Перейти до вмісту

Планетарна дієта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Планетарна дієта
Зображення
Першовідкривач або винахідник EAT-Lancet Commissiond Редагувати інформацію у Вікіданих

Планетарна здорова дієта, яку також називають планетарною дієтою — флексітаріанська дієта, розробленою комісією EAT-Lancet[1][2] у рамках звіту, опублікованого в The Lancet 16 січня 2019 р.[3] Метою звіту та розробленої в ньому дієти є створення дієтичних парадигм, які мають такі цілі:[2]

  • Щоб прогодувати 10 мільярдів населення планети у 2050 році
  • Щоб значно зменшити кількість смертей у всьому світі через неправильне харчування
  • Бути екологічно стійким, щоб запобігти краху світу природи

Обмеження

[ред. | ред. код]
Розвиток населення світу за даними ООН, станом на 2022 рік
Найбільшу частку за вагою складають овочі
Цільні зерна забезпечують найбільшу кількість енергії

Щоб досягти цього, проєкт дієти встановив суворі обмеження на споживання м'яса, молочних продуктів і крохмалистих овочів, зокрема червоного м'яса . Цілі цього:

  • зменшити вплив м'ясної та молочної промисловості на навколишнє середовище,
  • теоретично, щоб різко зменшити споживання насичених жирів і цукру з цих груп продуктів.[2] Сучасне споживання м'яса та молочних продуктів часто перевищує рекомендовані норми харчування.[4]

Здорова дієта має оптимальне споживання калорій і складається в основному з різноманітних продуктів рослинного походження та невеликої кількості продуктів тваринного походження. Вони містять ненасичені, а не насичені жири, а також обмежену кількість очищених зерен, продуктів із високим ступенем обробки та доданого цукру.

Наукові цілі для планетарної дієти здоров'я, з можливими діапазонами, для споживання 2500 ккал/день.
Харчування Споживання макроелементів

(грамів на добу)

(можливий діапазон)

Калорійність раціону

(ккал на добу)

Приклад Порівняння
Овочі 300 (200—600) 78
Молочні продукти 250 (0–500) 153 Одна чашка молока на день
Цільні зерна 232 811
Фрукти 200 (100—300) 126
Бульба чи коренеплоди 50 (0–100) 39 Дві картоплини середнього розміру або порції маніоки на тиждень
Ненасичені масла 40 (20–80) 354
Додані цукри 31 120 Дві столові ложки меду на день
Насичені масла 11.8 (0–11.8) 96
Джерела білка:
Бобові культури 75 (0–100) 284
Горіхи 50 (0–75) 291
Курятина та інша домашня птиця 29 62 Одне куряче стегно без кісток і шкіри через день або один шматок ковбасних виробів на день
Риба 28 40
Яловичина, баранина та свинина 14 30 Одна смужка бекону через день або один гамбургер середнього розміру на тиждень Вдвічі перевищує середнє споживання на душу населення в Азії та середню кількість червоного м'яса, що споживається в Африці[5]
Яйця 13 19 Одне яйце кожного третього дня (наприклад, яйце-пашот, панкейки і тощо) Половина споживання яєць в Японії та Китаї;[6] в шість разів більше споживання яєць, ніж в Індії[7]

Існують також інші обмеження щодо кількості фруктів, овочів, бобових, зернових та олії. Це тому, що дієта складається навколо загального споживання 2500 калорій на день (щоб запобігти переїданню). Але основна увага приділяється значному скороченню м'яса, яєць, молочних продуктів і крохмалистих овочів. Комісія EAT-Lancet описує дієту планетарного здоров'я як «флекситарну дієту, яка в основному заснована на рослинних продуктах, але за бажанням може включати невелику кількість риби, м'яса та молочних продуктів».[2]

Межі впливу сільськогосподарського виробництва на навколишнє середовище визначені для шести ключових територій системи Землі. Вони стосуються викидів парникових газів, землекористування, водокористування, використання азоту та фосфору та втрати біорізноманіття.

Екологічні виклики Параметри контролю Максимальний ліміт Цільова область
Зміна клімату Викиди парникових газів 5 Гт CO 2 екв./рік 4,7-5,4 Гт CO 2 екв. /Дж.
Землекористування Сільськогосподарські угіддя 13 мільйонів км² 11–15 млн км²
прісноводні Споживання води 2500 км³/рік 1000-4000 км³/рік
Кругообіг азоту Внесення азотних добрив 90 днів N/рік 65–130 дг N/рік
Кругообіг фосфору Підживлення фосфорними добривами 8 днів на рік 6–16 днів на рік
Втрата біорізноманіття Вимирання видів 10 вимирань/мільйон років існування видів 1-80 U/MSY

Відповідь

[ред. | ред. код]

Британська газета The Guardian[8] і американське інформаційне агентство CNN[9] позитивно висвітлили дієту.

Гаррі Гарріс, який писав у New Statesman, обережно ставився до тверджень про те, що дієта може змінити світову продовольчу систему, кажучи: «Здається безглуздим продовжувати покладати відповідальність за зміну клімату на поведінку окремих людей, коли ми знаємо, що 100 компаній несуть відповідальність за 71 % глобальних викидів».[10]

Всесвітня організація охорони здоров'я відмовилася від спонсорства заходу EAT-Lancet після критики Джан Лоренцо Корнадо, представника Італії в міжнародних організаціях Женеви. Корнадо сказав, що прийняття єдиного дієтичного підходу для всієї планети знищить традиційні дієти та культурну спадщину, а зменшення споживання м'яса та цукерок призведе до втрати мільйонів робочих місць.[5]

У 2019 році Франсіско Дж. Загмутт та його колеги кинули виклик планетарній дієті на основі недоліків у методології, яка використовується для оцінки здоров'я.[11] Однак, як зазначив Волтер Віллетт, три різні методи, які використовувалися для оцінки кількості смертей серед дорослих, яким можна було б запобігти, були опубліковані незалежно від Комісії EAT-Lancet із детальною методологією.[12]

Вартість

[ред. | ред. код]

Вартість цієї дієти менша, ніж зараз витрачають деякі люди, і більша, ніж можуть собі дозволити інші.

