Перейти до вмісту

Даніеле Де Россі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Данієле Де Россі)
Ф
Даніеле Де Россі
Даніеле Де Россі
Даніеле Де Россі
Особисті дані
Народження 24 липня 1983(1983-07-24) (41 рік)
  Рим, Італія
Зріст 184 см
Вага 78 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1997–2000
2000–2003
Італія «Остія Маре»
Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2019 Італія «Рома» 459 (43)
2019–2020 Аргентина «Бока Хуніорс» 5 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001 Італія Італія U-19 3 (0)
2002 Італія Італія U-20 4 (0)
2003–2004 Італія Італія U-21 16 (3)
2004–2017 Італія Італія 117 (21)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2021–2022 Італія Італія (асист.)
2022–2023 Італія СПАЛ
2024– Італія «Рома»
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Даніеле Де Россі (італ. Daniele De Rossi, нар. 24 липня 1983, Рим) — італійський футбольний тренер і колишній футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Майже всю кар'єру провів в італійській «Ромі», з якою двічі виграв Кубок Італії в 2007 і 2008 роках, а також Суперкубок Італії в 2007 році. Він був названий найкращим молодим футболістом Серії А в 2006 році[2] та найкращим футболістом італійського року Серії А в 2009 році. Де Россі став капітаном «Роми» на початку сезону 2017/18 років після завершення кар'єри Франческо Тотті. Наприкінці сезону 2018/19 він покинув «Рому» після 18 сезонів у команді. Маючи 616 матчів за римлян у всіх турнірах, він є другим гравцем клубу за кількістю матчів за всю історію після Тотті. Згодом він приєднався до аргентинського клубу «Бока Хуніорс» влітку 2019 року та завершив кар'єру в січні наступного року.

Де Россі представляв Італію на юнацькому і молодіжному, вигравши молодіжний чемпіонат Європи 2004 року, а також здобувши бронзові медалі на Олімпійських іграх 2004 року. Також грав за національну збірну Італії, за яку протягом 2004—2017 років провів 117 матчів і є п'ятим гравцем за кількістю проведених матчів за всю історію збірної Італії та півзахисником з найбільшою кількістю матчів за всю історію. З 21 голом він є найрезультативнішим півзахисником збірної Італії після Другої світової війни та другим найрезультативнішим півзахисником Італії за всю історію Адольфо Балонч'єрі. Де Россі був з командою переможцем чемпіонату світу 2006 року, а також брав участь у Євро-2008, Кубку Конфедерацій 2009 року, чемпіонаті світу 2010, Євро-2012, де став віцечемпіоном і був включений до символічної збірної, Кубку Конфедерацій 2013 року, здобувши бронзові медалі, чемпіонаті світу 2014 року та Євро-2016.

По завершенні ігрової кар'єри став тренером і обіймав посаду помічника головного тренера у штабі Роберто Манчіні в збірній Італії, а також працював головним тренером у СПАЛі. У січні 2024 року очолив рідну «Рому».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець юнацької футбольної команди «Остія Маре». 2000 року продовжив займатися футболом у молодіжній команді клубу «Рома».

У дорослому футболі дебютував за «Рому» 2001 року, з того часу незмінно захищав її кольори протягом вісімнадцяти сезонів. Провів загалом у складі «вовків» 616 офіційних матчів, забивши 63 голи, двічі ставав володарем Кубка Італії. За кількістю ігор за римську команду поступається лише своєму багаторічному партнерові по футбольному полю Франческо Тотті[3][4].

У травні 2019 року було офіційно оголошено, що клуб не має наміри подовжувати контракт із наддосвідченим півзахисником, який добігав до завершення[5]. За 12 днів Де Россі провів свою останню гру за «Рому», після чого вирішив не завершувати ігрову кар'єру.

