У математиці дзета-функція Гурвіца , названа на честь Адольфа Гурвіца — одна з дзета-функцій, які є узагальненнями дзета-функції Рімана . Формально вона може бути задана степеневим рядом для комплексних аргументів s , при Re(s ) > 1, і q , Re(q ) > 0:
ζ
(
s
,
q
)
=
∑
n
=
0
∞
1
(
q
+
n
)
s
.
{\displaystyle \zeta (s,q)=\sum _{n=0}^{\infty }{\frac {1}{(q+n)^{s}}}.}
Цей ряд є абсолютно збіжним для заданих значень s і q . Дзета-функція Рімана — окремий випадок дзета-функції Гурвіца при q = 1.
Дзета функція Гурвіца допускає аналітичне продовження до мероморфної функції , визначеної для всіх комплексних s , при s ≠ 1. У точці s = 1 вона має простий полюс із лишком , рівним 1. Постійний член розкладу в ряд Лорана в околі точки s = 1 дорівнює:
lim
s
→
1
[
ζ
(
s
,
q
)
−
1
s
−
1
]
=
−
Γ
′
(
q
)
Γ
(
q
)
=
−
ψ
(
q
)
{\displaystyle \lim _{s\to 1}\left[\zeta (s,q)-{\frac {1}{s-1}}\right]={\frac {-\Gamma '(q)}{\Gamma (q)}}=-\psi (q)}
,
де Γ(x ) — гамма-функція , і ψ(x ) — дигамма-функція .
Подання у вигляді збіжного степеневого ряду для q > −1 і довільного комплексного s ≠ 1 отримав у 1930 році Гельмут Гассе [ 1]
ζ
(
s
,
q
)
=
1
s
−
1
∑
n
=
0
∞
1
n
+
1
∑
k
=
0
n
(
−
1
)
k
(
n
k
)
(
q
+
k
)
1
−
s
.
{\displaystyle \zeta (s,q)={\frac {1}{s-1}}\sum _{n=0}^{\infty }{\frac {1}{n+1}}\sum _{k=0}^{n}(-1)^{k}{n \choose k}(q+k)^{1-s}.}
Цей ряд є рівномірно збіжним на будь-якій компактній підмножині комплексної s -площини до цілої функції . Внутрішня сума може бути подана у вигляді n -ї скінченної різниці для
q
1
−
s
{\displaystyle q^{1-s}}
, тобто:
Δ
n
q
1
−
s
=
∑
k
=
0
n
(
−
1
)
n
k
(
n
k
)
(
q
+
k
)
1
−
s
{\displaystyle \Delta ^{n}q^{1-s}=\sum _{k=0}^{n}(-1)^{nk}{n \choose k}(q+k)^{1-s}}
де Δ — оператор скінченної різниці. Таким чином
ζ
(
s
,
q
)
=
1
s
−
1
∑
n
=
0
∞
(
−
1
)
n
n
+
1
Δ
n
q
1
−
s
{\displaystyle \zeta (s,q)={\frac {1}{s-1}}\sum _{n=0}^{\infty }{\frac {(-1)^{n}}{n+1}}\Delta ^{n}q^{1-s}}
=
1
s
−
1
log
(
1
+
Δ
)
Δ
q
1
−
s
.
{\displaystyle ={\frac {1}{s-1}}{\log(1+\Delta ) \over \Delta }q^{1-s}.}
Дзета-функція Гурвіца має інтегральне подання у вигляді перетворення Мелліна :
ζ
(
s
,
q
)
=
1
Γ
(
s
)
∫
0
∞
t
s
−
1
e
−
q
t
1
−
e
−
t
d
t
{\displaystyle \zeta (s,q)={\frac {1}{\Gamma (s)}}\int _{0}^{\infty }{\frac {t^{s-1}e^{-qt}}{1-e^{-t}}}dt}
для Re(s ) > 1 і Re(q ) > 0.
