Клочко Андрій Вікторович
| Клочко Андрій Вікторович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Капітан | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 21 червня 1982.svg){kind=small} Руська Лозова, Харківська область | |||
| Смерть | 19 червня 2014 (31 рік) Ямпіль, Донецька область(загиблий у бою) | |||
| Alma Mater | Харківський військовий університет | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 2004—2014 | |||
| Приналежність | Україна | |||
| Вид ЗС |  ВДВ України | |||
| Рід військ |  Десантні війська | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | ||||
| Командування | ||||
| Начштабу дивізіону — перший заступник командира ЗРАДн | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Андрі́й Ві́кторович Клочко́ (нар. 21 червня 1982, с. Руська Лозова, Дергачівський район, Харківська область, Українська РСР — 19 червня 2014, смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовик, десантник, миротворець, капітан Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.
Народився 1982 року в селі Руська Лозова на Харківщині, у родині лікарів. 1999 закінчив сільську школу. У 4-річному віці втратив батька, а у 20 років — матір, тож всього у своєму житті добивався сам. 2004 успішно закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю «зенітні ракетно-артилерійські та зенітні артилерійські системи і комплекси ближньої дії».
За розподілом розпочав військову службу в 17-й окремій гвардійській танковій бригаді м. Кривий Ріг. Але молодий офіцер мріяв стати десантником, і вже за два місяці перевівся до 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади ВДВ, військова частина А1126, смт Гвардійське.
За час служби отримав кілька грамот та медалей. У 2008 брав участь в миротворчій операції в Косові. З 2011 військова кар'єра молодого офіцера стрімко йшла вгору. У 29 років вже був капітаном, командиром 1-ї батареї зенітно-ракетного дивізіону.
На початок російської збройної агресії проти України служив на посаді начальника штабу — першого заступника командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону (ЗРАДн). З весни 2014 виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України.
4 червня 2014 року від сепаратистських збройних формувань було визволено місто Лиман (на той час — Красний Лиман), яке стало плацдармом для очищення від терористів всього району.
19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків у районі смт Ямпіль та визволення населених пунктів. З Красного Лиману вирушили підрозділи десантників, які мали завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити та утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. Зі сторони Торського у бік Ямполя двома бронегрупами виїхали бійці 24-ї механізованої бригади, які зайшли в тил бойовикам на блокпосту «Марс» і провели розвідку боєм у напрямку села Закітне. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, — десантники потрапили в засідку. Було підірвано на керованому фугасі машину управління «Реостат», командир батареї дістав поранення, двоє бійців загинули. У підбитому з гранатомета КамАЗі зенітників загинув начштабу дивізіону Андрій Клочко і ще один десантник. Після півторагодинного бою довелось відступити. На допомогу вилетіла пара Су-25. Перегрупувавшись, поповнивши боєкомплект, десантники знову пішли на штурм. Всі офіцери йшли попереду як приклад для підлеглих. Спільними зусиллями блокпост здобули[1][2][3][4]. У бою загинули шість бійців 25-ї бригади: капітан Андрій Клочко, старший прапорщик Юрій Голополосов, прапорщик Микола Люшенко, старший сержант Максим Коваль, молодший сержант Віталій Мосьпан і солдат медроти Андрій Литвиненко, а також двоє десантників 95-ї бригади капітан Олексій Крементар і старший солдат Олексій Шевченко. Біля Закотного 24-та мехбригада втратила загиблими шістьох бійців розвідроти і командира 1-го батальйону підполковника Ігора Ляшенка.
Звільнення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ[5].
Офіцера поховали на кладовищі рідного села Руська Лозова. Залишилась дружина.
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (15.07.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[6].
- Медаль «15 років Збройним Силам України».
- Медаль «За сумлінну службу» III ст.
21 жовтня 2014 року в селі Руська Лозова відкрито меморіальну дошку на честь капітана Андрія Клочка[7].
Рішенням Русько-Лозівської сільради від 22.12.2015 р. вул. Петровського перейменовано на вулицю Андрія Клочка[8].
В місті Дергачі на горі «Січ» встановлено пам'ятний знак «Герої не вмирають» з іменами жителів Дергачівського району, які загинули під час війни на сході України, серед них й Андрій Клочко[9].
19 червня 2016 року на перехресті доріг смт Ямпіль — с. Озерне (колишня Іллічівка) — с. Закітне відкрито пам'ятний знак загиблим українським воїнам — визволителям населених пунктів Лиманщини від російсько-терористичних збройних формувань. Серед них імена шістьох полеглих десантників 25-ї бригади[10][11].
- ↑ Зенітник з 25-ки [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Народна Армія, 23 березня 2015
- ↑ «Коли штурмували „опорник“ бойовиків, усі офіцери були попереду» [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Народна Армія, 17 березня 2016
- ↑ 25-а Окрема повітряно-десантна бригада. Перші бої в АТО [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Тиждень, 28 квітня 2016
- ↑ Злочин і кара. Ямпільський казус [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017
- ↑ Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016
- ↑ Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Відкриття меморіальної дошки у пам'ять про Клочка Андрія Вікторовича [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // Офіційний сайт Русько-Лозівської сільської ради, 21 жовтня 2014
- ↑ Протокол та рішення ІІІ сесії. «Про перейменування вулиць, провулків в населених пунктах Русько-Лозівської сільської ради: с. Руська Лозова, селище Берізка, селище Нове» [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Русько-Лозівської сільської ради
- ↑ Пам'ятний знак «Герої не вмирають», м. Дергачі (гора «Січ»). Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ На Лиманщині вшанували пам'ять загиблих захисників України [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Донецька ОДА, 19 червня 2016
- ↑ Під Ямполем відкрили пам'ятник героям та освистали мера (фото, відео) [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ГО «Бахмут Український», 19 червня 2016
- Клочко Андрій Вікторович [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Почесні громадяни: Клочко Андрій Вікторович(рос.) // Сторінка про почесних та відомих громадян села на офіційному сайті Русько-Лозівської сільської ради.
- Капітани (Україна)
- Народились 21 червня
- Народились 1982
- Померли 19 червня
- Померли 2014
- Військовики 25-ї повітрянодесантної бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «15 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «За сумлінну службу»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Дергачівського району
- Померли в Лиманському районі (Донецька область)
- Поховані в Дергачівському районі
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)