Множина сум
Множина сум — поняття адитивної комбінаторики, що відповідає сумі Мінковського скінченних множин.
Нехай — будь-яка група, — скінченні множини. Тоді їх сумою називають множину
Для однієї множини її множиною сум називають . Кратні суми позначають скорочено[1]
Аналогічно визначають множину різниць, множину добутків, множину часток тощо для будь-якої операції. Наприклад, множину добутків визначають так[2]:
Величину називають сталою подвоєння[3], а про множини, в яких вона обмежена, кажуть, що вони мають мале подвоєння[4]. У зв'язку з теоремою сум-добутків часто розглядають множини з малим мультиплікативним подвоєнням, тобто для яких є обмеженою величина [5].
Потужність множини сум пов'язана з адитивною енергією нерівністю [6], тому останню часто використовують для її оцінення.
Теорема Фреймана розглядає розмір як показник структурованості множини (якщо стала подвоєння обмежена, то структура схожа на узагальнену арифметичну прогресію)[7][8].
Теорема сум-добутків пов'язує розмір множини сум та множини добутків. Основна гіпотеза каже, що для [9]. Поєднання підсумовування та добутку в одному виразі привело до виникнення арифметичної комбінаторики.
Вивчається вплив поелементного застосування опуклої функції до множин, що підсумовуються, на розмір множини сум. Для опуклих послідовностей відомі нижні оцінки на і [10]. Загальніше, для опуклої функції і множини задачу оцінки і деякі схожі іноді розглядають як узагальнення теореми сум-добутків, оскільки і тому , а функція опукла[11].
Нерівність Плюннеке — Ружі стверджує, що розростання (збільшення розміру відносно множин, що додаються) кратних сум в середньому (відносно ) не дуже перевищує розростання .
Нерівність трикутника Ружі пов'язує розміри для будь-яких множин і показує, що нормалізований розмір різниці множин можна розглядати як псевдометрику, що відбиває близькість структури цих множин[12].
Одне з фундаментальних питань адитивної комбінаторики: яку структуру можуть або повинні мати множини сум. Станом на початок 2020 року не відомо якогось нетривіально швидкого алгоритму, що дозволяє визначити, чи подавана задана велика множина у вигляді або . Однак відомі деякі окремі результати про структуру множин сум.
Наприклад, множини сум дійсних чисел не можуть мати малого мультиплікативного подвоєння, тобто якщо , то для деякого [13]. А в групі лишків за простим модулем є лише множин, подаваних у вигляді [14][15].
Відомо, що якщо — щільні множини натуральних чисел, то містить довгі арифметичні прогресії[16]. Проте, в відомі приклади щільних множин із сильною верхньою оцінкою на довжину таких прогресій[17][18].
- ↑ Фрейман, 1966, с. 7-8
- ↑ Тао, Ву, 2006, с. 54, с. 92
- ↑ Тао, Ву, 2006, с. 57
- ↑ Тао, Ву, 2006, с. 240
- ↑ Тао, Ву, 2006, с. 188; Шкредов, 2013, § 5
- ↑ За нерівністю Коші — Буняковського, , де — число подань
- ↑ Фрейман, 1966.
- ↑ Це питання часто називають оберненою задачею адитивної комбінаторики (див., наприклад, Фрейман, 1966, розділ 1.8, с. 19)
- ↑ Erdős, Szemerédi, 1983; Shakan, 2019
- ↑ Shkredov, Schoen, 2011.
- ↑ Elekes, Nathanson, Ruzsa, 2000.
- ↑ Тао, Ву, 2006, с. 60
- ↑ Shkredov, Zhelezov, 2016, наслідок 2
- ↑ Alon, Granville, Ubis, 2010.
- ↑ При тому, що загальне число множин у цій групі, очевидно,
- ↑ Вперше це довів Бургейн у Bourgain, 1990. Найкращий на 2020 рік результат отримано в Green, 2002, а пізніше передоведено новим, загальнішим, методом у Croot, Laba, Sisask, 2013
- ↑ Ruzsa, 1991.
- ↑ Огляд результатів із цієї теми можна знайти в статье[недоступне посилання] Croot, Ruzsa, Schoen, 2007
- Фрейман, Григорий Абелевич. Начала структурной теории множеств. — Типография "Татполиграф". — 1966.
- T. Tao, Van H. Vu. Additive combinatorics. — Cambridge University Press. — 2006. — ISBN 0-511-24530-0.
- И. Д. Шкредов. Несколько новых результатов о старших энергиях // Труды Московского математического общества. — 2013. — Т. 74, вып. 1. — С. 35—73.
- Paul Erdős, Endre Szemerédi. On sums and products of integers // Studies in Pure Mathematics. — 1983. — P. 213—218.
- George Shakan. On higher energy decompositions and the sum-product phenomenon // Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society. — 2019. — Vol. 167, iss. 3. — P. 599—617.
- Ilya D. Shkredov, Dmitrii Zhelezov. On additive bases of sets with small product set. — 2016. — arXiv:math/1606.02320.
- B. Green. Arithmetic progressions in sumsets // Geometric & Functional Analysis GAFA. — 2002. — Vol. 12. — P. 584—597.
- Ernie Croot, Izabella Laba, Olof Sisask. Arithmetic Progressions in Sumsets and -Almost-Periodicity // Combinatorics, Probability and Computing. — 2013. — Vol. 22, iss. 3. — P. 351—365.
- N. Alon, A. Granville, A. Ubis. The number of sumsets in a finite field // Bulletin of the London Mathematical Society. — 2010. — Vol. 42, iss. 4.
- Imre Z. Ruzsa. Arithmetic progressions in sumsets // Acta Arithmetica. — 1991. — Vol. 60, iss. 2. — P. 191—202.
- J. Bourgain. On arithmetic progressions in sums of sets of integers // A Tribute to Paul Erdos. — 1990. — P. 105—110.
- Ernie Croot, Imre Z. Ruzsa, Tomasz Schoen. Arithmetic progressions in sparse sumsets. — 2007.
- I. D. Shkredov, T. Schoen. On sumsets of convex sets // Combinatorics, Probability and Computing. — 2011. — P. 793—798. — arXiv:math/1105.3542.
- G. Elekes, M. B. Nathanson, I. Z. Ruzsa. Convexity and Sumsets // Journal of Number Theory. — 2000. — Vol. 83, iss. 2. — P. 194—201.