Населення Гуаму
Населення Гуаму | |
---|---|
Чисельність | 161,8 тис. осіб |
Густота | 314,6 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 6,34 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲0,54 % |
Народжуваність | 16,82 ‰ |
Фертильність | 2,34 дітей на 1 жінку |
Смертність | 5,12 ‰ |
Смертність немовлят | 5,41 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 25,47 % |
• 15–64 років | 65,64 % |
• старіші за 65 років | 8,89 % |
Середня тривалість життя | 78,98 року |
• чоловіків | 75,94 року |
• жінок | 82,21 року |
Статева структура | |
загалом | 1,03 чол./жін. |
при народженні | 1,06 чол./жін. |
до 15 років | 1,06 чол./жін. |
15–64 років | 1,01 чол./жін. |
після 65 років | 0,84 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | гуамці |
Найбільший етнос | чаморро |
Нацменшини | філіппінці, трукці |
Мови | |
Офіційна | англійська |
Також у побуті | філіппінська, чаморро |
Населення Гуаму. Чисельність населення країни 2015 року становила 161,8 тис. осіб (188-ме місце у світі)[1]. Чисельність гуамців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,82 ‰ (109-те місце у світі), смертність — 5,12 ‰ (184-те місце у світі), природний приріст — 0,54 % (156-те місце у світі) .
Народжуваність на Гуамі, станом на 2015 рік, дорівнює 16,82 ‰ (109-те місце у світі)[1]. Сумарний коефіцієнт народжуваності 2015 року становив 2,34 дитини на одну жінку (87-ме місце у світі)[1].
Смертність на Гуамі 2015 року становила 5,12 ‰ (184-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,54 % (156-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Гуаму становить 30,4 року (111-те місце у світі): для чоловіків — 29,8, для жінок — 30,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,98 року (50-те місце у світі), для чоловіків — 75,94 року, для жінок — 82,21 року[1].
Віково-статева піраміда Гуаму, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 25,47 % (21 189 чоловіків, 20 017 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 17 % (14 267 чоловіків, 13 241 жінка);
- дорослі віком 25—54 роки — 39,23 % (32 315 чоловіків, 31 159 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,4 % (7 655 чоловіків, 7 560 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,89 % (6 552 чоловіка, 7 830 жінок)[1].
Густота населення країни 2015 року становила 314,6 особи/км² (47-ме місце у світі)[1].
Гуам надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 94,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,36 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста країни: Хагатна (столиця) — 143,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
№ | Регіон | Населення | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дедедо |
1 | Дедедо | Дедедо | 6 386 | Апотган | ||||
2 | Мачанао | Дедедо | 5 930 | ||||||
3 | Апотган | Тамунінг | 5 928 | ||||||
4 | Мангілао | Мангілао | 5 805 | ||||||
5 | Лігуан | Дедедо | 5 735 | ||||||
6 | Матагуак | Їго | 5 520 | ||||||
7 | І-Папао | Дедедо | 5 370 | ||||||
8 | Адакао | Мангілао | 4 184 | ||||||
9 | Барригада | Барригада | 4 058 | ||||||
10 | — | — | — |
Річний рівень еміграції 2015 року становив 6,34 ‰ (202-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні етноси країни: чаморро — 37,3 %, філіппінці — 26,3 %, білі — 7,1 %, трукці — 7 %, корейці — 2,2 %, різні мікронезійці — 2 %, інші азіати — 2 %, китайці — 1,6 %, палауанці — 1,6 %, японці — 1,5 %, понпейці — 1,4 %, мішаного походження — 9,4 %, інші — 0,6 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].
Офіційна мова[2]: англійська — розмовляє 43,6 % населення острова. Інші поширені мови: філіппінська — 21,2 %, чаморро 17,8 %, інші тихоокеанські мови — 10 %, азійські мови — 6,3 %, інші мови — 1,1 % (оцінка 2010 року).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 85 %, інші — 15 % (оцінка 1999 року)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,41 ‰ (171-ше місце у світі); хлопчиків — 5,81 ‰, дівчаток — 4,99 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,5 % населення в містах і 99,5 % в сільській місцевості; загалом 99,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 89,8 %, в сільській місцевості — 89,8 %, загалом по країні — 89,8 % (станом на 2015 рік)[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 52 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 38,7 %; частка осіб похилого віку — 13,3 %, або 7,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2001 року перебувало 23 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 66,72 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 60 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 118 тис. унікальних інтернет-користувачів (168-ме місце у світі), що становило 73,1 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2012 року становили 70,49 тис. осіб, без врахування військового персоналу (186-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,3 %; промисловість і будівництво — 21,6 %; сфера послуг — 78,1 % (2013)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 8,4 % працездатного населення, 2010 року — 8,2 % (97-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 29,4 %, серед юнаків — 29,7 %, серед дівчат — 28,9 % (25-те місце у світі)[1].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних (Бюро перепису населення США) і наукових установ Сполучених Штатів Америки.
Переписи населення Гуаму | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1910 | 11 806 | — |
1920 | 13 275 | +12.4% |
1930 | 18 509 | +39.4% |
1940 | 22 290 | +20.4% |
1950 | 59 498 | +166.9% |
1960 | 67 044 | +12.7% |
1970 | 84 996 | +26.8% |
1980 | 105 979 | +24.7% |
1990 | 133 152 | +25.6% |
2000 | 154 805 | +16.3% |
2010 | 159 358 | +2.9% |
Джерело: Дані Бюро переписів США[3]. |
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж Guam : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ (англ.) U.S. Census Bureau Releases 2010 Census Population Counts for Guam. U.S. Census Bureau. 24 вересня 2011 року. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 6 січня 2013 року.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Гуам // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Гуам // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. USA : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Гуаму.
- UNICEF. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей.
- Guam. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Гуаму.
- USA. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники США від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Asia and the Pacific : [англ.] // UNDP Pacific Office in Fiji. — Програма розвитку ООН для азійсько-тихоокеанського регіону.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.