Мускатний горіх (прянощі)
Мускатний горіх (лат. Semen Myristicae, Nux Moschata) — пряність, плід рослини мускатник духмяний (Myristica fragrans); іноді до них відносять і плоди інших рослин роду Мускатник (Myristica). Насіння мускатника і висушене насіння (мацис) мають пекуче-пряний смак і своєрідний аромат. Мускатний горіх використовують в кулінарії та харчовій промисловості, а також для отримання ефірних олій, що застосовуються в медицині, парфумерії, ароматерапії та тютюновому виробництві.
До складу мускатного горіха входять: елеміцин — 0,35 %, міристицин — 1,05 %, сафрол — 0,195 %, метилевгенол — 0,09 %, метилізоевгенол — 0,055 %.
У невеликих кількостях мускатний горіх не викликає помітних фізіологічних чи неврологічних реакцій, але у великих дозах свіжомелені сирі ядра мускатного горіха (а також його олія) можуть мати психоактивну дію[1][2][3], яка, пов'язана з антихолінергічними механізмами, що приписують міристицину та елеміцину[3][4].
Міристицин — інгібітор МАО (моноамінооксидази)[5] і психоактивна речовина[1][3], яка може викликати судоми, прискорене серцебиття, нудоту, зневоднення, генералізований біль при вживанні у великих кількостях[1][2].
Отруєння мускатним горіхом відбувається при випадковому вживанні дітьми, а також при навмисному рекреаційному використанні[3].
Вживання мускатного горіха може підвищувати рівень ендоканабіоїдів, таких як анандамід, 2-AG, або затримувати їх розкладання за рахунок інгібування FAAH (гідролази амідів жирних кислот)[6].
Прояви інтоксикації мускатним горіхом можуть значно відрізнятися у різних пацієнтів і можуть включати делірій, занепокоєння, сплутаність свідомості, головний біль, нудоту, запаморочення, сухість у роті, подразнення очей та амнезію[1][3]. Інтоксикація може досягати максимуму протягом кількох годин[1], ефекти можуть повністю вирішуватися протягом 24 годин[7], але іноді тривають протягом декількох днів[2][3]. У ряді описаних випадків отруєння мускатним горіхом рутинні лабораторні тести не дозволяли виявити в сечі пацієнтів типові наркотичні речовини, при цьому загальний аналіз крові та розширена метаболічна панель не відображали серйозних змін[7][8].
За даними деяких дослідників, токсична доза мускатного горіха може становити 2-3 чайні ложки (приблизно 10-15 г)[7][9][10].
У поодиноких випадках передозування мускатного горіха може призвести до смерті, особливо якщо він поєднується з препаратами[3][2].
Управління механізмами (у тому числі автомобілем) під впливом мускатного горіха може бути схожим на керування у стані алкогольного сп'яніння і може збільшувати ризик ДТП, травм і навіть смерті[7][11].
- ↑ а б в г д Nutmeg Uses, Benefits & Dosage - Drugs.com Herbal Database. Drugs.com (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ а б в г A. K. Demetriades, P. D. Wallman, A. McGuiness, M. C. Gavalas. Low cost, high risk: accidental nutmeg intoxication // Emergency medicine journal: EMJ. — 2005. — Т. 22, вип. 3 (1 березня). — С. 223–225. — ISSN 1472-0213. — DOI:. Архівовано з джерела 9 січня 2021.
- ↑ а б в г д е ж Jamie E. Ehrenpreis, Carol DesLauriers, Patrick Lank, P. Keelan Armstrong, Jerrold B. Leikin. Nutmeg poisonings: a retrospective review of 10 years experience from the Illinois Poison Center, 2001-2011 // Journal of Medical Toxicology: Official Journal of the American College of Medical Toxicology. — 2014. — Т. 10, вип. 2 (1 червня). — С. 148–151. — ISSN 1937-6995. — DOI:. Архівовано з джерела 9 січня 2021.
- ↑ Ann McKenna, Sean P. Nordt, John Ryan. Acute nutmeg poisoning // European Journal of Emergency Medicine: Official Journal of the European Society for Emergency Medicine. — 2004. — Т. 11, вип. 4 (1 серпня). — С. 240–241. — ISSN 0969-9546. — DOI:. Архівовано з джерела 28 січня 2021.
- ↑ E. B. Truitt, G. Duritz, E. M. Ebersberger. Evidence of Monoamine Oxidase Inhibition by Myristicin and Nutmeg // Experimental Biology and Medicine. — 1963. — Vol. 112, iss. 3 (1 March). — P. 647–650. — ISSN 1535-3699 1535-3702, 1535-3699. — DOI:.
- ↑ Chemicals in Nutmeg Boost Anandamide | Project CBD. www.projectcbd.org (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ а б в г Bernard Beckerman, Harrynauth Persaud. Nutmeg overdose: Spice not so nice // Complementary Therapies in Medicine. — 2019. — Vol. 46 (1 October). — P. 44–46. — ISSN 0965-2299. — DOI:.
- ↑ Parthasarathi U., Hategan A., Bourgeois J. A. Out of the cupboard and into the clinic: nutmeg-induced mood disorder // Current Psychiatry : journal. — 2013. — Т. 12, № 12 (December). — С. E1-2. Архівовано з джерела 20 жовтня 2020.
- ↑ Michael Greger M.D. FACLM (31 жовтня 2013). Nutmeg Toxicity. NutritionFacts.org (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Michael K. Abernethy, Lance B. Becker. Acute nutmeg intoxication // The American Journal of Emergency Medicine. — 1992. — Т. 10, вип. 5 (1 вересня). — С. 429–430. — ISSN 0735-6757. — DOI:.
- ↑ The Dangers of Nutmeg Abuse. Skywood Recovery Center (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- Похлёбкин В. В. Всё о пряностях. — М. : Пищевая промышленность, 1974. — С. 57—62, 8—20.
- Сокольский И. Пряности и мировая история // Наука и жизнь : журнал. — 2008. — № 3 (3). — С. 120—126.