Перейти до вмісту

Мухамед Філіпович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філіпович.
Мухамед Філіпович
босн. Muhamed Filipović
Народився3 серпня 1929(1929-08-03)
Баня-Лука, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина, Югославія
Помер25 лютого 2020(2020-02-25)[1] (90 років)
Сараєво, Боснія і Герцеговина
Країна Югославія
 Боснія і Герцеговина
Діяльністьфілософ, письменник, історик, політик, есеїст
Галузьфілософія, історія і політика[2]
Alma materБелградський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Знання мовбоснійська[3]
ЗакладБосняцька академія наук і мистецтв

Мухамед Філіпович (босн. Muhamed Filipović; нар. 3 серпня 1929, Баня-Лука, Королівство Югославія — 25 лютого 2020, Сараєво, Боснія і Герцеговина) — боснійський учений, історик, філософ, письменник, есеїст, академік, президент Босняцької академії наук і мистецтв (БАНМ)[4]. Політик. Ідеолог і теоретик боснійського націоналізму. Вважається одним з найбільш видних інтелектуалів Боснії[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Серед його предків, вихідців з Загреба, які прийняли в 1564 році іслам, були беї. Родичі матері в роки Другої світової війни займали важливі посади серед усташів. Брат загинув в таборі смерті Ясеновац, а сестра — член комуністичного підпілля[6].

Закінчив в 1952 році філософський факультет Бєлградського університету, пізніше, аспірантуру. У 1960 році став доктором наук.

Дійсний член Академії наук і мистецтв Боснії і Герцеговини. Викладач філософії Сараєвського університету.

Мухамед Філіпович — відомий політик. У період правління комуністів в СФРЮ був дисидентом і критиком політики Йосипа Броз Тіто[7].

Разом з Алія Ізетбеговичем і Фікрет Абдичем заснував консервативну партію демократичного дії Боснії і Герцеговини, членом якої був до 1990 року. Після цього, був в числі засновників мусульманської боснійської (бошнякської) організації (МБО)[8][9].

Під час боснійської війни — посол Республіки Боснія і Герцеговина в Сполученому Королівстві[7].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор 14 книг, багато з яких були переведені на інші мови. Найвідоміша робота Мухамеда Філіповича — «Lenjin — monografija njegove Misli» (рос. «Ленин — монография о его мыслях»), була переведена на болгарську, датську, італійську, словацьку, французьку, китайську і шведську мови.

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • Ленін — монографія про його думки/ Lenjin — monografija njegove misli
  • Релігія і мораль / Religija i moral
  • Етичні засади гуманізму / Etički osnovi humanizma
  • Марксизм і сучасна філософія / Marksizam i savremena filozofij
  • Марксистська філософія / Marksistička filozofija
  • Сафет Купіч — філософ, есеїст і літературний критик / Safet Krupić-filozof, esejist i književni kritičar
  • Філософія мови / Filozofija jezika (в 2 томах)
  • Боснійська політика / Bošnjačka politika, 1996.
  • Боснія і Герцеговина — найважливіші географічні, демографічні, історичні, культурні та політичні факти / Bosna i Hercegovina-najvažnije geografske, demografske, historijske, kulturne i političke činjenice, 1997.
  • Спроба духовної біографії / Pokušaj jedne duhovne biografije, 1999.
  • Я був дипломатом Алії / Bio sam Alijin diplomata (в 2 томах), 2000.
  • Десять лекцій по ідеї Європи, Фонд відкритого суспільства «Право-центр» Боснії і Герцеговини / Deset predavanja o ideji Evrope, Pravni centar Fond otvoreno društvo BiH, 2000.
  • Довга, довга поїздка в Лім і навколо Пестера / Jedno dugo, dugo putovanje uz Lim i oko Pestera, 2001.
  • Комунізм і ностальгія / Komunizam i nostalgija, 2001.
  • Питання про відповідальність за війну в Боснії і Герцеговині / Pitanje odgovornosti za rat u BiH
  • Іслам і терор / Islam i teror, 2002
  • Методологія науки та наукової роботи / Metodologija znanosti i znanstvenog rada, 2004
  • Трагедія Боснії / Tragedija Bosne
  • Історія і наша думка про неї / Povijest i naše mišljenje o njoj
  • Історія духовного життя на землях Боснії і Герцеговини / Historija duhovnog života na tlu Bosne i Hercegovine (в 4 томах), 2005
  • Дев'ятнадцять етюдів про Михайла Бахтіна / Devetnaest etida o Mihailu Bahtinu, 2005
  • Боснійський дух витає над Боснією / Bosanski duh lebdi nad Bosnom, 2006

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б وفاة الأكاديمي محمد فيليبوفيتش
  2. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Intervju/Muhamed Filipović za press: Alija je upropastio Bošnjake, napravivši katastrofalnu grešku odlukom da se BiH odvoji od Jugoslavije. Republika. 23 травня 2011. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 9 грудня 2012.
  5. ↑ Hariz Halilovich. Places of Pain: Forced Displacement, Popular Memory and Trans-local Identities in Bosnian War-torn Communities. — Berghahn Books[en], 2013. — С. 120—. — ISBN 978-0-85745-777-6.
  6. ↑ Filipović, 2005.
  7. ↑ а б Gorana Ognjenović; Jasna Jozelić. Politicization of Religion, the Power of State, Nation, and Faith: The Case of Former Yugoslavia and Its Successor States. — Palgrave Macmillan, 2014. — С. 30—. — ISBN 978-1-137-47786-6.
  8. ↑ Pejanović, 2004., str. 46.
  9. ↑ Zulfikarpašić, 1995., str. 99.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мухамед_Філіпович&oldid=37693833