Перейти до вмісту

Матіясевич Юрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Матіясевич Юрій Володимирович
Ю́рий Влади́мирович Матиясе́вич
Народився2 березня 1947(1947-03-02)[1] (77 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосіянин
Місце проживанняСанкт-Петербург
Діяльністьматематик, інформатик, викладач університету
ГалузьМатематика
Відомий завдякирозв'язання десятої проблеми Гільберта
Alma materЛенінградський державний університет
Науковий ступіньДоктор фізико-математичних наук
Вчене званняакадемік Російської академії наук
Науковий керівникSergey Yuryevich Maslovd[2] і Микола Шанінd
Знання мовросійська[3]
ЗакладСанкт-Петербурзьке відділення Математичного інституту ім. В. А. Стеклова РАН
ЧленствоБаварська академія наук, Російська академія наук і Європейська академія[4]
НагородиЩорічна нагорода Санкт-Петербурзької математичної спілки "Молодому вченому" (1970)[5]
ЗванняАкадемік РАН
СайтІнтернет сторінка Юрія Матіясевича

Ю́рій Володимирович Матіясе́вич (*2 травня 1947, Ленінград, СРСР) — радянський і російський математик. Дослідник Санкт-Петербурзького відділення Математичного інституту ім. В. А. Стєклова РАН. Академік РАН, доктор фізико-математичних наук.

Розв'язок десятої проблеми Гільберта

[ред. | ред. код]

У 1970 р. на Міжнародному математичному конгресі в Ніцці, будучи двадцятирічним радянським аспірантом, Юрій Володимирович Матіясевич сколихнув математичний світ справжньою сенсацією — доповів про розв'язання десятої проблеми Гільберта. Він довів, що загального методу для розв'язання діофантового рівняння не існує.

Доведення Матіясевича дало ще побічні результати, яких він не шукав і які буквально приголомшили математиків своєю несподіванкою. Виявилося, що існує цілочисловий многочлен (щоправда, досить високого степеня і від великого числа змінних) — такий, що при всіх цілих значеннях змінних, коли він додатний, він подає тільки прості числа. Виявляється, що універсальний генератор простих чисел, за яким полювали математики від Ейлера до наших днів, не казкова жар-птиця. Існує й такий многочлен, усі цілі значення якого (при цілих значеннях змінних) подають послідовність: ; , , і тільки такі числа.

Результати Матіясевича проливають світло на існування глибоких ще не розгаданих залежностей на множині цілих чисел.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. www.ae-info.org
  5. Лауреаты ежегодной премии Санкт-Петербургского математического общества «Молодому математику». Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 14 жовтня 2011.