Кульовий сегмент
Кульови́й сегме́нт — частина кулі, відрізана від неї площиною[1]. Поверхнями кульового сегмента є сферичний сегмент і круг, утворений при перетині кулі площиною.
Якщо січна площина проходить через центр кулі, то такі кульові сегменти є однаковими і називаються півкулями.
Властивості тримірних фігур інколи ілюструють прикладами подібних алгебраїчних об'єктів, попри те що геометрично вони відмінні. Наприклад рівняння сфери та площини у тримірному просторі, за сталого значення однієї з координат чи проекції, відповідають рівнянням кола та прямої для двомірного випадку. Тому кажуть що круговий сегмент є двомірним випадком кульового сегмента. З тієї ж причини інколи розглядається багатовимірна, сфероїдна чи еліпсоїдна подоба.
- Основа кульового сегмента — це круг радіуса a, утворений при перетині кулі площиною.
- Висота кульового сегмента (h) — найбільша відстань від січної площини (площини основи) до поверхні сегмента.
- Залежність між радіусом основи і висотою кульового сегмента має вигляд
- .
Якщо радіус основи сегмента дорівнює , висота сегмента — , тоді об'єм V кульового сегмента буде[2]
- ,
Вираз через радіус сферичного сегмента та висоту :
Через радіус сегмента круга та висоту , чи з кутом та радіусом основи :
Останній вираз ілюструє простий зв'язок з об'ємом сектора та його конічною частиною , , . Для тримірного простору такий зв'язок менш очевидний, через те що подобою кута в радіанах є стерадіан, який пов'язаний із плоским аналогом більш складно.
- в явному вигляді
де
- між сусідніми вимірностями
де
За алгебраїчного використання, коли вираз є проміжним, чи для ілюстрації залежності від параметрів бувають корисні вирази у інтегральній формі:
- інтегрування через висоту
де .
- інтегрування через кут
де
Оптимізація під алгебраїчну простоту на кожному кроці не завжди є оптимальною, оперування загальними виразами може бути корисним у доведеннях через те що вони є параметрами для загальних інваріантів.
Площа сферичної частини поверхні сегмента (сегмента сфери) дорівнює[2]
або
- .
Параметри , і пов'язані співвідношеннями
- ,
- .
Підстановка останньої залежності у перший вираз для обчислення площі дає рівняння
- .
- ↑ «Кульовий сегмент» [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б Polyanin, Andrei D; Manzhirov, Alexander V. (2006), Handbook of Mathematics for Engineers and Scientists, CRC Press, с. 69, ISBN 9781584885023, архів оригіналу за 2 лютого 2017, процитовано 3 вересня 2017.
- Кульовий сегмент [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] / на сайті «ЯКлас».