Перейти до вмісту

Мирнівка

Координати: 45°41′31″ пн. ш. 34°18′37″ сх. д. / 45.69194° пн. ш. 34.31028° сх. д. / 45.69194; 34.31028
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Мирнівка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Мирнівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060290010093008
Облікова картка Мирнівка 
Основні дані
Населення 1 483
Поштовий індекс 96180
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°41′31″ пн. ш. 34°18′37″ сх. д. / 45.69194° пн. ш. 34.31028° сх. д. / 45.69194; 34.31028
Місцева влада
Адреса ради 96180, АРК, Джанкойський район, с. Мирнівка, вул. Інтернаціональна, 39
Карта
Мирнівка. Карта розташування: Україна
Мирнівка
Мирнівка
Мирнівка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Мирнівка
Мирнівка
Мапа
Мапа

CMNS: Мирнівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мирнівка.

Ми́рнівка (до 1948 року — Джурьґю́н[1], крим. Cürgün) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1 483 особи. Орган місцевого самоврядування — Мирнівська сільська рада. Розташоване в центрі району.

Географія

[ред. | ред. код]

Мирнівка — село в центрі району, у степовому Криму, на річці Мирнівка, яка впадає в Сиваш, висота над рівнем моря — 12 м[2]. Сусідні села: Рисакове за 3 км на південь, Ярке за 2,5 км на захід та Дмитрівка за 3 км на схід. Відстань до райцентру — близько 5 кілометрів, там же найближча залізнична станція

Історія

[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Чуркун входив в Борулчанський кадилик Карасубазарського каймакамства[3]. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 року [4], (8) 19 лютого 1784 року, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 года Таврійської губернії [7], Джюрґюн був включений до складу Бозгозької волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті … від 21 жовтня 1805 року, у селі Джюрґюн значилося 18 дворів і 113 жителів, виключно кримських татар[8]. На військово-топографічній карті 1817 село Юркюн позначений з 24 дворами[9]. Після реформи волосного поділу 1829 року Джюрґюн, згідно «Відомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» віднесли до Ельвігазанської волості [10]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину[11] село спорожніло і на карті 1842 року Джюрґюн позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[12].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішунської волості. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село стояло покинутим[13], з огляду на еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[14] та її заселяли українці з Полтавської і Київської губерній[15]. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Джюрґюн — вже власницьке село з 8 дворами і 31 жителем при колодязях[16]. На триверстовій мапі 1865—1876 року в селі Джюрґюн 3 двори, на хуторі Мирнова (називався за прізвищем власника [17]) — 6. потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[14], село Джюрґюн спорожніло і назву стали застосовувати і до хутора. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року в селі Мирнівка значилося 26 дворів і 159 жителів[18].

Після земської реформи 1890 року[19] Джюрґюн віднесли до Богемської волості. Згідно «… Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1892 рік», у селі було 117 жителів в 20 домогосподарствах[20]. У 1896 році Мирнов продав землю німцям (це були лютерани і католики), який заснував колонію [17] . За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в Джюрґюні (Мирнівці) значилося 136 жителів в 26 дворі[21]. З енциклопедичного словника «Німці Росії» відомо, що в 1911 році в Джюрґюн-Мирнівка всього було 130 жителів[22]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[23], у Богемській волості Перекопського повіту значиться село Джюргань [24], з населенням 159 осіб [22].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [25]. У 1922 році повіти перетворили в округи [26]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район [27] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, село Джюрґюн-Мирнівка, з населенням 277 осіб, з яких було 256 німців [22], входило до складу Мар'їнської сільради Джанкойського району [28]. Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР» від 30 жовтня 1930 року, був знову створений Біюк-Онларський район, цього разу - як німецький національний [29] в який включили село. Час передачі назад в Джанкойський район поки не встановлено.

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан [30]. Після звільнення Криму від фашистів в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» [31] та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської і Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [32]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Джюрґюн-Мирнівка (зустрічалися варіанти Джюрґюн і Мирнівка), вже Джанкойського району, перейменували в Мирнівку[33]. У повоєнний час село входило в Дніпровську сілраду[34], в 1979 році центр ради був перенесений в Мирнівку[17].

Хутір Джюрґюн

[ред. | ред. код]

Німецький хутір, що розташовувався в декількох кілометрах на захід від села. Час виникнення не з'ясований, згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, хутір Джюрґюнь-Мирнівка, з населенням 8 осіб, всі німці [22], значився в складі Мар'їнського сільради Джанкойського району [28]. Подальша історія поки не встановлена.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ також Джургу́н-Ми́рнівка, Джургу́н
  2. ↑ Прогноз погоди в с. Мирновка (Крим). Weather.in.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2015.
  3. ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
  4. ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
  5. ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
  6. ↑ Про новий поділ держави на губернії. (Саме, даний Сенату.)
  7. ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
  8. ↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року . // {{{Заголовок}}}. — 1 897.
  9. ↑ Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1817/33-a3-3.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  10. ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 137.
  11. ↑ Ляшенко В. І. до питання про переселення кримських мусульман в Туреччину в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів [http: //elib.crimea.edu/index.php? Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу] за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  12. ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
  13. ↑ Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [арх. 26 червня 2015]. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 9 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ а б Сейдаметов Е. Х. еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
  15. ↑ Михайло Родіонов. {{{Заголовок}}}. — 270 с.
  16. ↑ Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 75 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2015.
  17. ↑ а б в Міста і села України, 2009, Мирнівська сільрада.
  18. ↑ Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
  19. ↑ Борис Веселовский. {{{Заголовок}}}. — 1911.
  20. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  21. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  22. ↑ а б в г {{Книга: Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник} }
  23. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  24. ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 233.
  25. ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  26. ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  27. ↑ Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  28. ↑ а б Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 314.
  29. ↑ Постанова ВЦВК РРФСР від 30.10.1930 про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР.
  30. ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  31. ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  32. ↑ Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  33. ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  34. ↑ Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1977 року. Стор. 20. Сімферополь, видавництво «Таврія». 1977 рік. Архів [http: //www.soldat.ru/files/f/krimskaia_obl_1977_god.part1.rar оригіналу] за 24 вересня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.



Крим Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мирнівка&oldid=44169584