Центавр (сузір'я)
| Центавр | |
|---|---|
 | |
| Латинська назва | Centaurus |
| Род. відмінок | Centauri |
| Скорочення | Cen |
| Пряме піднесення | 13год хв |
| межі | від 11год 00хв до 14год 55хв |
| Схилення | -50° ' |
| межі | від -64° ' до -29° 30' |
| Площа | 1060 кв.град.(9) |
| Зорі | 10 яскравіших від 3m 92 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Альфа Центавра А -0,01m |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між +26° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом квітня | |
| Існує з античності. Запропоноване | |
Цента́вр[1], або Кентавр[1] (лат. Centaurus) — сузір'я південної півкулі неба. Найкращі умови для спостережень у квітні-травні.
Це одне з найпівденніших сузір'їв, відомих у давнину[2]. Спочатку[коли?] до нього включали деякі[джерело?] зорі, з яких пізніше[коли?] утворене сузір'я Південний Хрест. За грецьким міфом, кентавр, який потрапив на небо, — це безсмертний мудрий кентавр Хірон, син Кроноса і німфи Філіри, знавець науки і мистецтва, вихователь грецьких героїв — Ахілла, Асклепія, Ясона. Інший міфологічний кандидат у прототипи сузір'я — кентавр Фол, випадково підстрелений Гераклом отруєною стрілою під час його п'ятого подвигу.
Сузір'я включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
У Центаврі знаходиться потрійна зоряна система Альфа Центавра, яка складається з яскравої подвійної зорі та гравітаційно пов'язаного з нею червоного карлика Проксима Центавра. Проксима є найближчою до Сонця зорею.
Друга за яскравістю зоря сузір'я — Ходар (β Центавра) 0,6 m.
Центавр містить ω Центавра (NGC 5139) — об'єкт, який має позначення зорі, але нею не є. Насправді, це найяскравіше і найбільше у Чумацькому Шляху кулясте скупчення.
Близька до нас лінзоподібна галактика, радіоджерело Центавр А (NGC 5128), еліптична галактика ESO 325-G004, і спіральна галактика NGC 4444 всі розташовані в цьому сузір'ї. У цьому сузір'ї розташована також Туманність Бумеранг.
- ↑ а б Центавр // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 517. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ В. Г. Сурдин, А.А.Белинский. Созвездие Кентавр. Астронет. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 17.12.2015.
Центавр // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 517. — ISBN 966-613-263-X.
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |