Населення Сен-П'єру і Мікелону
Населення Сен-П'єру і Мікелону  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 5,6 тис. осіб |
| Густота | 27,3 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 8,49 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▼−1,08 % |
| Народжуваність | 7,42 ‰ |
| Фертильність | 1,56 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 9,72 ‰ |
| Смертність немовлят | 6,78 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 15,96 % |
| • 15–64 років | 65,3 % |
| • старіші за 65 років | 18,74 % |
| Середня тривалість життя | 80,39 року |
| • чоловіків | 78,06 року |
| • жінок | 82,85 року |
| Статева структура | |
| загалом | 0,96 чол./жін. |
| при народженні | 1,05 чол./жін. |
| до 15 років | 1,06 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,99 чол./жін. |
| після 65 років | 0,72 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Найбільший етнос | баски |
| Нацменшини | бретонці |
| Мови | |
| Офіційна | французька |
| Також у побуті | — |
Населення Сен-П'єру і Мікелону. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,6 тис. осіб (228-ме місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 7,42 ‰ (223-тє місце у світі), смертність — 9,72 ‰ (50-те місце у світі), природний приріст — -1,08 % (232-ге місце у світі) 
.
Народжуваність у Сен-П'єрі і Мікелоні, станом на 2015 рік, дорівнює 7,42 ‰ (223-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,56 дитини на одну жінку (186-те місце у світі)[1].
Смертність у Сен-П'єрі і Мікелоні 2015 року становила 9,72 ‰ (50-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -1,08 % (депопуляція) (232-ге місце у світі)[1].
Середній вік населення Сен-П'єру і Мікелону становить 45,9 року (4-те місце у світі): для чоловіків — 45,4, для жінок — 46,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 80,39 року (35-те місце у світі), для чоловіків — 78,06 року, для жінок — 82,85 року[1].
Вікова структура населення Сен-П'єру і Мікелону, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 15,96 % (465 чоловіків, 438 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 8,75 % (256 чоловіків, 239 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 42,87 % (1199 чоловіків, 1226 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,68 % (404 чоловіки, 370 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,74 % (443 чоловіки, 617 жінок)[1].
Густота населення країни 2015 року становила 27,3 особи/км² (190-те місце у світі)[1]. Більша частина населення країни мешкає на острові Сен-П'єр. Невеличке поселення Мікелон-Лонглейд розташоване на північній околиці острова Мікелон загальною чисельністю 620 осіб (2010 рік)[2].
Сен-П'єр і Мікелон надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 90,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,1 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста островів: Сен-П'єр (столиця) — 5,4 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
Річний рівень еміграції 2015 року становив 8,49 ‰ (210-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. На островах високий рівень еміграції, особливо серед молодих людей, які часто залишають домівку заради освіти й не повертаються[3]. Навіть у часи великого промислу тріски, приріст населення завжди був обмежений географічною віддаленістю, суворим кліматом та бідними скелястими непридатними для сільського господарства ґрунтами Ньюфаундленду[3].
За даними перепису 1999 року, 76 % населення є корінним, в той час як 16,1 % народилися в метрополії Франції (відбулось різке збільшення в порівнянні з 10,2 % 1990 року), менш як 1 % населення іноземні громадяни (франко-канадці)[3].
Головні етноси країни: баски і бретонці. Сучасне населення островів утворилось внаслідок міграції французьких моряків з портів Бретані, Нормандії, Сентонжу, Басконії, а також північноамериканських Акадії та Ньюфаундленду[4]. На островах присутні руїни поселень корінних американців, але малоймовірно щоб вони існували там цілий рік, а не були слідами тимчасових поселень рибалок і мисливців на морського звіра[4].
Офіційна мова[5]: французька. Як і вимова, звичаї і традиції остров'ян аналогічні заведеним в метрополії[6]. Вимова басків на островах зникла наприкінці 1950-х років[7].
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 99 %, інші — 1 % (станом на 2015 рік)[1]. Релігійним життям на островах керує апостольський вікаріат Сен-П'єру і Мікелону (лат. Apostolicus Vicariatus Insularum Sancti Petri et Miquelonensis), єпископ П'єр-Марі Гаші[6]. Кафедральним собором апостольського вікаріату слугує церква Святого Петра[6].
-
Кафедральний собор Святого Петра
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 6,78 ‰ (161-ше місце у світі); хлопчиків — 7,87 ‰, дівчаток — 5,63 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні і про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4500 унікальних інтернет-користувачів, що становило 79,5 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2006 року становили 3,19 тис. осіб (224-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 18 %; промисловість і будівництво — 41 %; сфера послуг — 41 % (станом на 1996 рік)[1]. Безробіття 2008 року дорівнювало 9,9 % працездатного населення (116-те місце у світі)[1].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 1,09 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,72 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ Франції:
- Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції (фр. Institut national de la statistique et des études économiques).
| Переписи населення Сен-П'єру і Мікелону | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1847 | 1665 | — |
| 1860 | 2916 | +75.1% |
| 1870 | 4750 | +62.9% |
| 1897 | 6352 | +33.7% |
| 1902 | 6842 | +7.7% |
| 1907 | 4760 | −30.4% |
| 1911 | 4209 | −11.6% |
| 1921 | 3918 | −6.9% |
| 1926 | 4030 | +2.9% |
| 1931 | 4321 | +7.2% |
| 1936 | 4175 | −3.4% |
| 1945 | 4354 | +4.3% |
| 1951 | 4606 | +5.8% |
| 1957 | 4879 | +5.9% |
| 1962 | 5025 | +3.0% |
| 1967 | 5235 | +4.2% |
| 1974 | 5840 | +11.6% |
| 1982 | 6041 | +3.4% |
| 1990 | 6277 | +3.9% |
| 1999 | 6316 | +0.6% |
| 2006 | 6125 | −3.0% |
| 2011 | 6080 | −0.7% |
| Джерело: Дані Національного інституту статистики і економічних досліджень Франції[8][9]. | ||
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Saint-Pierre and Miquelon : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ (фр.) Populations légales 2011 pour les communes de Saint-Pierre-et-Miquelon. [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] INSEE, Government of France.
- ↑ а б в (фр.) Le recensement de la population à Saint-Pierre-et-Miquelon. [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.] INSEE. August 2000. Перевірено 8 лютого 2013 року.
- ↑ а б (фр.) Saint Pierre et Miquelon. [Архівовано 28 листопада 2012 у Wayback Machine.] Ministre L'Outre-Mer.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ а б в (англ.) Saint-Pierre and Miquelon. [Архівовано 14 квітня 2020 у Wayback Machine.] Населення Сен-П'єру і Мікелону в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- ↑ (англ.) Marc Cormier. The Basque colony of Saint-Pierre et Miquelon.
- ↑ (фр.) Population totale au recensement: Saint-Pierre-et-Miquelon (serie historique 1847–1962). Bdm.insee.fr. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 лютого 2013 року.
- ↑ (фр.) Population totale au recensement: Saint-Pierre-et-Miquelon. Bdm.insee.fr. 31 грудня 2012 року. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 8 лютого 2013 року.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Сен-Пьер и Микелон // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Сен-Пьер и Микелон // Страны и народы. Америка. Общий обзор. Северная Америка / Редкол. : Ю. П. Аверкиева и др. — М. : «Мысль», 1980. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. France : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Франції.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: France. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Франції.
- France. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Франції.
- France. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Франції від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme : [англ.] // UNDP. — сторінка Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