26 липня 2019 року гравець, якому щойно виповнилося 36 років, уклав однорічну угоду з аргентинським «Бока Хуніорс»[6][7], де спортивним директором працював багаторічний одноклубник Де Россі по «Ромі» Ніколас Бурдіссо[8]. 13 серпня 2019 року Де Россі дебютував за «Боку» проти «Альмагро» (1:1) у Кубку Аргентини, забивш свій перший і єдиний гол за клуб, але його команда вилетіла зі змагань після поразки в серії пенальті[9]. Загалом до кінця року він зіграв 7 ігор в усіх турнірах за клуб і 6 січня 2020 року оголосив про завершення кар'єр, пославшись на сімейні причини[10][11][12].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]
Де Россі (ліворуч) проти Альваро Арбелоа у фіналі Євро-2012.

2001 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 2002—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 20 офіційних матчах, забив 3 голи. Був учасником футбольного турніру на Літніх Олімпійських іграх 2004 року, де разом з командою виборов бронзові олімпійські нагороди.

2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. На наступні 13 років став гравцем основного складу італійської команди. За ці роки був учасником фінальних частин трьох чемпіонатів Європи і трьох чемпіонатів світу, включаючи переможний для італійців чемпіонат світу 2006 року у Німеччині.

У листопаді 2014 року провів свою соту гру за збірну, а за три роки завершив кар'єру в національній команді, маючи в активі 117 ігор у її складі, що на той момент стало четвертим показником в історії «сквадри адзурри». Попри амплуа півзахисника регулярно відзначався забитими голами і на момент припинення виступів за національну команду мав в активі 21 забитий гол, посідаючи на той час 12-те місце серед її найкращих в історії бомбардирів.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

18 березня 2021 року Де Россі було представлено як нового помічника Роберто Манчіні у національній збірній Італії[13][14]. 11 липня 2021 року Італія виграла Євро-2020 після перемоги у фіналі у серії пенальті проти Англії[15]. 13 серпня він залишив італійську команду, щоб завершити свій тренерський курс, а 23 листопада повернувся до роботи в Італійській федерації футболу, цього разу на посаду технічного співробітника для юнацьких команд віком від 15 до 20 років[16]. У січні 2022 року він погодився повернутися тренерського штабу Роберто Манчіні, щоб допомогти у збірній плей-оф кваліфікації до чемпіонату світу 2022 року[17], але італійцям не вдалось вийти на «мундіаль».

11 жовтня 2022 року Де Россі був призначений новим тренером команди Серії B СПАЛ[18][19]. На момент призначення Де Россі команда посідала 14-е місце у турнірній таблиці, здобувши лише дві перемоги за 8 турів. Однак покращити результати команди тренеру-початківцю не вдалося, і команда при ньому здобула лише 3 перемоги у 17 матчах, через що вже 14 лютого 2023 року він, не доопрацювавши до кінця сезону, залишив посаду, опустивши команду на 18 місце[20].

16 січня 2024 року Де Россі був призначений головним тренером «Роми» до кінця сезону, змінивши на цій посаді Жозе Моурінью[21].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2001-02 Італія «Рома» A 0 0 КІ 3 0 ЛЧ 1 0 4 0
2002-03 A 4 2 КІ 2 0 ЛЧ 0 0 6 2
2003-04 A 17 0 КІ 4 0 КУЄФА 6 1 27 1
2004-05 A 30 2 КІ 5 1 ЛЧ 2 1 37 4
2005-06 A 34 6 КІ 4 0 КУЄФА 7 0 45 6
2006-07 A 36 2 КІ 8 2 ЛЧ 10 2 СІ 1 0 55 6
2007-08 A 34 5 КІ 6 0 ЛЧ 10 0 СІ 1 1 51 6
2008-09 A 33 3 КІ 2 0 ЛЧ 7 0 СІ 1 1 43 4
2009-10 A 33 7 КІ 4 1 ЛЄ 12 3 49 11
2010-11 A 28 2 КІ 4 0 ЛЧ 7 1 СІ 1 0 40 3
2011–12 A 32 4 КІ 0 0 ЛЄ 0 0 - - - 32 4
2012–13 A 25 0 КІ 4 0 - - - - - - 29 0
2013–14 A 32 1 КІ 4 0 - - - - - - 36 1
2014–15 A 26 2 КІ 1 1 ЛЧ+ЛЄ 3+4 0 - - - 34 3
2015–16 A 24 1 КІ 1 0 ЛЧ 6 2 - - - 31 3
2016–17 A 31 4 КІ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 2[22]+6 0+1 - - - 40 5
2017–18 A 22 1 КІ 0 0 ЛЧ 10 1 - - - 32 2
2018–19 A 18 1 КІ 1 0 ЛЧ 4 1 - - - 23 2
Усього за «Рому» 459 43 55 5 98 13 4 2 616 63
2019–20 Аргентина «Бока Хуніорс» ПД 5 0 КА 1 1 КЛ 1 0 - - - 7 1
Усього за кар'єру 464 43 56 6 99 13 4 2 623 64

