Городище (Козівська селищна громада)
| село Городище | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Козівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040230130069718 |
| Облікова картка | Городище |
| Основні дані | |
| Засноване | 1476 |
| Населення | 959 |
| Територія | 0,171 км² |
| Густота населення | 5608,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47633 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′54″ пн. ш. 25°21′10″ сх. д. / 49.49833° пн. ш. 25.35278° сх. д. |
| Водойми | річка Восушка |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Яструбове |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47600, Тернопільська обл., смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
| Карта | |
  Городище | |
 Городище | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Городи́ще — село в Україні. у Козівській селищній громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Восушка, в центрі району. Адміністративний центр колишньої Городищенської сільради, якій були підпорядковані села Горби та Млинці.
До села приєднано хутір Загребельна.
Населення — 959 осіб (2001).
Перша писемна згадка — 31 жовтня 1467.[1]
15 червня 1934 р. село передане з Бережанського повіту до Тернопільського[2]
1944 спалене під час відступу німецьких військ.
Наприкінці липня 2016 року в селі вперше за багато років провели День села. Задля цього розчистили галявину, де раніше був смітник.[3]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[5].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 955 | 99.58% |
| російська | 4 | 0.42% |
| Усього | 959 | 100% |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1991, кам'яна, УГКЦ), капличка (1995), «фігура» Божої Матері (1996; скульптор І. Мулярчук).
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975) і пам'ятний знак на честь 40-річчя визволення Городища від німецько-нацистських загарбників (1985).
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП. 13 червня 2017 року урочисто[8] відкрили дитячий садочок.
- поет Б. Беднарський,
- лікар, громадський діяч Р. Кузів.
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква у Городищі -
Церква Успіння Пресвятої Богородиці -
Знак у пам'ять знесення панщини -
Автобусна зупинка -
Панорама села
.jpg)
- ↑ Дарча грамота короля Казимира ІV шляхтичу Боровському Альберту на 200 польських гривен, забезпечених на королівських селах Козлів, Кропивна, Городище, Вільшанка, Таврів Теребовлянського повіту. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów brzeżańskiego i tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑
Городище відзначило День села на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 1 серпня.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Тернопільський тиждень - За що Барні та Юрику щиро дякували люди (фоторепортаж). t-weekly.org.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 липня 2019.
- Завіруха М., Лашта В. Городище // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 401—402. — ISBN 966-528-197-6.
- Дацок Б., Кучерява Г., Небельська О., Уніят В., Федечко М. Городище // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 444—446. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Horodyszcze, 2.) wś, pow. brzeżański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 150. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |