Кадзіта Такаакі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Каджита Такаакі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кадзіта Такаакі
яп. 梶田隆章
Народився9 березня 1959(1959-03-09)[1][2] (65 років)
Хіґаші-Мацуяма, Префектура Сайтама, Японія
Місце проживанняЯпонія
Країна Японія
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materСайтамський університет
Токійський університет
Kawagoe Kōtō Gakkōd
Галузьфізика
ЗакладТокійський університет
Інститут дослідження космічних променівd
Науковий ступіньдоктор філософії і доктор наук[d]
Науковий керівникМасатосі Косіба
ЧленствоScience Council of Japand
МАС
Нагороди
Особ. сторінкаipmu.jp/takaaki-kajita
CMNS: Кадзіта Такаакі у Вікісховищі

Кадзіта Такаакі (яп. 梶田隆章, нар. 9 березня 1959) — японський фізик, дослідник космічних нейтрино, лауреат Нобелівської премії з фізики (2015), директор Інституту дослідження космічних променів[en], президент Наукової ради Японії (з 2020).

Найбільш відомий експериментами з реєстрації космічних нейтрино в обсерваторіях Каміока і Супер-Каміоканде, за які він у 2015 року спільно з Артуром Макдональдом отримав Нобелівську премію з фізики «за відкриття нейтринних осциляцій, що доводять наявність маси нейтрино»[3]. Також працює над детектуванням гравітаційних хвиль як головний дослідник детектора KAGRA.

Науковим керівником Кадзіти був Масатосі Косіба, піонер дослідження космічних нейтрино і також нобелівський лауреат.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кадзіта народився в 1959 році в Хіґасі-Мацуяма[4]. В школі йому подобалися фізика, біологія, всесвітня історія, історія Японії, науки про Землю. Він вивчав фізику в Сайтамському університеті, який закінчив у 1981 році. Він отримав ступінь доктора філософії у 1986 році в Токійському університеті[5]. У Токійському університеті він приєднався до дослідницької групи Масатосі Косіби, яка досліджувала космічні нейтрино.

З 1988 року Кадзіта працював в Інституті дослідження космічної радіації Токійського університету, де він став професором-асистентом у 1992 році та професором у 1999 році[6]. У 1999 році він став директором Центру космічних нейтрино в Інституті дослідження космічних променів[en].

Кадзіта на прес-конференції у Шведській королівській академії наук, 2015 рік

У 1998 році команда Кадзіти з Супер-Каміоканде виявила, що коли космічні промені потрапляють в атмосферу Землі, отримані нейтрино змінюють аромати, перш ніж досягають детектора під горою Каміока[7][8]. Це відкриття допомогло довести існування осциляцій нейтрино. У 2015 році Нобелівська премію з фізики була присуджена Кадзіті та канадському фізику Артуру Макдональду, чия нейтринна обсерваторія в Садбері виявила подібні результати[8]. Робота Кадзіти та Макдональда вирішила давню проблему сонячних нейтрино, яка полягала в великій розбіжності між прогнозованими та виміряними потоками сонячних нейтрино, і показала, що нейтрино, всупереч стандартній моделі, повинні мати масу[8].

На прес-конференції в Токійському університеті, незабаром після оголошення про присудження йому Нобелівської премії, Кадзіта сказав: «Звичайно, я хочу подякувати нейтрино. А оскільки нейтрино створюються космічними променями, я хочу подякувати і їм»[9]. Одним із перших, кому Кадзіта зателефонував після отримання Нобелівської премії, був лауреат Нобелівської премії з фізики 2002 року Масатосі Косіба, його колишній наставник і також дослідник нейтрино[10].

Станом на 2017 рік, він був головним дослідником Інституту фізики та математики Всесвіту імені Кавлі в Токіо та директором Інституту дослідження космічних променів[en][11]. Кадзіта є головним дослідником іншого проекту Інституту дослідження космічних променів, розташованого в обсерваторії Каміока, — детектора гравітаційних хвиль KAGRA[12].

Визнання та нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://kotobank.jp/word/%E6%A2%B6%E7%94%B0%E9%9A%86%E7%AB%A0-1123172
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2015. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 6 жовтня 2015.
  4. ↑ Takaaki Kajita - Facts. Nobel Foundation. 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  5. ↑ Japan's Takaaki Kajita shares Nobel in physics. Japan Times. 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
  6. ↑ 2015 Nobel Prize in Physics: Canadian Arthur B. McDonald shares win with Japan's Takaaki Kajita. CBC News. 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  7. ↑ Japan's Takaaki Kajita shares Nobel in physics. Japan Times. 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
  8. ↑ а б в Randerson, James and Ian Sample (6 жовтня 2015). Kajita and McDonald win Nobel physics prize for work on neutrinos. The Guardian. Процитовано 6 жовтня 2015.
  9. ↑ Overbye, Dennis (6 жовтня 2015). Takaaki Kajita and Arthur McDonald Share Nobel in Physics for Work on Neutrinos. New York Times. Процитовано 6 жовтня 2015.
  10. ↑ Japan's Takaaki Kajita shares Nobel in physics. Japan Times. 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
  11. ↑ About ICRR. Institute for Cosmic Ray Research, University of Tokyo. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 8 березня 2024.
  12. ↑ Professor Kajita won the novel prize in physics !! (Пресреліз). KAGRA collaboration. 7 жовтня 2015. Professor Kajita, who is the PI of KAGRA, won the Nobel prize in physics !!
  13. ↑ Recipients of the Asahi Prize. Asahi Shimbun. Архів оригіналу за 23 квітня 2010. Процитовано 12 серпня 2016.
  14. ↑ HEAD AAS Rossi Prize Winners. Home High Energy Astrophysics Division. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 12 серпня 2016.
  15. ↑ Recipients of the Asahi Prize. Asahi Shimbun. Архів оригіналу за 23 квітня 2010. Процитовано 12 серпня 2016.
  16. ↑ Recipients of Nishina Memorial Prizes. Nishina Memorial Foundation. Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 12 серпня 2016.
  17. ↑ 2002 W.K.H. Panofsky Prize in Experimental Particle Physics Recipient. American Physical Society. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  18. ↑ 第１回「戸塚洋二賞」選考結果. Heisei Foundation for Basic Science. 24 лютого 2012. Архів оригіналу за 6 March 2016. Процитовано 17 листопада 2015.(яп.)
  19. ↑ The Imperial Prize, Japan Academy Prize, Duke of Edinburgh Prize Recipients. Japan Academy. 4 червня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  20. ↑ Japan Academy Prize to – Takaaki Kajita (PDF). Japan Academy. 4 червня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  21. ↑ Julius Wess Award to Takaaki Kajita. Kavli Institute for the Physics and Mathematics of the Universe. 27 листопада 2013. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 17 листопада 2015.
  22. ↑ Breakthrough Prize Awarded $22 Million In Science Prizes (Пресреліз). San Francisco: Fundamental Physics Prize. 8 листопада 2015. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 13 серпня 2018.
  23. ↑ Azeem, Ahmad. Nobel Laureate Takaaki Kajita conferred DSc at AMU's 64th convocation. India Today. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кадзіта_Такаакі&oldid=43421629