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
04/09/2004 Палермо Італія Італія 2 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 2006 1
09/10/2004 Цельє Словенія Словенія 1 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
13/10/2004 Парма Італія Італія 4 – 3 Білорусь Білорусь Відбір до ЧС 2006 1
17/11/2004 Мессіна Італія Італія 1 – 0 Фінляндія Фінляндія товариський матч -
09/02/2005 Кальярі Італія Італія 2 – 0 Росія Росія товариський матч -
26/03/2005 Мілан Італія Італія 2 – 0 Шотландія Шотландія Відбір до ЧС 2006 -
30/03/2005 Падуя Італія Італія 0 – 0 Ісландія Ісландія товариський матч -
04/06/2005 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
17/08/2005 Дублін Ірландія Ірландія 1 – 2 Італія Італія товариський матч -
03/09/2005 Глазго Шотландія Шотландія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
08/10/2005 Палермо Італія Італія 1 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧС 2006 -
12/10/2005 Лечче Італія Італія 2 – 1 Молдова Молдова Відбір до ЧС 2006 -
12/11/2005 Амстердам Нідерланди Нідерланди 1 – 3 Італія Італія товариський матч -
16/11/2005 Женева Італія Італія 1 – 1 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар товариський матч -
01/03/2006 Флоренція Італія Італія 4 – 1 Німеччина Німеччина товариський матч 1
31/05/2006 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
02/06/2006 Лозанна Італія Італія 0 – 0 Україна Україна товариський матч -
12/06/2006 Ганновер Італія Італія 2 – 0 Гана Гана ЧС 2006 - 1-й етап -
17/06/2006 Кайзерслаутерн Італія Італія 1 – 1 США США ЧС 2006 - 1-й етап -
09/07/2006 Берлін Італія Італія 1 – 1 д.ч.
(5-3 п.п.)
Франція Франція ЧС 2006 - Фінал - Чемпіони світу
02/09/2006 Неаполь Італія Італія 1 – 1 Литва Литва Відбір до ЧЄ 2008 -
06/09/2006 Париж Франція Франція 3 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
07/10/2006 Рим Італія Італія 2 – 0 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2008 -
11/10/2006 Тбілісі Грузія Грузія 1 – 3 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 1
15/11/2006 Бергамо Італія Італія 1 – 1 Туреччина Туреччина товариський матч -
28/03/2007 Барі Італія Італія 2 – 0 Шотландія Шотландія Відбір до ЧЄ 2008 -
06/06/2007 Каунас Литва Литва 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
08/09/2007 Мілан Італія Італія 0 – 0 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2008 -
17/10/2007 Сієна Італія Італія 2 – 0 ПАР ПАР товариський матч -
17/11/2007 Глазго Шотландія Шотландія 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
21/11/2007 Модена Італія Італія 3 – 1 Фарерські острови Фарерські острови Відбір до ЧЄ 2008 -
06/02/2008 Цюрих Італія Італія 3 – 1 Португалія Португалія товариський матч -
26/03/2008 Ельче Іспанія Іспанія 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
13/06/2008 Цюрих Італія Італія 1 – 1 Румунія Румунія ЧЄ 2008 - 1-й етап -
17/06/2008 Цюрих Франція Франція 0 – 2 Італія Італія ЧЄ 2008 - 1-й етап 1
22/06/2008 Відень Іспанія Іспанія 0 – 0 д.ч.
(4-2 п.п.)
Італія Італія ЧЄ 2008 - чвертьфінал -
20/08/2008 Ніцца Італія Італія 2 – 2 Австрія Австрія товариський матч -
06/09/2008 Ларнака Кіпр Кіпр 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
10/09/2008 Удіне Італія Італія 2 – 0 Грузія Грузія Відбір до ЧС 2010 2
11/10/2008 Софія Болгарія Болгарія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
15/10/2008 Лечче Італія Італія 2 – 1 Чорногорія Чорногорія Відбір до ЧС 2010 -
