Халаїмгородоцька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Халаїмгородоцька волость | ||||
Центр | Халаїмгородок | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 15 946 (1886) | |||
Населення | 5763 осіб (1886) | |||
Густота | 33.1 осіб / км² | |||
Халаїмгородоцька волость — адміністративно-територіальна одиниця Бердичівського повіту Київської губернії з центром у містечку Халаїмгородок.
Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 5763 осіб (2867 чоловічої статі та 2896 — жіночої), 670 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 6022 | 4761 |
Приватної власності | 9635 | 5710 |
Іншої власності | 289 | 173 |
Загалом | 15946 | 10644 |
Поселення волості:
- Халаїмгородок — колишнє власницьке село при річці Гуйва за 22 версти від повітового міста, 1081 особа, 186 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок, 3 водяних млини. За 6 верст — залізнична станція Чорнорудка.
- Кам'янка — колишнє власницьке село при річці Гуйва, 240 осіб, 37 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини, горілчаний і винокурний заводи.
- Кашперівка — колишнє власницьке село при річці Гуйва, 536 осіб, 86 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 водяних млини.
- Лебединці — колишнє власницьке село, 881 особа, 122 двори, православна церква, постоялий будинок, кінний млин.
- Чорнорудка — колишнє власницьке село при річці Пустоха, 597 осіб, 100 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка та 2 водяних млини.
Наприкінці 1880-х років волость було ліквідовано, більшість території відійшла до складу Білопільської волості (Кам'янка, Кашперівка, Халаїмгородок), менша (села Лебединці та Чорнорудка) - до складу Мало-Чернявської волості.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |