Спорідненість
| Антропологія |
|---|
 |
 Категорія •  Портал |
Спорі́дненість[1][2], спорі́днення[3], родинні зв'язки́, родинність, розм. родичі́вство[4], кре́вність[5] — стан пов'язаності між родичами, між членами родини. Розрізнюють власне родинні зв'язки (спорідненість зі спільного походження) і свояцтво (спорідненість, заснована на шлюбі). У цій статті також наведені терміни щодо позначення інших відношень між людьми, які не обмежуються наявністю спільних предків або шлюбними стосунками.
Слово «родичівство», будучи розмовним[4], не є офіційним терміном, проте трапляється в деяких сучасних публікаціях[6].
- Генеалогія — історія роду, родини, а також допоміжна дисципліна, що вивчає історію окремих родів
- Рід — генетично пов'язані одне з одним покоління, які ведуть походження від одного предка
- Спорідненість (кровна спорідненість) — відношення між людьми, які засновані на наявності спільних предків
- Пряма спорідненість — відношення між предками та нащадками
- Висхідна́ лінія — низка поколінь від особи до предків.
- Низхідна́ лінія — низка поколінь від особи до нащадків
- Бічна спорідненість (непряма спорідненість) — відношення між нащадками спільних предків
- Пряма спорідненість — відношення між предками та нащадками
- Свояцтво — спорідненість за шлюбом, між родичами чоловіка і дружини.
- Чоловіча лінія — низка поколінь предків або нащадків виключно чоловічої статі (батько, дід по батькові, прадід — батько діда по батькові тощо)
- Жіноча лінія — низка поколінь предків або нащадків виключно жіночої статі (мати, баба по матері, прабаба — мати баби по матері тощо)
- Ступінь спорідненості — одиниця близькості спорідненості, визначається як народження однієї особи від другої, а також стосунки подружжів. Так, до родичів першого ступеня прямої спорідненості належать батько, мати, син, дочка, подружжя. До родичів другого — діди, баби, внуки, внучки. У бічній спорідненості першого ступеня не виділяють, до другого відносять рідних та неповнорідних братів та сестер, до третього — дядьків, тіток, племінників та племінниць, до четвертого — двоюрідних братів та сестер, двоюрідних дідів, баб, внуків та внучок[7][8].
- Батьки́ — батько й мати щодо своїх дітей.
- Батьківство — кровне споріднення між батьками і його дитиною
- Материнство — кровне споріднення між матір'ю та її дитиною; почуття жінки-матері
- Батько (тато, татусь, няньо, неньо) — чоловік щодо своїх дітей
- По батькові — складова частина власного імені людини, що вказує на ім'я батька
- Батьківщи́на — земля батьків; рідний край, країна
- Ба́тьківщина — спадщина від батьків; спадковий маєток, обійстя
- Мати (мама, ненька, матінка, мамка, мамця, матуся, мамуся) — жінка щодо дитини, яку народила
- Син (сино́к, сино́чок) — особа чоловічої статі щодо своїх батьків
- Пе́рвісток (пе́рвенець, перва́к, первачо́к) — перший народжений син
- Дочка (розм. донька, зменш. до́ня, до́ця, донечка, дочечка) — особа жіночої статі щодо своїх батьків
- Пе́рвістка (пе́рві́сточка, перва́чка) — перша народжена дочка
- Діти — загальне позначення синів та дочок
- Позашлюбні діти (побут. незаконнонароджені діти, зневажл. байстря́та, байстрюки́, заст. копили́) — діти, батьки яких не перебували у зареєстрованому шлюбі на момент народження дитини[9]
- Бастарди — термін, уживаний щодо позашлюбних дітей впливових осіб (королів, герцогів) у середньовічній Європі
- Безба́тченко — дитина, батько якої не бере жодної участі в її вихованні.
