Зарічне (Джанкойський район)
| село Зарічне | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Джанкойський район |
| Рада | Зарічненська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01060110010025642 |
| Облікова картка | Зарічне |
| Основні дані | |
| Населення | 2036 |
| Поштовий індекс | 96160 |
| Телефонний код | +380 6564 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°44′19″ пн. ш. 34°28′52″ сх. д. / 45.73861° пн. ш. 34.48111° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 96160, АРК, Джанкойський район, с. Зарічне,вул.Калиніна , 24а |
| Карта | |
  Зарічне | |
 Зарічне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Зарі́чне (до 1945 року — Камаджи́, крим. Qamacı) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 2036 осіб. Орган місцевого самоврядування — Зарічненська сільська рада. Розташоване в центрі району.
Зарічне — село в центрі району, у степовому Криму, на правому березі річки Побєдна біля її впадання в Сиваш, висота над рівнем моря — 9 м[1]. Сусідні села: Болотне за 1,5 км на захід, Армійське за 2 км на північ і Перепілкине за 5 км на схід. Відстань до райцентру — близько 7 кілометрів, там же найближча залізнична станція.
Поблизу села виявлено залишки давньогрецького міста Порфмія.[2]
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Карагаджі входило в Орта Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства[3].
Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 [4], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [7], Камаджи був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту. У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту.
Згідно з «Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1867 рік», село Камаджи було покинуте жителями в 1860—1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину.
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Крим Ревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[8]. У 1922 році повіти перетворили в округи[9]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[10] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Камаджи був центром Камаджинської сільради Джанкойського району [11].
У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[12]. 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[13] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[14]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Камаджа була перейменована в Зарічне і Камаджинська сільрада — в Зарічненську[15].
22 травня 2015 року на автомобільній дорозі між селами Болотне та Зарічне обрушився міст через річку Побєдна, який з'єднував з Джанкоем села Зарічне, Армійське, Низинне, Чайкине та Мисове.[16]
2 грудня 2016 року було відкрито новий міст, побудований за 3 місяці будівельниками з Республіки Татарстан.[17]
- ↑ Прогноз погоди в с. Зарічне (Крим). Weather.in.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — +1888.
- ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
- ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
- ↑ Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
- ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
- ↑ [http: //dzhankoy.com.ua/publications/? IDpub = 26 Історія Джанкойського района]. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- ↑ Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Гржибовська та тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 315.
- ↑ Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
- ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
- ↑ p = 9229 Як заселяли Крим (1944- 1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області»
- ↑ Ворота Криму. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |