Заліщики (село)
| село Залі́щики | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Бучацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060070120011838 
|
| Облікова картка | Заліщики |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1454 |
| Населення | 473 |
| Територія | 1.550 км² |
| Густота населення | 305.16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48467 |
| Телефонний код | +380 03544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′22″ пн. ш. 25°26′39″ сх. д. / 48.98944° пн. ш. 25.44417° сх. д. |
| Водойми | р. Вільховець |
| Найближча залізнична станція | Пишківці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Басараба Марія Петрівна |
| Карта | |
  Залі́щики | |
 Залі́щики | |
| Мапа | |
| |
|
| |
.jpg)
Залі́щики — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на лівому березі річки Вільховець, у центрі району, за 12 км від центру громади. Підпорядковувалося колишній Передмістянській сільській раді.
Населення 477 осіб (2003).
У радянські часи називалося Заліщики[1]. Потім перейменоване на «Малі Заліщики». Але Верховна Рада досі не затвердила цієї зміни.
Згадується 13 січня 1444 року в книгах галицького суду [2].
Перша писемна згадка — 1454 рік.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610176, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 342 виборці, явка 71,35%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 28,81%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 24,69%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 13,17%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 36,71%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 19,83%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 15,19%[6].
Працюють ЗОШ 1 ступеня, бібліотека.
- церкви
- святого великомученика Юрія Переможця (1889)
- Різдва Пресвятої Богородиці (1994),
- капличка (1998),
- «фігура» Богородиці біля однойменної церкви,
- придорожні хрести.
Споруджено пам'ятник воякам УПА (сер. XX ст., відновлений на поч. 1990-х), оголошений пам'яткою історії місцевого значення (охоронний номер 1337).
- Богдан Вандяк — український художник, поет.
- Володимир (Маланчук) — редемпторист, єпископ УГКЦ, перший екзарх українців Франції.[7]
- Антоній Прохаска — архівіст.
- Петро Пендиківський — в'язень концтабору «Береза Картузька»[8]
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій: на 1 січня 1987 року. / Відп. ред. Кирненко В. І. та ін. // К.: Голов. ред. УРЕ. — 504 с.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.120, №1265. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Маланчук Володимир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — С. 1445.
- ↑ Заліщики Малі / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 541.
- Козак М., Уніят В. Малі Заліщики // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 619—620. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Заліщики Малі / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 540-541.
- Таняк Б., Філаченкова М. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 447. — ISBN 966-528-199-2.
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Zaleszczyki (4) Małe, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 347. (пол.) — S. 347. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |