Шевченко Олексій Володимирович

Шевченко Олексій Володимирович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	12 лютого 1988(1988-02-12) Левків, Житомирська область
Смерть	19 червня 2014(2014-06-19) (26 років) Ямпіль, Донецька область (загиблий у бою)
Громадянство	Україна
Alma Mater	Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ВДВ України
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Красний Лиман
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Володи́мирович Шевче́нко (нар. 12 лютого 1988(19880212), с. Левків, Житомирський район, Житомирська область, Українська РСР — пом. 19 червня 2014, смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український міліціонер-спецпризначенець, десантник-розвідник, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1988 року в селі Левків Житомирського району Житомирської області. 2004 року закінчив загальноосвітню школу села Левків. У шкільні роки брав участь у предметних олімпіадах, був лісничим шкільного лісництва. Здобув фах «Молодший спеціаліст — юрист» у Житомирському національному агроекологічному університеті. З дитинства прагнув бути військовиком, але на контрактну службу його не взяли за станом здоров'я. 2007 року був призваний на строкову військову службу.

Після армії служив у спеціальному підрозділі судової міліції «Грифон» при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України. Закінчив школу міліції. Заочно навчався в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (Харків), яку закінчив 2011 року. Займався спортом, їздив від спецпідрозділу на змагання всеукраїнського рівня, грав у футбольній команді «Енергія» с. Гадзинка, неодноразово ставав призером обласних змагань з армреслінгу серед представників силових структур. Разом із братом організував тренажерний зал і безплатно тренував молодь. Зібрав сільську команду Левкова з волейболу, яка теж брала участь у змаганнях, серед яких — на краще спортивне село України.

У листопаді 2013, під час Революції Гідності, підрозділ Олексія дістав наказ про направлення для участі в силовому розгоні мирної демонстрації в Києві. Олексій відмовився брати участь у цій операції, і в грудні подав рапорт про звільнення.

У лютому 2014 вступив на військову службу за контрактом, — розвідник-кулеметник розвідувального взводу розвідувальної роти 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.

З березня 2014 року служив у Херсонській області на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, з квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України.

19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків у районі смт Ямпіль та визволення населених пунктів. З Лиману вирушили десантники 25-ї аеромобільної бригади і розвідники 95-ї аеромобільної бригади, які мали завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити й утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, — десантники потрапили у засідку. Загинув начштабу дивізіону 25-ї бригади Андрій Клочко і ще п'ятеро десантників з 25-ї. У підбитому з гранатомета БТРі загинув командир розвідгрупи 95-ї бригади капітан Олексій Крементар. Загинув у бою старший солдат Олексій Шевченко, його тіло знайшли 20 червня. На допомогу вилетіла пара Су-25. Спільними зусиллями блокпост здобули.

Визволення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ.

23 червня похований на кладовищі рідного села Левків Житомирського району.

Залишились батьки Валентина Леонідівна та Володимир Дмитрович і молодший брат Ярослав.

Нагороди та звання

• 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• Присвоєне почесне звання «Честь і слава Житомирського району» (посмертно)
• Нагороджено медаллю ВГО «Країна» «За визволення Слов'янська» (посмертно).

Вшанування пам'яті

У травні 2015 в центрі села Левків встановили меморіальну дошку полеглим у зоні АТО односельцям Олексію Шевченку, Олександру Книшу та Олександру Шахраю.

19 червня 2016 на перехресті доріг смт Ямпіль — с. Озерне (колишня Іллічівка) — с. Закітне відкрито пам'ятний знак загиблим українським воїнам — визволителям населених пунктів Лиманщини від російсько-терористичних збройних формувань. Серед них імена двох полеглих десантників 95-ї бригади.

Джерела

• Шевченко Олексій Володимирович [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Шевченко Олексій Володимирович [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
• З початку збройного протистояння на сході України вже загинули 20 житомирських десантників [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // «Житомир.info», 11 липня 2014.
• Юлія Демусь. Родина загиблого десантника з Левкова відмовилася від державної нагороди до закінчення війни на Сході [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перший Житомирський», 30 жовтня 2014.
• Еліна Вацек. Олексій Шевченко: третя річниця загибелі українського Героя [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // «Приміське життя», 20 червня 2017.