19/11/2008 Афіни Греція Греція 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
10/02/2009 Лондон Бразилія Бразилія 2 – 0 Італія Італія товариський матч -
28/03/2009 Подгориця Чорногорія Чорногорія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
01/04/2009 Барі Італія Італія 1 – 1 Ірландія Ірландія Відбір до ЧС 2010 -
15/06/2009 Преторія США США 1 – 3 Італія Італія Кубок Конфедерацій 1
18/06/2009 Йоганнесбург Єгипет Єгипет 1 – 0 Італія Італія Кубок Конфедерацій -
21/06/2009 Преторія Італія Італія 0 – 3 Бразилія Бразилія Кубок Конфедерацій -
09/09/2009 Турин Італія Італія 2 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 2010 -
10/10/2009 Дублін Ірландія Ірландія 2 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
14/10/2009 Парма Італія Італія 3 – 2 Кіпр Кіпр Відбір до ЧС 2010 -
03/03/2010 Монако Італія Італія 0 – 0 Камерун Камерун товариський матч -
03/06/2010 Брюссель Італія Італія 1 – 2 Мексика Мексика товариський матч -
05/06/2010 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
14/06/2010 Кейптаун Італія Італія 1 – 1 Парагвай Парагвай ЧС 2010 - 1-й етап 1
20/06/2010 Мбомбела Італія Італія 1 – 1 Нова Зеландія Нова Зеландія ЧС 2010 - 1-й етап -
24/06/2010 Йоганнесбург Словаччина Словаччина 3 – 2 Італія Італія ЧС 2010 - 1-й етап -
10/08/2010 Лондон Італія Італія 0 – 1 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар товариський матч -
03/09/2010 Таллінн Естонія Естонія 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2012 -
07/09/2010 Флоренція Італія Італія 5 – 0 Фарерські острови Фарерські острови Відбір до ЧЄ 2012 1
08/10/2010 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2012 -
17/11/2010 Клагенфурт Румунія Румунія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
09/02/2011 Дортмунд Німеччина Німеччина 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
10/08/2011 Барі Італія Італія 2 – 1 Іспанія Іспанія товариський матч -
02/09/2011 Торсгавн Фарерські острови Фарерські острови 0 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2012 -
06/09/2011 Флоренція Італія Італія 1 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧЄ 2012 -
07/10/2011 Белград Сербія Сербія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2012 -
11/10/2011 Пескара Італія Італія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧЄ 2012 -
11/11/2011 Вроцлав Польща Польща 0 – 2 Італія Італія товариський матч -
15/11/2011 Рим Італія Італія 0 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
29-2-2012 Генуя Італія Італія 0 – 1 США США товариський матч - Вийшов на заміну на 70-ій хвилині 70'
1-6-2012 Цюрих Італія Італія 0 – 3 Росія Росія товариський матч - Замінений на 60-ій хвилині 60'
10-6-2012 Гданськ Іспанія Іспанія 1 – 1 Італія Італія ЧЄ 2012 - 1-й етап -
14-6-2012 Познань Італія Італія 1 – 1 Хорватія Хорватія ЧЄ 2012 - 1-й етап -
18-6-2012 Познань Італія Італія 2 – 0 Ірландія Ірландія ЧЄ 2012 - 1-й етап -
24-6-2012 Київ Англія Англія 0 – 0 д.ч.
(2 - 4 п.п.)
Італія Італія ЧЄ 2012 - чвертьфінал - Замінений на 80-ій хвилині 80'
28-6-2012 Варшава Німеччина Німеччина 1 – 2 Італія Італія ЧЄ 2012 - півфінал -
1-7-2012 Київ Іспанія Іспанія 4 – 0 Італія Італія ЧЄ 2012 - Фінал -
15-8-2012 Берн Італія Італія 1 – 2 Англія Англія товариський матч 1 кап.
7-9-2012 Софія (місто) Болгарія Болгарія 2 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2014 -
12-10-2012 Єреван Вірменія Вірменія 1 – 3 Італія Італія Відбір до ЧС 2014 1
