Дзюньківська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Дзюнківська волость | ||||
Центр | Дзюньків | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 14 689 (1886) | |||
Населення | 8346 осіб (1886) | |||
Густота | 52 осіб / км² | |||
Дзюнківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Бердичівського повіту Київської губернії з центром у містечку Дзюньків.
Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 8 сільських громад. Населення — 8346 осіб (4207 чоловічої статі та 4139 — жіночої), 1059 дворових господарства[1].
У 1900 році волость складалась з 9 поселень — 1 містечка і 8 сіл, у волості проживало 14673 мешканців, з яких було 783 католики, 25 розкольників, 44 євангелісти, 1884 євреї.[2]
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 6435 | 5583 |
Приватної власності | 7822 | 5299 |
Іншої власності | 432 | 250 |
Загалом | 14689 | 11132 |
Поселення волості:
- Дзюньків — колишнє власницьке містечко при річці Рось за 95 верст від повітового міста, 1715 осіб, 313 дворів, 2 православні церкви, 2 православні каплиці, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, 3 постоялих двори, 5 постоялих будинків, 11 лавок, базари щоп'ятниці, 2 кузні, 2 водяних млини, шкіряний і винокурний заводи. За 11 верст — поштова станція з постоялим будинком.
- Долотецьке — колишнє власницьке село, 332 особи, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Круподеринці — колишнє власницьке село при річці Рось, 638 осіб, 103 двори, 2 православні церкви, 2 постоялих будинки, водяний млин.
- Наказне — колишнє власницьке село при річці Козі (Коліка), 610 особи, 116 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Попівці — колишнє власницьке село при струмкові, 608 осіб, 103 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Розкопана — колишнє власницьке село при річці Козі (Коліка), 844 особи, 152 двори, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок.
- Саражинці — колишнє власницьке село при річці Рось, 721 особа, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Dziunków [Архівовано 9 липня 2019 у Wayback Machine.]. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom XV cz.1 — Warszawa, 1900. — S. 466—467. (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |