Координати: 49°25′17″ пн. ш. 25°15′3″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 25.25083° сх. д. / 49.42139; 25.25083
Очікує на перевірку

Золота Слобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Золота Слобода
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Козівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040230170053295
Облікова картка Золота Слобода 
Основні дані
Засноване 1785
Населення 901
Територія 0.267 км²
Густота населення 3374.53 осіб/км²
Поштовий індекс 47653
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°25′17″ пн. ш. 25°15′3″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 25.25083° сх. д. / 49.42139; 25.25083
Водойми Тудинка
Відстань до
районного центру
7 км
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38
Карта
Золота Слобода. Карта розташування: Україна
Золота Слобода
Золота Слобода
Золота Слобода. Карта розташування: Тернопільська область
Золота Слобода
Золота Слобода
Мапа
Мапа

CMNS: Золота Слобода у Вікісховищі

Золота́ Слобода́ — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тудинка, на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Золотослобідської сільради Козівського району.

Населення — 901 особа (2001).

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1649 року, згідно з написом на титулі церковної книги «Тріодь».

1729 — власність графа С. Потоцького. 1915 внаслідок воєнних дій згоріло 166 будинків.

Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар», «Відродження», кооператива.

1930 року під час пацифікації в Галичині вбили двох селян.

21-25 серпня 1943 р. в с. Слобода Золота відбувся ІІІ-й Надзвичайний Великий Збір ОУНР.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,78
російська 0,22

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1899; кам'яна, реконструйована Любомиром Бачинським 1990).

Споруджено пам'ятники:

  • на відзнаку скасування панщини (1898; відновлено),
  • воїнам-односельцям, які загинули у німецько-радянській війні (1986; скульптор В. Мельник)
  • на честь Незалежності (1992)
  • борцеві за волю України Я. Старуху (1997; скульптор І. Сонсядло).

Встановлено пам'ятний хрест на честь тверезості (1871).

Насипано символічну могилу полеглим за волю України (1996).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок «Веселка», Будинок культури, бібліотека, ФАП, музей родини Старухів.

У селі створена аматорський театр, який переміг на всеобласному конкурсі «Тернопільські театральні вечори».

У 2021 році в селі відбувалися зйомки документального фільму «Марія» (реж. Марія Яремчук) з циклу «Жива УПА», вихід на екрани якого очікується у жовтні 2021 року.[1] [Архівовано 9 вересня 2021 у Wayback Machine.]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Любомир Бачинський — український архітектор.
  • Ярослава Гайдукевич — український краєзнавець.
  • Володимир Гуцал — український літературознавець, доктор філософії.
  • Микола Коваль — український педагог, самодіяльний актор, режисер.
  • Любомир Королишин — український архітектор.
  • Богдан Коцай — український художник, педагог.
  • Стефанія Крушельницька — українська літераторка, громадська діячка.
  • Богдан Мандзій — український педагог, вчений у галузі радіотехніки.
  • Захарій Орун — український релігійний діяч, літератор, публіцист, редактор.
  • Самарик Ольга «Тетяна» — друкарка референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН, дружина референта СБ Карпатського крайового проводу ОУН Богдана Яцківа.
  • Михайло Солтис — український правник, громадський діяч.
  • Старух Ярослав (1910—1947) — український політичний і військовий діяч, публіцист, державний секретар міністерства інформації й пропаганди Українського державного правління, член проводу ОУН та провідник Закерзонського краю.
  • Ярослав Тучапський (Володимирович)—український редактор, літератор
  • Ольга Люсілл Уолден [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.] (дівоче Івахів), американський науковець українського походження, піонер у галузі комп'ютерних технологій, провідний спеціаліст концернів Форд і Крайслер.

Проживали

[ред. | ред. код]

Перебували

[ред. | ред. код]

Померли

[ред. | ред. код]
  • Загинув діяч ОУН і УПА Г. Смачило.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 червня 2022.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Видано книгу Я. Гайдукевич «Золота Слобода» (2000).

Література

[ред. | ред. код]