16-10-2012 Мілан Італія Італія 3 – 1 Данія Данія Відбір до ЧС 2014 1
6-2-2013 Амстердам Нідерланди Нідерланди 1 – 1 Італія Італія товариський матч - Замінений на 61-ій хвилині 61'
21-3-2013 Женева Італія Італія 2 – 2 Бразилія Бразилія товариський матч 1 Замінений на 81-ій хвилині 81'
7-6-2013 Прага Чехія Чехія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2014 -
11-6-2013 Ріо-де-Жанейро Італія Італія 2 – 2 Гаїті Гаїті товариський матч - Вийшов на заміну на 55-ій хвилині 55'
16-6-2013 Ріо-де-Жанейро Мексика Мексика 1 – 2 Італія Італія Кубок Конфедерацій -
19-6-2013 Ресіфі Італія Італія 4 – 3 Японія Японія Кубок Конфедерацій 1
27-6-2013 Форталеза Іспанія Іспанія 0 – 0 д.ч.
(7 - 6 п.п.)
Італія Італія Кубок Конфедерацій -
30-6-2013 Сальвадор Італія Італія 2 – 2 д.ч.
(3 - 2 п.п.)
Уругвай Уругвай Кубок Конфедерацій - Замінений на 70-ій хвилині 70'
14-8-2013 Рим Італія Італія 1 – 2 Аргентина Аргентина товариський матч -
6-9-2013 Палермо Італія Італія 1 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 2014 -
10-9-2013 Турин Італія Італія 2 – 1 Чехія Чехія Відбір до ЧС 2014 -
31-5-2014 Лондон Італія Італія 0 – 0 Ірландія Ірландія товариський матч - Вийшов на заміну на 62-ій хвилині 62'
4-6-2014 Перуджа Італія Італія 1 – 1 Люксембург Люксембург товариський матч -
14-6-2014 Манаус Англія Англія 1 – 2 Італія Італія ЧС 2014 - 1-й етап -
20-6-2014 Ресіфі Італія Італія 0 – 1 Коста-Рика Коста-Рика ЧС 2014 - 1-й етап -
4-9-2014 Барі Італія Італія 2 – 0 Нідерланди Нідерланди товариський матч 1 кап. Замінений на 67-ій хвилині 67'
9-9-2014 Осло Норвегія Норвегія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2016 -
16-11-2014 Мілан Італія Італія 1 – 1 Хорватія Хорватія Відбір до ЧЄ 2016 - [23]
6-9-2015 Палермо Італія Італія 1 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧЄ 2016 1 RK 55'
29-5-2016 Та-Калі Італія Італія 1 – 0 Шотландія Шотландія товариський матч - Замінений на 67-ій хвилині 67'
6-6-2016 Верона Італія Італія 2 – 0 Фінляндія Фінляндія товариський матч 1 Вийшов на заміну на 63-ій хвилині 63'
13-6-2016 Ліон Бельгія Бельгія 0 – 2 Італія Італія ЧЄ 2016 - 1-й етап - Замінений на 78-ій хвилині 78'
17-6-2016 Тулуза Італія Італія 1 – 0 Швеція Швеція ЧЄ 2016 - 1-й етап - ЖК 69' Замінений на 74-ій хвилині 74'
27-6-2016 Сен-Дені Італія Італія 2 – 0 Іспанія Іспанія ЧЄ 2016 - 1/8 фіналу - Замінений на 54-ій хвилині 54'
1-9-2016 Барі Італія Італія 1 – 3 Франція Франція товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
6-10-2016 Турин Італія Італія 1 – 1 Іспанія Іспанія Відбір до ЧС 2018 1
12-11-2016 Вадуц Ліхтенштейн Ліхтенштейн 0 – 4 Італія Італія Відбір до ЧС 2018 -
15-11-2016 Мілан Італія Італія 0 – 0 Німеччина Німеччина товариський матч -
24-3-2017 Палермо Італія Італія 2 – 0 Албанія Албанія Відбір до ЧС 2018 1
28-3-2017 Амстердам Нідерланди Нідерланди 1 – 2 Італія Італія товариський матч - кап. Замінений на 37-ій хвилині 37'
7-6-2017 Ніцца Італія Італія 3 – 0 Уругвай Уругвай товариський матч 1 кап.
11-6-2017 Удіне Італія Італія 5 – 0 Ліхтенштейн Ліхтенштейн Відбір до ЧС 2018 -
2-9-2017 Мадрид Іспанія Іспанія 3 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2018 -
5-9-2017 Реджо-нель-Емілія Італія Італія 1 – 0 Ізраїль Ізраїль Відбір до ЧС 2018 -
10-11-2017 Стокгольм Швеція Швеція 1 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2018 -
Усього Матчів (4 місце) 117 Голів (12 місце) 21