Планетарна дієта була піддана критиці Адегболою Т. Адесоганом (Adegbola T. Adesogan) та його колегами у 2020 році, які написали, що орієнтовані на сталий розвиток плани харчування, такі як планетарна дієта, не вирішують проблем жінок і дітей, які наразі занадто бідні, щоб регулярно їсти м'ясо, яйця та молочні продукти, і чиє здоров'я покращилося б, якби вони почали вживати їжу тваринного походження.[13]

Дослідники з Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики та Університету Тафтса підрахували, що майже 1,6 мільярда людей, переважно в країнах Африки на південь від Сахари та Південної Азії, не можуть дозволити собі витрати на еталонну дієту EAT-Lancet.[14]

Дослідження 2020 року показало, що планетарна дієта є більш доступною, ніж типова австралійська.[15]

Порівняння з рекомендованими моделями дієти

[ред. | ред. код]

Порівняльне дослідження 2020 року показало, що існують згоди між планетарною дієтою та Дієтичними рекомендаціями для американців на 2015—2020 роки. Відмінності полягають у рекомендованій кількості фруктів, горіхів, червоного м'яса, насіння, крохмалистих овочів і цільного зерна.[16]

Порівняльне дослідження середньостатистичної індійської дієти з планетарною дієтою 2020 року показало, що середньостатистична індійська дієта вважається нездоровою через надмірне споживання зернових і перероблених продуктів з недостатньою кількістю білка, фруктів і овочів.[17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The EAT-Lancet Commission on Food, Planet, Health. EAT (амер.). Процитовано 8 лютого 2019.
  2. ↑ а б в г Lancet Commission Summary Report (PDF).
  3. ↑ Food in the Anthropocene: the EAT–Lancet Commission on healthy diets from sustainable food systems. The Lancet. 16 січня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  4. ↑ Plant-Rich Diets. Project Drawdown (англ.). 6 лютого 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  5. ↑ а б Torjesen, Ingrid (9 квітня 2019). WHO pulls support from initiative promoting global move to plant based foods. BMJ. 365: l1700. doi:10.1136/bmj.l1700. PMID 30967377. Процитовано 30 серпня 2019.
  6. ↑ Countries That Consume the Most Eggs. WorldAtlas (амер.). 16 липня 2018. Процитовано 4 грудня 2020.
  7. ↑ Anandan, Sanjevi (23 серпня 2019). Study: India's meat and egg consumption very low. Deccan Chronicle (англ.). Процитовано 4 грудня 2020.
  8. ↑ Carrington, Damian (16 січня 2019). New plant-focused diet would 'transform' planet's future, say scientists. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 8 лютого 2019.
  9. ↑ Nina Avramova (16 січня 2019). This diet could help save lives, and the planet. CNN. Процитовано 8 лютого 2019.
  10. ↑ Why a planetary health diet probably won't save the world. www.newstatesman.com (англ.). 21 січня 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
  11. ↑ Zagmutt, Francisco J; Pouzou, Jane G; Costard, Solenne (2019). The EAT–Lancet Commission: a flawed approach?. The Lancet. 394 (10204): 1140—1141. doi:10.1016/S0140-6736(19)31903-8. PMID 31571598.
  12. ↑ Willett, Walter; Rockström, Johan; Loken, Brent (2019). The EAT–Lancet Commission: a flawed approach? – Authors' reply. The Lancet. 394 (10204): 1141—1142. doi:10.1016/S0140-6736(19)31910-5. PMID 31571599.
  13. ↑ Adesogan, Adegbola T; Havelaar, Arie H; McKune, Sarah L; Eilitta, Marjatta; Dahl, Geoffrey, E. (2020). Animal source foods: Sustainability problem or malnutrition and sustainability solution? Perspective matters. Global Food Security. 25: 100325. Bibcode:2020GlFS...2500325A. doi:10.1016/j.gfs.2019.100325.
  14. ↑ Hirvonen, Kalle; Bai, Yan; Headey, Derek; Masters, William A. (8 листопада 2019). Affordability of the EAT–Lancet reference diet: a global analysis. The Lancet Global Health. 8 (1): e59—e66. doi:10.1016/S2214-109X(19)30447-4. PMC 7024996. PMID 31708415.
  15. ↑ Goulding, Tara; Lindberg, Rebecca; Russell, Catherine Georgina. (2020). The affordability of a healthy and sustainable diet: an Australian case study. Nutrition Journal. 19 (19): 109. doi:10.1186/s12937-020-00606-z. PMC 7528590. PMID 32998734.
  16. ↑ Blackstone, Nicole Tichenor; Conrad, Zach (2020). Comparing the Recommended Eating Patterns of the EAT-Lancet Commission and Dietary Guidelines for Americans: Implications for Sustainable Nutrition. Current Developments in Nutrition. 4 (3): nzaa015. doi:10.1093/cdn/nzaa015. PMC 7053404. PMID 32154501.
  17. ↑ Sharma Manika; Kishore, Avinash, Kishore; Roy, Devesh; Joshi, Kuhu (2020). A comparison of the Indian diet with the EAT-Lancet reference diet. BMC Public Health. 20 (812): 812. doi:10.1186/s12889-020-08951-8. PMC 7260780. PMID 32471408.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Планетарна_дієта