колишні міста в Україні, Росії, Ірландії
- Глинська пустинь, чоловічий ставропігійний монастир Розташований у лісах біля села Соснівка (Глухівський район, Сумська область)
- Глинське, села в Україні та Росії
- Глинсько, села в Україні, Польщі та Росії
- Глинянський район — колишній район Львівської області, з райцентром у селі Глиня́ни (41 км на схід від Львова). У Глинянському районі з середини 1959 року до арешту 21 січня 1961 року працював адвокатом Левко Лук'яненко.
- Глиня́нський скарб
- Глиня́нський Тракт — вулиця у Львові. Початок однієї з головних доріг, що відходила зі Львова у східному напряму. Тракт від Глинянської вежі у Львові йшов на Глиняни, Тернопіль, започатковуючи магістральні шляхи, що вели зі Львова до Києва, а також татарську дорогу до Кафи (за В. В. Пришляк [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.])
- Глинянська вежа у Львові
- Глинянська стоянка пізнього палеоліту
- Глинянська чудотворна ікона Розп'яття Христового (зцілення 1936–1939)
- Глинна Наварія (інколи Наварійське озеро) — озеро (водосховище, ставок) за 10 км на південь від Львова, на річці Щире́ць поблизу села Наварія, місце всесоюзних (до 1992 року) змагань на байдарках та каное
- ↑ а б в г Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.— С. 387