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
Футболка Даніеле Де Россі у Музеї ліги Європи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://web.archive.org/web/20180827142407/https://www.asroma.com/en/team/players-and-staff/daniele-de-rossi
  2. Oscar Aic, Cannavaro cannibale [AIC Oscars, "cannibal" Cannavaro] (італ.). La Gazzetta dello Sport. 29 січня 2007. Процитовано 16 грудня 2015.
  3. Daniele De Rossi bids emotional farewell as Roma defeat Parma. Eurosport.com. 26 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  4. Claudio Ranieri and Daniele de Rossi bid farewell to Roma. BBC Sport. 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  5. OFFICIAL: De Rossi to leave Roma. Football Italia. 14 травня 2019.
  6. Daniele ya jugó en La Boca [Daniele already played in La Boca] (ісп.). Olé. 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  7. Bienvenido Daniele. bocajuniors.com.ar. 26 липня 2019.
  8. ¿Por qué De Rossi eligió Boca? [Why De Rossi chose Boca?] (ісп.). Olé. 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  9. Daniele De Rossi Scores In Boca Juniors Debut. www.beinsports.com. 13 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  10. Daniele De Rossi si ritira: addio al Boca, torna in Italia. sport.sky.it (італ.). 6 січня 2020. Процитовано 6 січня 2020.
  11. De Rossi: 'I am retiring'. Football Italia. 6 січня 2019.
  12. Daniele de Rossi: Italy World Cup winner and Roma legend retires aged 36. BBC Sport (брит.). 6 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  13. De Rossi ritrova l'Azzurro: "Orgoglioso di entrare nello staff di Mancini, grazie per la fiducia" (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 18 березня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  14. De Rossi joins Mancini's staff at Italy. Football Italia. 18 березня 2021.
  15. England lose shootout in Euro 2020 final. BBC Sport (брит.). Процитовано 11 липня 2021.
  16. De Rossi, ufficiale il nuovo ruolo con l'Italia: sarà assistente delle giovanili (італ.). La Gazzetta dello Sport. 23 листопада 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  17. De Rossi ritorna nello staff della Nazionale: all'Italia serve la magia di Wembley (італ.). La Gazzetta dello Sport. 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  18. Daniele De Rossi nouvel entraîneur de la SPAL [Daniele De Rossi new SPAL coach] (фр.). L'Équipe. 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  19. DANIELE DE ROSSI È IL NUOVO ALLENATORE DELLA SPAL (італ.). СПАЛ (футбольний клуб). 11 жовтня 2022. Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  20. Daniele De Rossi sollevato dall'incarico di allenatore della SPAL (Italian) . СПАЛ (футбольний клуб). 14 лютого 2023. Процитовано 14 лютого 2023.
  21. ROMA APPOINT DE ROSSI AS NEW HEAD COACH. AS Roma. 16 січня 2024. Процитовано 16 січня 2024.
  22. У плей-оф.
  23. 100-та гра

Посилання

[ред. | ред. код]