Перейти до вмісту

Рідне (Джанкойський район)

Координати: 45°42′46″ пн. ш. 34°37′5″ сх. д. / 45.71278° пн. ш. 34.61806° сх. д. / 45.71278; 34.61806
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Рідне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Стальненська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060450080046823
Облікова картка Рідне 
Основні дані
Засноване 1784
Населення 268
Площа 0,56 км²
Густота населення 478,5 осіб/км²
Поштовий індекс 96163
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°42′46″ пн. ш. 34°37′5″ сх. д. / 45.71278° пн. ш. 34.61806° сх. д. / 45.71278; 34.61806
Середня висота
над рівнем моря
10 м
Місцева влада
Адреса ради 96163, АРК, Джанкойський район, с. Стальне, вул. Леніна, 34-а
Карта
Рідне. Карта розташування: Україна
Рідне
Рідне
Рідне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Рідне
Рідне
Мапа
Мапа

CMNS: Рідне у Вікісховищі

Рі́дне (до 1948 року — Бай-Онла́р, Еппа, крим. Bay Onlar) — село в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване на сході району, входить до складу Стальненської сільської ради. Населення — 268 осіб за переписом 2001 року.

Географія

[ред. | ред. код]

Рідне — село на сході району, у степовому Криму в присивашші. Висота над рівнем моря — 11 м[1]. Сусідні села: Новокостянтинівка (0,5 км на південний схід), Новопавлівка (2,5 км на південь) і Многоводне (2,7 км на північний захід). Відстань до райцентру — близько 19 кілометрів. Там же знаходиться найближча залізнична станція.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше село згадується у Камеральному Описі Криму… 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Бай Онлар входив до Таманського кадилику Карасубазарського каймакамства[2].

Після анексії Кримського ханства Російською імперією, у 1784 році село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1792 по 1802 рік входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[3]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії[4], Біюк-Онлар був включений до складу Таганашминської волості Перекопського повіту.

Згідно з Відомістю про усі селища, що в Перекопському повіті перебувають… від 21 жовтня 1805 року в селі Біюк-Онлар нараховувалося 39 дворів, 226 жителів — кримських татар[5]. На військовій топографічній карті Кримського півострова, складеній у 1817 році генерал-майором Семеном Олександровичем Мухіним в селі Біюк Ойнар нараховується 15 дворів[6]. На топографічній карті півострова Крим полковника Бєтєва і підполковника Оберга, виданій Військово-топографічним депо у 1842 році у Бай-Онларі налічується 38 дворів[7]. У Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року, складеному за результатами VIII-ї ревізії 1864 року, Біюк-Онлар, який після земської реформи Олександра II був приписаний до Байгончецької волості — власницьке татарське село з мечеттю на 12 дворів і 38 мешканців[8]. На триверстовій мапі Криму 18651876 селище Бай-Онларе позначене з вісімнадцятьма дворами[9].

Після Кримської війни, коли кримські татари масово почали емігрувати в Туреччину, опустіло і селище Біюк-Онлар і в джерелах другої половини XIX-початку XX століття не зустрічається.[10].

Селище знову згадується у Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться економія Енна Бай-Онлар з населенням 45 осіб[11].

Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР до Всесоюзного перепису населення 17 грудня 1926 року село Бий-Онлар входило до складу Баринської (німецької) сільради Джанкойського району[12]. Після утворення у 1935 році Колайського району (1944-го перейменований у Азовський) воно також було включене до його складу.

Невдовзі після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були депортовані, спочатку в Ставропольський край, а потім у Сибір і північний Казахстан[13]. 18 травня 1948 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Бай Онлар (Бай-Онляр) був перейменований на село Рідне[14].

У грудні 1962 року указом Президії Верховної Ради УРСР Азовський район був скасований і Рідне увійшло до Джанкойського району[15].

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 267 осіб[16].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[17]:

Мова Відсоток
кримськотатарська 49,63 %
російська 43,28 %
українська 4,10 %
білоруська 0,37 %
інші 2,62 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Рідне (Крим)
  2. Камеральное описание Крыма, 1784 года // Известия Таврической ученой архивной комиссии. Том 6. 1888. Електронний доступ: Камеральное Описание Крыма, 1784 года. Л. А. № 22
  3. Іменний указ від 12 грудня 1796 року, даний Сенату «Про нове розділення Держави на Губернії». Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 122. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  4. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 124. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  5. Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского змлевладения. ИТУАК. т. 26, стр.119. Електронний ресурс: library.chersonesos.org (рос.)
  6. Топографічна карта півострова Крим складена С. О. Мухіним, 1817 рік. Аркуш А-3
  7. Карта Бєтєва и Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 рік. Аркуш ІІ
  8. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  9. Трьохверстова карта Криму. 1865—1876. Військово-топографічне депо. Аркуш XXXII-13-f
  10. Эльдар Сейдаметов. Эмиграция крымских татар. Конец XIX-начало XX веков. Голос Крыма. — 2006. — 13 октября. — С. 7. Електронний доступ: на сайті nbuv.gov.ua [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.]
  11. Статистический справочнник Таврической губернии. Часть 1-я. Статистический очерк, выпуск четвёртый: Перекопский уезд, 1915 г. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  12. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 316. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  13. Депортація етнічних німців з Кримської АРСР до Казахстану (1941). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 3 вересня 2012.
  14. Переименования населенных пунктов Крыма (рос.)
  15. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року.
  16. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  17. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]