ζ
(
1
−
s
,
x
)
=
1
2
s
[
e
−
i
π
s
/
2
β
(
x
;
s
)
+
e
i
π
s
/
2
β
(
1
−
x
;
s
)
]
{\displaystyle \zeta (1-s,x)={\frac {1}{2s}}\left[e^{-i\pi s/2}\beta (x;s)+e^{i\pi s/2}\beta (1-x;s)\right]}
,
де
β
(
x
;
s
)
=
2
Γ
(
s
+
1
)
∑
n
=
1
∞
exp
(
2
π
i
n
x
)
(
2
π
n
)
s
=
2
Γ
(
s
+
1
)
(
2
π
)
s
Li
s
(
e
2
π
i
x
)
{\displaystyle \beta (x;s)=2\Gamma (s+1)\sum _{n=1}^{\infty }{\frac {\exp(2\pi inx)}{(2\pi n)^{s}}}={\frac {2\Gamma (s+1)}{(2\pi )^{s}}}{\mbox{Li}}_{s}(e^{2\pi ix})}
.
Це подання дзета-функції Гурвіца є правильним для 0 ≤ x ≤ 1 и s >1. Тут
Li
s
(
z
)
{\displaystyle {\text{Li}}_{s}(z)}
— позначає полілогарифм .
Дане функціональне рівняння пов'язує значення дзета-функції Гурвіца ліворуч і праворуч від прямої Re(s ) = 1/2 в комплексній s -площині. Для натуральних m і n , таких що m ≤ n рівність
ζ
(
1
−
s
,
m
n
)
=
2
Γ
(
s
)
(
2
π
n
)
s
∑
k
=
1
n
[
cos
(
π
s
2
−
2
π
k
m
n
)
Z
(
s
,
k
n
)
]
{\displaystyle \zeta \left(1-s,{\frac {m}{n}}\right)={\frac {2\Gamma (s)}{(2\pi n)^{s}}}\sum _{k=1}^{n}\left[\cos \left({\frac {\pi s}{2}}-{\frac {2\pi km}{n}}\right)\;\mathrm {Z} \left(s,{\frac {k}{n}}\right)\right]}
виконується для всіх значень s .
Похідна дзета-функції Гурвіца за другим аргументом також виражається через дзета-функцію Гурвіца:
∂
∂
q
ζ
(
s
,
q
)
=
−
s
ζ
(
s
+
1
,
q
)
.
{\displaystyle {\frac {\partial }{\partial q}}\zeta (s,q)=-s\zeta (s+1,q).}
Таким чином ряд Тейлора має вигляд:
ζ
(
s
,
x
+
y
)
=
∑
k
=
0
∞
y
k
k
!
∂
k
∂
x
k
ζ
(
s
,
x
)
=
∑
k
=
0
∞
(
s
+
k
−
1
s
−
1
)
(
−
y
)
k
ζ
(
s
+
k
,
x
)
.
{\displaystyle \zeta (s,x+y)=\sum _{k=0}^{\infty }{\frac {y^{k}}{k!}}{\frac {\partial ^{k}}{\partial x^{k}}}\zeta (s,x)=\sum _{k=0}^{\infty }{s+k-1 \choose s-1}(-y)^{k}\zeta (s+k,x).}
Розклад дзета-функції Гурвіца в ряд Лорана можна використати для визначення констант Стілтьєса [en] , які з'являються в розкладі:
ζ
(
s
,
q
)
=
1
s
−
1
+
∑
n
=
0
∞
(
−
1
)
n
n
!
Γ
n
(
q
)
(
S
−
1
)
n
.
{\displaystyle \zeta (s,q)={\frac {1}{s-1}}+\sum _{n=0}^{\infty }{\frac {(-1)^{n}}{n!}}\Gamma _{n}(q)\;(S-1)^{n}.}
Дискретне перетворення Фур'є за змінною s дзета-функції Гурвіца є хі-функцією Лежандра [ 2]
Введена вище функція
β
(
x
;
n
)
{\displaystyle \beta (x;n)}
узагальнює многочлени Бернуллі :
B
n
(
x
)
=
−
R
e
[
(
−
i
)
n
β
(
x
;
n
)
]
{\displaystyle B_{n}(x)=-Re\left[(-i)^{n}\beta (x;n)\right]}
.
З іншого боку,
ζ
(
−
n
,
x
)
=
−
B
n
+
1
(
x
)
n
+
1
.
{\displaystyle \zeta (-n,x)=-{B_{n+1}(x) \over n+1}.}
Зокрема, при
n
=
0
{\displaystyle n=0}
:
ζ
(
0
,
x
)
=
1
2
−
x
.
