Панлейкопенія котів
Панлейкопенія («котяча чумка») — вірусна хвороба кішок, що відрізняється високою контагіозністю, характеризується гарячкою (високою температурою), ураженням шлунково-кишкового тракту, респіраторних органів, серця, загальною інтоксикацією та зневодненням організму. Безпечна для людини.
Хвороба викликається парвовірусом (лат. Virus panleukopenia feline) з групи парвовірусів розміром 20-25 нм. Даний вірус має антигенну спорідненість із збудниками вірусного ентериту норок і парвовірусного ентериту собак. Геном вірусу представлений однонитчатою молекулою ДНК. Смертність кошенят при даному захворюванні становить 90 %. Для людей вірус безпечний. Вірус вражає крипти тонкого кишечнику, клітини кісткового мозку, лімфатичну систему.
Вірус парвовіруса стійкий при рН 3,0—9,0, витримує нагрівання до 60 °С протягом 1 год, на нього не діють діетиловий ефір, хлороформ, пепсин, трипсин. Термін життя вірусу у зовнішньому середовищі досягає 1 року, у зв'язку з чим він широко поширений в природі.
Основним джерелом зараження і розповсюджувачем інфекції служать хворі і перехворілі панлейкопенією кішки, які виділяють збудника хвороби в зовнішнє середовище з фекальними і блювотними масами. Вірус у калі кішок з'являється одночасно з першими клінічними проявами панлейкопенії, і до другого-третього дня від початку хвороби його вміст у ньому досягає максимуму.
Існує думка, що під час блювоти парвовіруси проникають також у верхні дихальні шляхи кішки і далі виділяються в зовнішнє середовище повітряно-крапельним шляхом. Можливий також трансмісивний механізм зараження — через кровосисних комах, зокрема бліх. Також не виключається можливість внутрішньоутробного зараження кошенят.
Хворобі передує інкубаційний період, який триває від трьох до десяти днів. Потім з'являються перші клінічні прояви хвороби, вираженість яких залежить від віку тварин, ступеня патогенності збудника, а також від імунітету тварини.
У разі гострого перебігу хвороби стан тварини різко погіршується, її температура швидко підвищується до 41 °С і вище. Кішки відмовляються від корму. З'являється блювання; блювотні маси - зеленувато-жовтого кольору, містять слиз, іноді кров. Сеча кішок стає темно-жовтою з коливаннями до світло-оранжевого. Фекалії стають рідкими і зі смердючим запахом, часто з домішкою крові і фібрину. У них міститься значна кількість вірусів. Слизова оболонка ротової порожнини кішок стає сухою і синюшною, до основної хвороби також приєднуються кон'юнктивіти та риніти.
Поведінка хворих тварин різко змінюється: коти ховаються в затишних місцях, при гарячці шукають прохолодні місця. Вони лежать на животі, закинувши голову і витягнувши кінцівки, або сидять згорбившись в темному місці.
Кішки часто сидять над мискою з водою, але не п'ють її. Це пов'язано як зі зневодненням організму, так і з різко болючими відчуттями в животі: кишечник розтягується рідиною та газами, лімфовузли брижі збільшуються. Через зневоднення організму кішки сильно худнуть, шерсть стає тьмяною, шкіра — сухою і млявою. У старих кішок може виникнути набряк легенів, що супроводжується вологими хрипами. Кішки незалежно від віку можуть впасти в кому, у них можуть виникнути судоми.
У разі надзвичайного гострого перебігу панлейкопенії настає раптова смерть кішки. У разі легкого перебігу кішки відчувають тільки нездужання, а хвороба виявляється тільки під час дослідження крові.
Гостра форма захворювання протікає від одного до десяти днів. За правильного лікування кішки зазвичай видужують через 4-5 днів, але залишаються вірусоносіями.
Діагноз «панлейкопенія» ставиться на підставі лабораторних даних: ПЛР або ІФА-діагностики крові, фекалій та змивах зі слизової оболонки прямої кишки.
Запідозрити панлейкопенію ветлікарю дозволяють результати загальноклінічного аналізу крові, у якому спостерігається зменшення кількості лейкоцитів (лейкопенія) до 4000, 3000 та нижче в 1 ммз. Спостерігається також сильне зниження кількості нейтрофілів аж до повної нейтропенії.
Для постановки діагнозу й ухвалення рішення про план подальшого лікування необхідне симптоматичне лікування.
Тварини, які перенесли захворювання, на все життя залишаються носіями цього вірусу.
Проводиться щорічно зареєстрованими полівалентними вакцинами.