Домбровський Августин Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Августин Антонович Домбровський
Народився1880(1880)
Сморжів, Радехівський район, Львівська область, Україна
Помер24 травня 1979(1979-05-24)
Львів
ГромадянствоПольща Польща → СРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьукраїнський громадський діяч Галичини, педагог
Відомий завдякиделегат до Української Національної Ради ЗУНР
Alma materТернопільська вчительська семінарія
Знання мовукраїнська, німецька і польська
Посадаредактор місячника «Учительське Слово»
ПартіяУкраїнська радикальна партія
У шлюбі зМарійка Підгірянка
ДітиДомбровський Маркіян Августинович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Домбровський.

Августин Антонович Домбровський (1880 — 24 травня 1979, Львів) — український громадський діяч Галичини, педагог. Чоловік поетеси Марійки Підгірянки, батько українського громадського діяча в Австралії, інженера-електрика Маркіяна Домбровського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Випускник Тернопільської вчительської семінарії.

З Марійкою Ленерт (Марійка Підгірянка) Августин Домбровський познайомився на вчительському віче у Львові 1904 року. 1905 року вони обвінчалася в уторопській церкві.

Разом з нею проживав і вчительствував в Уторопах, Рибному Косівського повіту, в селі Ворона Коломийського повіту. Тут народились їхні діти — Остап, Роман, Маркіян, Дарія.

Коли розпочалася Перша світова війна, Августина Домбровського забирають на фронт. Він потрапляє у російський полон. Як полонений перебував у Павлоградському повіті. Загалом Августин Домбровський перебув на Наддніпрянщині період УЦР, більшовицьке правління кінця 1917 р. і гетьманський режим. Він працював у 1916—1917 pp. y школі села Близнеці, читав лекції на учительських курсах у Павлограді (1918 p.), був запрошений до праці в повітовій народній управі.[1]

В 1918 році Августин Домбровський повертається до Галичини. Входив до Української радикальної партії. Був делегатом до Української Національної Ради ЗУНР від повіту Товмач[2][3]

Був діячем професійної організації народних учителів «Взаємна Поміч Українського Учительства» та редактором його органу, місячника «Учительське Слово».

Домбровський був автором двох букварів з яких один призначений для дорослих неписьменних.

У 1919—1928 рр. родина Домбровських жила на Закарпатті. Тут у трьох селах Зарічево і Порошково Перечинського повіту та Довгому Іршавського повіту вчили дітей української грамоти. Разом з дружиною Марією проводив у краї велику патріотичну роботу.

За демократичні погляди Марійку та її чоловіка тодішня влада часто перекидала з місця на місце, не давала їм змоги працювати в одній школі. Життя Домбровських було завжди «на колесах», вони, переважно, проживали в орендованому помешканні, або у шкільних приміщеннях. Їх постійно переслідувала радянська влада.

Помер у Львові 24 травня 1979 року на 98 році життя.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Олег Павлишин. Соціально-політичний портрет українського проводу Галичини та Буковини в революції 1918—1919 років. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 19 квітня 2011.
  2. ↑ Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року). Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 19 квітня 2011.
  3. ↑ ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 24 лютого 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Домбровський_Августин_Антонович&oldid=41047018