Пиляки (гора)

Пиляки крим. Pilâki
Гора Пиляки. Вершина вкрита туманом (хмарою). 2014 р. Гора Пиляки. Вершина вкрита туманом (хмарою). 2014 р.
44°26′01″ пн. ш. 33°58′12″ сх. д.
Країна	Україна
Регіон	АР Крим, Ялтинський район
Розташування	Ай-Петринська яйла
Система	Кримські гори
Тип	гора
Пиляки Пиляки (Україна)
Пиляки Пиляки (Автономна Республіка Крим)

Пиляки (крим. Pilâki) — гора в Криму на південних відрогах Ай-Петринської яйли. Висота 850 м. Гора Пиляки — пам'ятник природи з 1964 року на північний схід від скелі Іфігенія.

Загальний опис

Над Ліменською долиною простягається хребет вулканічного походження, що опускається в сторону Сімеїзу, і має три вершини: верхня Пиляки (850 м над рівнем моря, це південний відріг Ай-Петринскої яйли), середня Ізмолос (Верблюд) і нижня Хир (Кир, кримськотатарською «Qır» — височина, з однойменною вершиною висотою 657 метрів).

Біля їх підніжжя, де вершини з'єднуються одга з одною виявлена стоянка древньої людини епохи неоліту.

Гора Пиляки розташована на північний захід від селища Голуба Затока, трохи вище старого шосе Ялта-Севастополь.

Гора Пиляки — згаслий вулкан середньоюрського періоду. Вона займає площу в 4 квадратних кілометри. У гірських породах представлені застиглі мільйони років тому вулканічні лавові потоки.

У цьому гірському масиві поширені вулканічні туфи і спілітові брекчії, вивітрювання яких спричинило в багатьох місцях химерні утворення. Вершина гори складена потужними шарами вулканічного туфу. Вона з'єднується з Ай-Петринською яйлою. Окремі оголення вулканічних порід Пиляки досягають товщини в 350 метрів.

• 
  Стоянка на шляху від г. Ізмолос до г. Пиляки.
• 
  Озерце поблизу г. Пиляки. На задньому плані - г. Спіради

Джерела

• Гора Пиляки [Архівовано 17 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Вид на гг. Хир, Пиляки, Біюк-Ісар, Ат-Баш та Ізмолос [Архівовано 17 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Крим. Географічні назви [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Література

• Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.