Крило Spitfire можна схарактеризувати як низькорозміщене пряме еліптичне вільнонесне крило з помірним видовженням і незначним позитивним кутом поперечного V.
Моноплан — літак з одним крилом, основний різновид літаків, починаючи з 1930-х.
Біплан — літальний апарат з двома крилами, розташовані одне над одним.
Півтораплан — верхнє крило суттєво (вдвічі або більше) більше за площею за нижнє, що може досягатись меншою довжиною та/або меншою шириною нижнього крила (як у Nieuport 17[en])[1]. Існує також обернений півтораплан, у якого верхнє крило коротше, як от Fiat CR.1[en].
Хрестоподібне крило — несні поверхні розташовані навколо поздовжньої (як у ракет) чи вертикальної осі (як у гвинтокрилів з зупиненим ротором).
Двонапрямлене літаюче крило[уточнити термін] — теоретичне компонування, що може використовувати довші крила для дозвукового польоту та коротші для надзвукового[2].
Плечові крила ARV Super2 забезпечують кращий огляд, ніж класичні високорозміщені крилаКрило-парасоль Consolidated PBY-1 Catalina
Залежно від висоти розміщення крила відносно фюзеляжа, моноплани поділяються на такі типи:
Низькорозміщене крило (низькоплан)[3] — крило знаходиться на рівні низу фюзеляжа або близько до нього.
Середньорозміщене крило[3] (середньоплан) — крило знаходиться приблизно посередині фюзеляжа.
Високорозміщене крило (високоплан)[3] — крило знаходиться приблизно в верхній частині фюзеляжа. В англомовній термінології розрізняють shoulder wing (буквально «плечове крило») та high wing: перші розташовані трохи нижче верху фюзеляжа, а другі мають верхній край, вищий за фюзеляж[4][5].
Півтораплан Nieuport 17[en], видно, що нижнє крило є суттєво вужчим за верхнє. Між крилами видно як жорсткі стійки, так і дротові розчалки.
Біплан з однаковими розмахами крил — верхнє та нижнє крила мають однаковий розмах
Біплан з різними розмахами крил — верхнє та нижнє крила мають різний розмах
Півтораплан — верхнє крило суттєво (вдвічі або більше) більше за площею за нижнє, що може досягатись меншою довжиною та/або меншою шириною нижнього крила (як у Nieuport 17[en])[1]. Існує також обернений півтораплан, у якого верхнє крило коротше, як от Fiat CR.1[en].
Крила з підтримувальними тросами з обох боків на P-26C Peashooter
Вільнонесне крило[3] — всі опорні конструкції приховані за аеродинамічною оболонкою
Крило з розчалками[3] — кріпиться до фюзеляжа або іншого крила за допомогою жорстких стійок та/або розчалкових тросів. Багато з перших монопланів, Blériot XI[en], і деякі пізніші, як P-26 Peashooter, мали тросові підсилення крил. Легкі літаки й досі часто мають крила, підсилені підпірками.
Поперечний кут між напівкрилами[en] (або між горизонтальним оперенням) називається кутом поперечного «V» крил і буває таким[3]:
Нульовий кут — обидва напівкрила знаходяться в одній площині.
Позитивний кут — закінцівки напівкрил знаходяться вище за кореневу частину.
Негативний кут — закінцівки напівкрил знаходяться нижче за кореневу частину. Характерний для важких транспортних високопланів, як C-5 Galaxy та Ан-124 «Руслан», а також для деяких інших літаків, як Hawker Siddeley Harrier, F-104 Starfighter. А F-4 Phantom має підняті закінцівки, але помітно негативний кут між стабілізаторами.
Для біпланів кут може бути різним для двох крил. Наприклад, Sopwith Camel[en] мав нульовий кут верхнього крила та позитивний кут нижнього, а Hanriot HD-1[en] — навпаки. І-153 натомість мав верхнє крило типу «чайка», а нижнє з позитивним кутом.
Замкнене крило[en] — площини крил, розташованих на різній висоті, поєднані таким чином, що утворюється одне крило.
Коробчасте крило[уточнити термін] — крила поєднані вертикальними панелями, одна з найперших конструкцій крил. Наприклад, її використовував Santos-Dumont 14-bis[en].
Кільцеве коробчасте крило[уточнити термін] — два крила поєднані неперервним закругленням.
Вигнуте стрілоподібне крило[уточнити термін] — схоже на поєднання дельтоподібного крила зі стрілоподібним. Використовується на дослідному F-16XL[en], але подібним до нього є також крило Saab 35 Draken.
M-подібне крило. Досліджувалось, але не застосовувалось[7][8][9].
W-подібне крило — обернене до M-подібного. Проєктувалось для літака Blohm & Voss P 188[en].
Комбіноване трапецієподібне[уточнити термін] — крило початково розширюється, а потім звужується. Типовими прикладами є літаки Westland Lysander.
Стала хорда з зовнішнім звуженням[уточнити термін] — біля кореня крило має сталу хорду, а потім починає звужуватись. Типовими прикладами є літаки Cessna.
Подвійне або комбіноване трикутне крило[уточнити термін] — ближче до кореневої частини кут переднього краю крила збільшується або зменшується. Прикладом збільшеного кута є Saab 37 Viggen, а зменшеного — Saab 35 Draken.
Складані у польоті напівкрила випробовувались для XB-70 Valkyrie: повна довжина крил використовувалась для злету та дозвукового польоту, після чого мали складатись донизу.
Ідея знімного верхнього крила, що забезпечувало кращий зліт, пропонувалась на Hillson Bi-mono[en]. Знімні кінці крил також пропонувались XB-70 Valkyrie для в рамках проєкту WS-110A для злету та дозвукового польоту, після чого мали відкидатись.
Дослідний «складаний винищувач»[en] Нікітіна — Шевченка мав нижнє крило, яке складалось у порожнину верхнього крила; так, з розкладеним нижнім крилом літак був півторапланом, а зі складеним — монопланом.
Для палубної авіації, для якої є важливою економія простору, характерні крила, що можуть складатись. Те саме стосується БПЛА та ракет, які стартують з транспортно-пускових контейнерів або компактно зберігаються.
З 1910-х років існували концепції знімних для зберігання крил[14][15]. Такий принцип застосовується на сучасних БПЛА, як RQ-20 Puma.
Аероізоклінне крило — загалом тверде крило, що має аеропружні властивості. Таке крило було встановлено на Short SB.4 Sherpa[en], також аеропружні властивості тестувались на Boeing X-53[en].
Вінглет — невеликий додатковий елемент на кінці крила.
«Вуса»[уточнити термін] — маленька горизонтальна поверхня перед крилами (без керованих елементів, на відміну від переднього горизонтального оперення), що переспрямовує потік повітря на крило[джерело?].