Шестерньов Альберт Олексійович

Альберт Шестерньов
Альберт Шестерньов
Особисті дані
Повне ім'я	Альберт Олексійович Шестерньов
Народження	20 червня 1941(1941-06-20)
	Москва, СРСР
Смерть	5 листопада 1994(1994-11-05) (53 роки)
	Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Зріст	183 см
Вага	82 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
	ЦСКА (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1961–1971 ЦСКА (Москва) 278 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1961–1971 СРСР 90 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1973–1974 ЦСКА (Москва) (помічник) 1981–1982 ЦСКА (Москва) (помічник) 1982–1983 ЦСКА (Москва)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Альберт Шестерньов (рос. Альберт Алексеевич Шестернёв, нар. 20 червня 1941, Москва — пом. 5 листопада 1994, Москва) — радянський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Усю свою ігрову і тренерську кар'єру провів у складі ЦСКА (Москва), а також виступав за національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра

Народився 20 червня 1941 року в місті Москва. У дитинстві займався легкою атлетикою, був чемпіоном столиці серед юнаків.

Футбольну кар'єру розпочав у команді Московсько-Ярославської залізниці (перший тренер — М. М. Рожнов), потім навчався в школі ЦСКА. Причому спочатку грав у воротах, перейшовши потім на позицію центрального захисника.

За ЦСКА дебютував у 17 років, став капітаном в 21. У чемпіонатах СРСР провів 278 матчів, забив 1 гол. За цей час виборов титул чемпіона СРСР 1970 року. Серед футболістів ЦСКА є рекордсменом за кількістю матчів, зіграних за збірну СРСР (90). Завершив кар'єру 1971 року через травму коліна.

Виступи за збірну

1961 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, чемпіонату Європи 1964 року в Іспанії, де разом з командою здобув «срібло», чемпіонату світу 1966 року в Англії, чемпіонату Європи 1968 року в Італії та чемпіонату світу 1970 року у Мексиці. На останньому турнірі виводив збірну в статусі капітана.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 90 матчів.

Став другим в історії гравцем із СРСР, після Лева Яшина, який грав у складі збірної ФІФА, взявши участь у матчі проти збірної Бразилії 1968 року. Грав за олімпійську збірну СРСР.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1973 року, увійшовши до тренерського штабу клубу ЦСКА (Москва). Працював тренером в ЦСКА (1974).

В 1975–1981 роках тренував дітей у футбольній школі ЦСКА на посаді старшого тренера. У 1981 повернувся до тренерського штабу ЦСКА, а з 1982 по 1983 рік був головним тренером ЦСКА. Потім обіймав пост начальника футбольної школи ЦСКА (1984–1985).

Був одружений з Тетяною Жук. Після розлучення з нею сильно переживав, зловживав алкоголем. Помер від раку печінки 5 листопада 1994 року на 54-му році життя у місті Москва. Похований на Кунцевському кладовищі.

Титули і досягнення

Командні

• Чемпіон СРСР (1):

ЦСКА (Москва): 1970

• Віце-чемпіон Європи: 1964

Особисті

• Включений в символічну збірну СРСР останнього 50-тиріччя: 1967
• Включений в символічну збірну Євро-1968
• Увійшов до десятки найкращих футболістів Європи за опитуванням тижневика «France Football»: 1970
• Найкращий футболіст Радянського Союзу за опитуванням тижневика «Футбол»: 1970
• Третій футболіст Радянського Союзу за опитуванням тижневика «Футбол»: 1966, 1968 і 1969.
• В списках 33 найкращих футболістів СРСР 11 разів, з них № 1 (1963–1966, 1968–1971) — 8 разів, № 2 (1961, 1962) і б\н (1967)

Посилання

• Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)