{\displaystyle \zeta (0,x)={\frac {1}{2}}-x.}
Якщо
ϑ
(
z
,
τ
)
{\displaystyle \vartheta (z,\tau )}
— тета-функція Якобі , тоді
∫
0
∞
[
ϑ
(
z
,
i
t
)
−
1
]
t
s
/
2
d
t
t
=
π
−
(
1
−
s
)
/
2
Γ
(
1
−
s
2
)
[
ζ
(
1
−
s
,
z
)
+
ζ
(
1
−
s
,
1
−
z
)
]
{\displaystyle \int _{0}^{\infty }\left[\vartheta (z,it)-1\right]t^{s/2}{\frac {dt}{t}}=\pi ^{-(1-s)/2}\Gamma \left({\frac {1-s}{2}}\right)\left[\zeta (1-s,z)+\zeta (1-s,1-z)\right]}
.
Ця формула є вірною для Re(s ) > 0 і будь-якого комплексного z , яке не є цілим числом . Для цілого z = n формула спрощується:
∫
0
∞
[
ϑ
(
n
,
i
t
)
−
1
]
t
s
/
2
d
t
t
=
2
π
−
(
1
−
s
)
/
2
Γ
(
1
−
s
2
)
ζ
(
1
−
s
)
=
2
π
−
s
/
2
Γ
(
s
2
)
ζ
(
s
)
{\displaystyle \int _{0}^{\infty }\left[\vartheta (n,it)-1\right]t^{s/2}{\frac {dt}{t}}=2\ \pi ^{-(1-s)/2}\ \Gamma \left({\frac {1-s}{2}}\right)\zeta (1-s)=2\ \pi ^{-s/2}\ \Gamma \left({\frac {s}{2}}\right)\zeta (s)}
.
де ζ(s ) — дзета-функція Рімана . Останній вираз є функціональним рівнянням для дзета-функції Рімана.
При раціональних значеннях аргументу дзета-функція Гурвіца може бути подана у вигляді лінійної комбінації L-функцій Діріхле і навпаки. Якщо q = n /k при k > 2, (n ,k ) > 1 і 0 < n < k , тоді
ζ
(
s
,
n
/
k
)
=
∑
χ
χ
¯
(
n
)
L
(
s
,
χ
)
,
{\displaystyle \zeta (s,n/k)=\sum _{\chi }{\overline {\chi }}(n)L(s,\chi ),}
при цьому сумування здійснюється за всіма характерами Діріхле за модулем k . І навпаки
L
(
s
,
χ
)
=
1
k
s
∑
n
=
1
k
χ
(
n
)
Z
(
s
,
n
k
)
.
{\displaystyle L(s,\chi )={\frac {1}{k^{s}}}\sum _{n=1}^{k}\chi (n)\;\mathrm {Z} \left(s,{\frac {n}{k}}\right).}
Зокрема існує таке подання:
k
s
ζ
(
s
)
=
∑
n
=
1
k
ζ
(
s
,
n
k
)
,
{\displaystyle k^{s}\zeta (s)=\sum _{n=1}^{k}\zeta \left(s,{\frac {n}{k}}\right),}
що узагальнює
∑
p
=
0
q
−
1
ζ
(
s
,
a
+
p
/
q
)
=
q
s
ζ
(
s
,
q
a
)
.
{\displaystyle \sum _{p=0}^{q-1}\zeta (s,a+p/q)=q^{s}\,\zeta (s,qa).}
(Яке є правильним при натуральному q і ненатуральному 1 − qa .)
Дзета-функція Гурвіца зустрічається в різних співвідношеннях для раціональних значень аргументів.[ 2] Зокрема, для многочленів Ейлера
E
n
(
x
)
{\displaystyle E_{n}(x)}
:
E
2
n
−
1
(
p
q
)
=
(
−
1
)
n
4
(
2
n
−
1
)
!
(
2
π
q
)
2
n
∑
k
=
1
q
ζ
(
2
n
,
2
k
−
1
2
q
)
cos
(
2
k
−
1
)
π
p
q
{\displaystyle E_{2n-1}\left({\frac {p}{q}}\right)=(-1)^{n}{\frac {4(2n-1)!}{(2\pi q)^{2n}}}\sum _{k=1}^{q}\zeta \left(2n,{\frac {2k-1}{2q}}\right)\cos {\frac {(2k-1)\pi p}{q}}}
і
E
2
n
(
p
q
)
=
(
−
1
)
n
4
(
2
n
)
!
