Хурцилава Муртаз Калістратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Муртаз Хурцилава)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Муртаз Хурцилава
Особисті дані
Повне ім'я Муртаз Калістратович Хурцилава
груз. მურთაზ ხურცილავა
Народження 5 січня 1943(1943-01-05) (81 рік)
  с. Бандза, СРСР
Зріст 175 см
Вага 76 кг
Громадянство  СРСР
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1961—1975
1975—1976
СРСР «Динамо» (Тбілісі)
СРСР «Торпедо» (Кутаїсі)
293 (15)
47 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1960
1963—1972
1965—1973
СРСР СРСР (юн.)
СРСР СРСР (ол.)
СРСР СРСР

13 (2)
69 (6)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце

1977
1982
1997—1999
1999
1999—2001
СРСР «Локомотив» (Самтредія)
СРСР «Динамо» (Зугдіді)
СРСР «Гурія» (Ланчхуті)
Грузія «Динамо» (Тбілісі)
Грузія «Локомотив» (Тбілісі)
Грузія Грузія U-21
Звання, нагороди
Нагороди
медаль «За трудову доблесть» медаль «За трудову відзнаку»
Майстер спорту СРСР міжнародного класу заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 5 серпня 2010 року.

Олімпійські медалі
Футбол
Бронза 1972 Мюнхен СРСР

Мурта́з Калістра́тович Хурцила́ва (груз. მურთაზ ხურცილავა, * 5 січня 1943, с. Бандза, Гегечкорський район, Грузинська РСР) — колишній радянський футболіст, захисник, відомий виступами насамперед за тбіліське «Динамо» та збірну СРСР. Згодом — радянський та грузинський футбольний тренер.

Майстер спорту (1962), Майстер спорту міжнародного класу (1966), Заслужений майстер спорту (1969). Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший грузинський футболіст 50-річчя (1954—2003).

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Вихованець грузинського футболу, починав грати у дворових командах, згодом грав за збірну школярів районного центру Гегечкорі. 1959 року був включений до збірної Грузинської РСР для участі у Всесоюзній спартакіаді серед школярів, а вже 1960 року отримав запрошення до юнацької збірної СРСР.

1961 був запрошений до тбіліського «Динамо», кольори якого захищав протягом наступних 15 років. Вже з 1962 року був одним з основних захисників команди. У складі «Динамо» п'ять разів вигравав бронзові медалі чемпіонату СРСР. 1964 року тбілісці вибороли «золото» союзної першості, однак Хурцилава медалі не отримав, оскільки значну частину сезону пропустив через травму, а за регламентом змагань того періоду 9 матчів, проведених у чемпіонаті, було недостатньо для отримання гравцем чемпіонських нагород.

Протягом 1965—1973 років гравець викликався до лав футбольної збірної СРСР, за яку провів 69 ігор, записавши собі до активу 6 голів у складі головної команди країни. Брав участь у чемпіонатах світу 1966 та 1970 років, а також у чемпіонаті Європи 1968 року. У складі збірної СРСР на чемпіонаті Європи 1972 року став віце-чемпіоном континенту. На цьому турнірі, в якому радянська команда програла лише у фінальному матчі німецькій збірній, Хурцилава був капітаном команди. Того ж 1972 року у складі олімпійської збірної Радянського Союзу став бронзовим медалістом Олімпійських ігор у Мюнхені.

1975 року 32-річний захисник завершив виступи за тбіліське «Динамо» і перейшов до представника Грузії у першій лізі чемпіонату СРСР — кутаїського «Торпедо», в якому відіграв майже два сезони та виступами за яке у 1976 завершив активну ігрову кар'єру.

Тренерська діяльність

[ред. | ред. код]

По завершенні ігрової кар'єри працював тренером, спочатку, протягом нетривалих періодів часу, у нижчолігових грузинських клубах. У 1987—1989 роках входив до тренерського штабу клубу тбіліського «Динамо», а за десять років, у 1998—1999 очолював цю рідну для себе команду як головний тренер.

У 1999—2001 був головним тренером грузинської молодіжної збірної, згодом, у 2001—2003 працював у штабі національної збірної країни.

Досягнення та нагороди

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Золоту медаль переможця чемпіонату не отримав через недостатню кількість відіграних матчів.

Джерела

[ред. | ред. код]