Мінченко Анатолій Каленикович
| Анатолій Каленикович Мінченко | |
|---|---|
| 1-й Міністр економіки України | |
| 21 травня 1991 — 29 лютого 1992 | |
| Президент | Леонід Кравчук |
| Наступник | Володимир Лановий |
| Народився | 15 листопада 1939 (84 роки) місто Дніпропетровськ, УРСР |
| Відомий як | економіст |
| Країна | Україна |
| Alma mater | УДХТУ |
| Політична партія | безпартійний |
| Професія | економіст, інженер-механік |
| Нагороди |  |
Анато́лій Калени́кович Мі́нченко (15 листопада 1939, Дніпропетровськ) — український державний діяч. Академік АІН України.
У 1957 році закінчив будівельний технікум. З 1957 року працював бетонником на Баглійському заводі «Буддеталь» в Дніпродзержинську.
У 1958—1961 р. — служба у Радянській армії.
У 1962—1963 р. — слюсар-монтажник Баглійського котельно-механічного заводу Дніпропетровської області. У 1963—1964 р. — слюсар Дніпродзержинського азотно-тукового заводу. З 1964 року — інженер, начальник цеху, начальник виробництва Дніпродзержинського азотно-тукового заводу Дніпропетровської області.
У 1970 році закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут імені Дзержинського, інженер-механік.
У 1975—1979 р. — заступник директора, генеральний директор Дніпродзержинського виробничого об'єднання «Азот» Дніпропетровської області.
У 1979—1980 р. — начальник Укрголовхіму при Державному комітеті УРСР з матеріально-технічного забезпечення.
У 1980—1986 р. — заступник, у 1986—1989 р. — 1-й заступник Голови Держкомітету УРСР з матеріально-технічного постачання.
13 липня 1989 (знову затверджений Верховної Радою 26 липня 1990) — 21 травня 1991 р. — голова Державного комітету УРСР з матеріально-технічного постачання.
21 травня 1991 — 29 лютого 1992 р. — державний міністр — міністр у справах економіки УРСР (України).
29 лютого — жовтень 1992 р. — міністр державних ресурсів України[1].
У листопаді 1992 — вересні 1993 р. — голова Державного комітету України з матеріальних ресурсів[2][3].
У 1993—1995 р. — 1-й віце-президент Міжнародного фонду гуманітарних і економічних зв'язків України з РФ.
У 1995—1996 р. — голова Українського Союзу Промисловців та Підприємців (УСПП).
11 вересня 1996 — 30 липня 1997 р. — державний Міністр з питань промислової політики та паливно-енергетичного комплексу України[4].
30 липня 1997 — 25 листопада 1999 р. — голова Державного комітету України з матеріальних ресурсів[5][6].
З 2000 року — Голова наглядової ради ВАТ «Укрпідшипник»
- Орден «За заслуги» III ступеня (1999)[7].
- ↑ Указ Президента України від 29 лютого 1992 року № 114/92 «Про призначення Міністра державних ресурсів України»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 1992 року № 641 «Про призначення Мінченка А.К. головою Державного комітету України з матеріальних ресурсів».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 20 вересня 1993 року № 769 «Про звільнення Мінченка А.К. з посади голови Державного комітету України з матеріальних ресурсів».
- ↑ Указ Президента України від 30 липня 1997 року № 755/97 «Про звільнення А. Мінченка з посади Державного міністра України з питань промислової політики та паливно-енергетичного комплексу»
- ↑ Указ Президента України від 30 липня 1997 року № 756/97 «Про призначення А. Мінченка Головою Державного комітету України по матеріальних резервах»
- ↑ Указ Президента України від 25 листопада 1999 року № 1501/99 «Про звільнення А. Мінченка з посади Голови Державного комітету України по матеріальних резервах»
- ↑ Указ Президента України від 15 листопада 1999 року № 1469/99 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
| Попередник: | 1-й Міністр економіки України 21 травня 1991 — 29 лютого 1992 |
Наступник: |
| - |
Володимир Лановий |
| Прем'єр-міністр |  | |
|---|---|---|
| Віцепрем'єр-міністри | ||
| Міністри | Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак | |
| Анатолій Мінченко (1991—1992) · Володимир Лановий (1992) · Віктор Пинзеник (1992—1993) · Юрій Банніков (1993) · Роман Шпек (1993—1995) · Василь Гуреєв (1995—1997) · Юрій Єхануров (1997) · Віктор Суслов (1997—1998) · Василь Роговий (1998—1999) · Сергій Тігіпко (1999—2000) · Василь Роговий (2000—2001) · Олександр Шлапак (2001—2002) · Валерій Хорошковський (2002—2004) · Микола Деркач (2004—2005) · Сергій Терьохін (2005) · Арсеній Яценюк (2005—2006) · Володимир Макуха (2006—2007) · Анатолій Кінах (2007) · Богдан Данилишин (2007—2010) · Василь Цушко (2010) · Андрій Клюєв (2010—2012) · Петро Порошенко (2012) · Ігор Прасолов (2012—2014) · Павло Шеремета (2014) · Анатолій Максюта (в. о.) (2014) · Валерій Пятницький (в. о.) (2014) · Айварас Абромавичус (2014—2016) · Степан Кубів (2016—2019) · Тимофій Милованов (2019—2020) · Павло Кухта (в. о.) (2020) · Ігор Петрашко (2020—2021) · Олексій Любченко (2021) · Юлія Свириденко (2021—) |  | |
Прем'єр-міністр: Павло Лазаренко Перший віце-прем'єр-міністр: Василь Дурдинець Віце-прем'єр-міністр з політико-правових питань: Олександр Ємець Віце-прем'єр-міністр з питань промислової політики: Анатолій Кінах Віце-прем'єр-міністри: Іван Курас, Михайло Зубець, Віктор Пинзеник, Сергій Тігіпко
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