(
2
π
q
)
2
n
+
1
∑
k
=
1
q
ζ
(
2
n
+
1
,
2
k
−
1
2
q
)
sin
(
2
k
−
1
)
π
p
q
{\displaystyle E_{2n}\left({\frac {p}{q}}\right)=(-1)^{n}{\frac {4(2n)!}{(2\pi q)^{2n+1}}}\sum _{k=1}^{q}\zeta \left(2n+1,{\frac {2k-1}{2q}}\right)\sin {\frac {(2k-1)\pi p}{q}}}
,
Крім того рівність
ζ
(
s
,
2
p
−
1
2
q
)
=
2
(
2
q
)
s
−
1
∑
k
=
1
q
[
C
s
(
k
q
)
cos
(
(
2
p
−
1
)
π
k
q
)
+
S
s
(
k
q
)
sin
(
(
2
p
−
1
)
π
k
q
)
]
{\displaystyle \zeta \left(s,{\frac {2p-1}{2q}}\right)=2(2q)^{s-1}\sum _{k=1}^{q}\left[C_{s}\left({\frac {k}{q}}\right)\cos \left({\frac {(2p-1)\pi k}{q}}\right)+S_{s}\left({\frac {k}{q}}\right)\sin \left({\frac {(2p-1)\pi k}{q}}\right)\right]}
,
виконується для
1
≤
p
≤
q
{\displaystyle 1\leq p\leq q}
. Тут
C
ν
(
x
)
{\displaystyle C_{\nu }(x)}
і
S
ν
(
x
)
{\displaystyle S_{\nu }(x)}
виражаються через хі-функціію Лежандра
χ
ν
{\displaystyle \chi _{\nu }}
як
C
ν
(
x
)
=
Re
χ
ν
(
e
i
x
)
{\displaystyle C_{\nu }(x)=\operatorname {Re} \,\chi _{\nu }(e^{ix})}
і
S
ν
(
x
)
=
Im
χ
ν
(
e
i
x
)
.
{\displaystyle S_{\nu }(x)=\operatorname {Im} \,\chi _{\nu }(e^{ix}).}
Дзета-функція Гурвіца зустрічається в різних розділах математики, зокрема в теорії чисел , де її теорія є найбільш розвиненою. Також дзета-функція Гурвіца зустрічається в теорії фракталів і динамічних систем . Дзета-функція Гурвіца застосовується в математичній статистиці , в законі Ципфа . У фізиці елементарних частинок використовується у формулі Швінгера[ 3] , що дає точний результат для показника народження пар в рівнянні Дірака для стаціонарного електромагнітного поля .
Дзета-функція Гурвіца пов'язана з полігамма-функцією :
ψ
(
m
)
(
z
)
=
(
−
1
)
m
+
1
m
!
Z
(
m
+
1
,
z
)
.
{\displaystyle \psi ^{(m)}(z)=(-1)^{m+1}m!\mathrm {Z} (m+1,z).}
Дзета-функція Лерхе узагальнює дзета-функцію Гурвіца:
Φ
(
z
,
s
,
q
)
=
∑
k
=
0
∞
z
k
(
k
+
q
)
s
{\displaystyle \Phi (z,s,q)=\sum _{k=0}^{\infty }{\frac {z^{k}}{(k+q)^{s}}}}
тобто
ζ
(
s
,
q
)
=
Φ
(
1
,
s
,
q
)
.
{\displaystyle \zeta (s,q)=\Phi (1,s,q).}
Tom M. Apostol, Introduction to Analytic Number Theory , Springer , 1976
Milton Abramowitz and Irene A. Stegun, Handbook of Mathematical Functions , (1964) Dover Publications, New York. ISBN 0-486-61272-4 .
Davenport, Harold (1967). Multiplicative number theory . Lectures in advanced mathematics. Т. 1. Chicago: Markham. Zbl 0159.06303 .
Miller, Jeff; Adamchik, Victor S. (1998). Derivatives of the Hurwitz Zeta Function for Rational Arguments . Journal of Computational and Applied Mathematics . 100 : 201—206. doi :10.1016/S0377-0427(98)00193-9 . Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 22 лютого 2018 .
Vepstas, Linas. The Bernoulli Operator, the Gauss–Kuzmin–Wirsing Operator, and the Riemann Zeta (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2021. Процитовано 22 лютого 2018 .
Mező, István; Dil, Ayhan (2010). Hyperharmonic series involving Hurwitz zeta function. Journal of Number Theory . 130 (2): 360—369. doi :10.1016/j.jnt.2009.08.005 .