Хріниця сійна
| Хріниця сійна | |
|---|---|
| |
| Молоді рослини | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Хріниця (Lepidium) |
| Вид: | Хріниця сійна (L. sativum)
|
| Біноміальна назва | |
| Lepidium sativum | |
Хріниця сійна[1], хрінниця посівна[2], крес-салат[2], хріниця жерюха[1] (Lepidium sativum) — однорічна перехреснозапильна трав'яниста салатна рослина родини капустяних. У культурі вирощують ранній (з видовженими вузькими часточками листка), середньостиглий (з короткими часточками листка) і пізньостиглий (цілолистий) крес-салат.
Рослина відома раніше в Україні під назвами: хрінниця жерюха,[3][4] жируха крес-салат,[5][6] жерелýха, жерлуха, жижýха,[7] перечниця,[8] крáсоля, красовýля,[9] крес.[10]
У листі хрінниці посівної міститься до 120 мг% аскорбінової кислоти, до 4 мг% каротину, до 3 % білка, крім того, фолієва кислота і мінеральні солі — калію, магнію, заліза, міді, йоду[11].
Листки та молоді соковиті стебла крес-салату мають пікантний гострий присмак, містять велику кількість поживних речовин. Використання його в їжу особливо корисне у дитячому харчуванні та для людей похилого віку.
Вживають в їжу листя в сирому вигляді як салат, як приправу до супів, м'ясних і рибних страв або використовують як гарнір для других страв. Специфічний смак його обумовлений наявністю глюкозиду трепсоліна, що містить йод і сірку.
В молодому віці крес-салат являє собою тоненькі стеблинки з дуже дрібними листочками. В їжу використовується цілком або подрібнюється на дрібні кусочки, як кріп, і подається як приправа до перших і других страв.[12]
Крес-салат як і морські продукти та хрін, можна використовувати при ураженні радіоактивним випромінюванням завдяки вмісту великої кількості йоду, що запобігає нагромадженню в організмі радіоактивного йоду.[13][14][15]
Вживання рослин сприяє зниженню кров'яного тиску, покращує сон, апетит.
Хрінниця посівна є рослиною, яку використовують як тест-об'єкти при біотестуванні.
Хрінниця посівна — холодостійка рослина, вимоглива до регулярного забезпечення ґрунту вологою. Насіння висівають рано навесні з міжряддями 45 і 25 см. Проростки з'являються на 2-3-й день. Збиральна стиглість настає на 25-30-й день. Рослини збирають з корінням або зрізують разом із стеблами і листям. Врожайність становить 4 кг з 1 м²[11].
Крес-салат можна вирощувати в теплиці або ящиках в кімнаті на підвіконні зі схемою посіву 6х3 см. Сіють крес-салат доволі густо, а посіви можна повторювати багато разів.[12] Зрізають рослини через 15-18 днів, коли вони досягнуть висоти 8-10 см[11]. Після збирання листя розпушують ґрунт і проводять повторний посів. При посіві крес-салату через кожні 20-30 днів можна домогтися конвеєрного надходження свіжої зелені протягом усього року. Для одержання насіння крес-салат висівають рано навесні з міжряддями 45 см. Через З0-35 днів рослина зацвітає, а наприкінці липня дозріває насіння. Урожайність насіння становить 200 г з 1 м²[11].
Сортимент крес-салату в Україні є обмеженим — лише два сорти — Вість і Холодок — внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2006 році.[16]
-
Крес-салат -
Проростаюче насіння -
Доросла рослина з квітами
- ↑ а б Lepidium sativum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Д. Н. Доброчаева, Котов М. И., Ю. Н. Прокудин и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 115.
- ↑ Гикель Е. Ботаника для шкіл низших гимназіяльных и реальных / На рус. язык переложив И. Верхратскій. — Львів, 1873. — 208 с.
- ↑ Желеховський Є., Недільский С. Малоруско-нїмецкий словар: У 2 т. — Львів, 1885—1886. — 1121 с. (с.:1046)
- ↑ Рогович А. С. Опыт словаря народных названий растений Юго-Западной России с некоторыми поверьями и рассказами о них // Записки юго-западного отдела Русск. географ. общества за 1873 г. — К., 1874. — Т. І. — С. 109—179. (с.:126)
- ↑ Піскунов Ф. Словник живої народної, письменної і актової мови руських югівщан Російської і Австро-Венгер. імп. — 2-е вид.– К., 1882. — V, 304 с.
- ↑ Словарь української мови: У 4 т. / За ред. Б.Грінченка. — К., 1958—1959 (с.: 480, 484)
- ↑ Волян В. Начальное основание рослиннословія про нижшіи гімназіа а нижшіи реальніи школыв ц.к. Австрійской державі. — Відень, 1854. — 271 с
- ↑ Закревский Н. Словарь малороссийских идиомов // Старосветский бандуриста. — М., 1861. — Кн. 3. — С. 247—624
- ↑ Руберовский Н. А. Словарь малороссийского наречия: У 18 т. / Рукопис зберігається в БАН Російської Федерації (СПб.), шифр № 19.1.1 (VI: 58)
- ↑ а б в г Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.
- ↑ а б Раевский Н. Выращивайте овощи — Ф-ка юношеской книги изд-ва ЦК ВЛКСМ «Молодая гвардия», 1942. Тир. 30 000 екз. С.:66
- ↑ Володарська А. Т., Скляревський М. О. Вітаміни на грядці. — К.: Урожай, 1989. — С. 27-30
- ↑ Машанов В. И., Покровский А. А. Пряноароматические растения. — М.: Агропромиздат. — 1988. — С. 38-39.
- ↑ Рахметов Д. Б., Смілянець Н. М. Перспективи інтродукції та використання малопоширених овочевих рослин в Україні // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Матеріали IV Міжнар. наук. конференції молодих дослідників. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — С. 37-45.
- ↑ Каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2006 р.- К.: Алефа, 2006.- С. 109, 283.
- Хрінниця посівна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 449. — ISBN 5-88500-055-7.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |