Дубово-Махаринецька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Дубово-Махаринецька волость | ||||
Центр | Дубові Махаринці | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 16 259 (1886) | |||
Населення | 7038 осіб (1886) | |||
Густота | 39.6 осіб / км² | |||
Дубово-Махаринецька волость (Юзефівська волость) — адміністративно-територіальна одиниця Бердичівського повіту Київської губернії з центром у селі Дубові Махаринці.
Станом на 1886 рік складалася з 12 поселень, 12 сільських громад. Населення — 7038 осіб (3481 чоловічої статі та 3557 — жіночої), 932 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 7986 | 5710 |
Приватної власності | 8028 | 5918 |
Іншої власності | 245 | 192 |
Загалом | 16259 | 11820 |
Основні поселення волості:
- Дубові Махаринці — колишнє власницьке село при річці Роставиця за 40 верст від повітового міста, 731 особа, 130 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 3 вітряних млини.
- Блажіївка — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 565 осіб, 48 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млин.
- Журбинці — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 732 особи, 137 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних і вітряний млини.
- Зозулинці — колишнє власницьке село при річці Десенка, 486 осіб, 89 дворів, православна церква, школа та постоялий будинок.
- Кордишівка — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 1145 осіб, 160 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, 2 водяних і вітряний млини, винокурний завод.
- Королівка — єврейська колонія, 277 осіб, 23 двори, 2 молитовних будинки, лавка, постоялий будинок, водяний і вітряний млини, крупорушка.
- Михайлин — колишнє власницьке село при річці Десна, 438 осіб, 64 двори, каплиця, школа та 3 постоялих будинки.
- Прушинці — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 493 особи, 97 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 2 вітряних млини.
- Флоріанівка — колишнє власницьке село при річці Десна, 307 осіб, 53 двори, православна церква та 2 постоялих будинки.
- Юзефівка — колишнє власницьке село при річці Десна, 559 осіб, 80 дворів, православна церква, постоялий будинок, 3 водяних млини та винокурний завод.
Наприкінці XIX століття волосне правління було перенесено до Юзефівки та назву волості змінено на Юзефівська.
Старшинами волості були:
- 1909 року — Павло Тарасович Безелюк[2];
- 1910—1913 роках — Семен Васильович Олексюк[3],[4],[5];
- 1915 року — Михайло Іванович Симех[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |