Дягель лікарський
| Дягель лікарський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Дягель (Angelica) |
| Вид: | Дягель лікарський (A. archangelica)
|
| Біноміальна назва | |
| Angelica archangelica | |
| Підвиди | |
|
Angelica archangelica subsp. archangelica L. | |
| Синоніми | |
|
Angelica commutata (C.A.Mey. ex Rupr.) M.Hiroe | |
Дя́гель ліка́рський[1] (Angelica archangelica L.) — вид трав'янистих рослин родини окружкові або зонтичні (Apiaceae, syn. Umbelliferae). Інші назви — дягиль лікарський, дягіль лікарський, дудник лікарський, дяглиця, дзенґель.
Дворічна трав'яниста рослина родини зонтичних з товстим, порожнистим, округлим, гіллястим стеблом, часто червонуватим, особливо в верхній частині. Листки (до 80 см завдовжки) зверху яскраво-зелені, знизу сіруваті, тонкі, м'які з великими здутими піхвами, двічі-, тричіперисторозсічені, з великими яйцеподібними, гострозубчастими листочками, інколи при основі серцеподібними. Прикореневі листки довгочерешкові, верхні — сидячі. Суцвіття 10-17 см у діаметрі, зонтик великий, без обгортки, або з одним (двома) листочками і численними опушеними променями. Зонтички мають багатолисті обгортки. Гілки дрібні, правильні, зубці чашечки малопомітні. Віночок п'ятичленний, пелюстки зеленувато-білі, еліптичні, із загнутою верхівкою, майже без виїмки. Тичинок п'ять, маточка одна, з нижньою зав'яззю і двома стовпчиками. Плід — двосім'янка завдовжки 5-6 мм. Сім'янки овальні, стиснуті із спинки, з майже рівними крайовими ребрами.
Росте дягель у сирих листяних і мішаних лісах, у вільшняках, поблизу водойм, на лісових луках і болотах. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні — вересні.
Поширений у лісових і лісостепових районах України. Основна заготівля можлива у Волинській, Житомирській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій і Черкаській областях. Запаси сировини значні, але зменшуються у зв'язку з осушенням боліт.
Лікарська, ефіроолійна, медодайна, харчова рослина.
У науковій медицині з лікувальною метою використовують кореневище з коренями — Radix Archangelicae, як шлунковий засіб для поліпшення травлення, посилення секреторної і рухової функції кишки і як сечогінний засіб.
У коренях дягелю містяться ефірні олії, гіркі й дубильні речовини, смоли, цукор (до 20 %), органічні кислоти. Цей набір речовин зумовлює сечогінну, потогінну, вітрогінну, болезаспокійливу, відхаркувальну дію; а також дезінфікуючі і антипаразитарні його властивості.
У народній медицині корені дягелю застосовують при стійких бронхітах, здутті кишечника, коліках в животі, сильних проносах, як сечогінний і заспокійливий засіб. Квітучі стебла дягелю рекомендують при запаленні дихальних шляхів.
Зовнішньо дягель часто використовують для ароматичних ванн при подагрі, істерії, ревматизмі, болях у попереку, нервових збудженнях. Свіжий сік із дягелю заспокоює зубний біль і біль у вухах.
У плодах дягелю міститься ефірна олія (1–2 %), придатна для використання у парфумерії, а також жирна олія (до 20 %), яку можна використовувати для технічних цілей.
Молоді стебла дягелю вживають у їжу у вигляді салату у Норвегії, Швеції, Фінляндії та Карелії. Пагони збирають навесні до формування пуп'янків. В деяких західноєвропейських країнах (Франція) він культивується для потреб кондитерської, харчової та лікеро-горілчаної промисловості. У Фінляндії та Карелії пагони дягелю відварюють на молоці. Іноді сухі листки та пагони використовують для заварювання чаю. Корені дягелю використовують при виготовленні деяких сортів горілки і для ароматизації лікерів. З коріння роблять прянощі. Їх шаткують у свіжому вигляді для ароматизації салатів, а також додають до овочевих гарнірів, кладучи за три хвилини до готовності страви, а до юшок — за п'ять хвилин. Висушені та потовчені корені додають до борошна для приготування хлібобулочних або кондитерських виробів. Дещо слабший запах має насіння, яке використовують для ароматизації горілок. Одержана з насіння ефірна олія має тонкий ніжний і дуже стійкий аромат. Дворічні корені пахнуть дужче, ніж однорічні. У Швейцарії подрібнені корені заливають водою, додають трохи цукру й зброджують, отримуючи пиво.[2]
Дягель лікарський у теплу і вологу погоду виділяє багато нектару; його охоче відвідують бджоли. Мед приємний на смак, ароматний, добре кристалізується. Медопродуктивність 90 кг з 1 га.
Саами з пагонів дягелю роблять музичний інструмент — флейту «фадно».
Однорічні кореневища з коренями першого року збирають восени, а з дворічних рослин — рано навесні до відростання пагонів. Їх викопують лопатами, струшують землю, обрізують ножами надземну частину і миють холодною водою. Сушать на повітрі, на горищах під залізним дахом, або в сушарках при температурі 35-40 °C, розстилаючи тонким шаром на папері, тканині або решетах. Сировину пакують у тюки вагою по 50-100 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, Строк зберігання — три роки. Під час збирання найкращі рослини слід залишати на насіння.
-
Рослина в Ісландії -
Суцвіття з джмелем -
Листя -
Насіння -
Сходи -
Дудочка з дягелю
.jpg)
_PICT1312.jpg)
- ↑ Angelica archangelica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С. 40
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
- Кархут В. В. Ліки навколо нас. — 4-те вид. — К. : Здоров'я, 2001. — 232 с. : 36 арк. іл. — ISBN 5-311-02531-X.
- Дягель лікарський // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 147. — ISBN 5-88500-055-7.
- Дягель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |