Потік (Тернопільський район)
| село Потік | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Козівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040230310099305 |
| Облікова картка | Потік |
| Основні дані | |
| Населення | 582 |
| Територія | 0.375 км² |
| Густота населення | 1552 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47684 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′42″ пн. ш. 25°2′4″ сх. д. / 49.51167° пн. ш. 25.03444° сх. д. |
| Водойми | Ценівка |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Бережани |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
| Карта | |
  Потік | |
 Потік | |
| Мапа | |
| |
|
| |
По́тік — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ценівка, на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Потіцької сільради, якій було підпорядковане Сеньків.
Населення — 493 особи (2007).
Село згадується 29 січня 1449 р.[1]
Перша писемна згадка — 1626. Тоді ж внаслідок нападу татар село було повністю зруйноване[2].
У міжвоєнний період діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг» та інші. На 01.01.1939 в селі проживало 1210 мешканців, з них 1050 українців-грекокатоликів, 145 українців-латинників, 5 поляків, 10 євреїв[3]. Село належало до ґміни Конюхи Бережанського повіту Тернопільського воєводства Польської республіки.
Перша назва села була Сеньків: перші жителі жили біля річки Потічка. Згодом поселення розширювалось: людей, які жили біля криниці, назвали надкирничними. Опісля населення села зросло до 250 чоловік; в селі почали відкриватися колгоспи, дробілка, виготовляли вапно, був відкритий побут. Зараз у селі залишилось мало пам'яток, проте в центрі села находиться клуб, у якому часто відбуваються різні вистави.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[5].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,83 | |
| російська | 0,17 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
- Олексій Безкоровайний (1919 — 1.10.1947, Гриньків) «Булевар» — окружний провідник Закарпатського округу ОУН («Срібна»)[7][8].
- Михайло Віятик (нар. 1968) — заслужений діяч мистецтв України.
Є церкви Священномученика Йосафата (1938, УГКЦ) та Святої Тройці (1998, ПЦУ), обидві — кам'яні).
Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено пам'ятний хрест на честь проголошення Незалежності України (1992).
У селі також є криниця, яка напуває жителів водою; на території села працює млин, а також існував колгоспний сад, який після розпаду колгоспу став надбанням жителів села.
Працюють дитячий садок,, ФАП мазазин на верхні переї.
-
Вигляд на село -
Дорога в село -
Символічна могила Борцям за волю України -
Автобусна зупинка -
Сільська вулиця
- ↑ Грамота воєводи Подільської землі Бадейовича Грицька, призначеного комісаром у справі майнової суперечки шляхтичів Мужила Михайла та Скарбка, про закріплення права власності на володіння с. Потік за Мужилом Михайлом
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 4.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Сергій АДАМОВИЧ. Останній бій окружного проводу ОУН Закарпаття біля Осмолоди. «Галичина, 05 жовтня 2017 року.»
- ↑ Встановлення хреста на місці загибелі «Булевара» на Мшані
- Дідух І., Свергун А. Потік // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 123—124. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Баран П., Дідух І., Федечко М. Потік // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 482—483. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Potok (13) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 870. (пол.)