- Дід (дідусь, дідуньо, дідо) — батьків або материн батько
- Дідівщина, дідизна — спадщина від діда
- Дідівство — властиві дідові відчуття родинного зв'язку з онуками
- Баба (бабуся, бабка, бабця, бабуня) — батькова або материна мати
- Внук (онук, внуча́, унуча́, внуча́тко, внученя́, унученя́, онуча́, онуча́тко, онученя́) — син сина або дочки
- Вну́чка (вну́ка, ону́ка, вну́ченька, ону́ченька, уну́ченька) — дочка сина або дочки
- Прадід — батько діда або баби
- Прабаба — мати діда або баби
- Правнук — син внука або внучки
- Правнучка — дочка внука або внучки
- Пра(n разів)дід — предок у n+2-поколінні
- Пра(n разів)баба — предок жіночої статі у n+2-поколінні
- Пра(n разів)внук — нащадок у n+2-поколінні
- Пра(n разів)внучка — нащадок жіночої статі у n+2-поколінні
- Предок — старший родич по висхідній лінії з боку матері або батька (звичайно старіший за діда, бабу); людина, від якої веде свій початок рід. Взагалі: представник минулих поколінь; людина, що жила задовго до теперішніх часів (у цьому значенні переважно у множині — «предки»)
- Пра́щур — батько прапрадіда або прапрабаби, або взагалі далекий предок, родоначальник.
- Пра́щурка — мати прапрадіда або прапрабаби, або взагалі далекий предок, родоначальниця
- Пра(n разів)щур — предок у n+4-поколінні
- Пра(n разів)щурка — предок жіночої статі у n+4-поколінні
- Прабатько (родоначальник, заст. прародитель) — той, від якого веде початок який-небудь рід; перший представник роду, від якого лічать родовід
- Прамати (родоначальниця, заст. прародителька) — та, від якої веде початок який-небудь рід; перша представниця роду, від якої лічать родовід
- Прабатьки (прародителі) — загальна назва прабатька та праматері, а також уживається у значенні «предки», «пращури».
- Наща́док (потомок) — людина стосовно своїх предків: особа, яка походить від когось. Взагалі: представник майбутніх поколінь (у цьому значенні уживається переважно у множині — «нащадки», «потомки»). У переносному значенні: «син», «наступник», «спадкоємець».
- Брат (братик, братусь, братунь, братуха) — кожен із синів щодо інших дітей тих самих батьків.
- Привінчаний брат — брат, народжений до шлюбу та визнаний батьками (заст.).
- Сестра (сестриця, сеструня) — кожна з дочок щодо інших дітей тих самих батьків.
- Привінчана сестра — сестра, народжена до шлюбу та визнана батьками (заст.).
- Близнюки (близнята) — діти, що народились одночасно в однієї матері.
- Однояйцеві близнюки — діти, що розвилися з одної зиготи. Вони мають вигляд повних копій одне одного й завжди однієї статі.
- Різнояйцеві близнюки — діти, які народилися в матері одночасно, але розвилися з різних зигот. Вони можуть бути як однієї, так і різних статей (і навіть мати різних батьків).
- Двійня́та (двійня́, однина — двійнятко) — двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки, двоє близнят.
- Трійня́та (трійня́, однина — трійня́тко) — троє одночасно народжених дітей у однієї жінки, троє близнят.
- Суродженці (суро́дженики) — термін, прийнятий зараз щодо братів і сестер, які не є близнюками. Іноді щодо них вживають англійський термін «си́блінги» («си́бси»), який походить від давньоанглійського siblings («родичі», «близькі», середньоанглійська форма sibs, sibbes), яке повернулося до живого мовлення в 1903 році[10].
- Однокро́вні (єдинокро́вні) — син або дочка, брат або сестра, які мають із кимось спільного батька, але різних матерів.
- Одноутро́бні (єдиноутро́бні) — син або дочка, брат або сестра, народжені від різних батьків, але однією матір'ю, рідні по матері[11].
Зве́дені брати й сестри (розм. зведеня́та, зведенюки́) — особи, батьки яких перебувають у шлюбі, тобто яких «звело» одруження батьків. Часто «зведеними» неправильно зовуть однокровних та одноутробних братів і сестер.
- Зве́дений брат — той, хто доводиться братом, будучи сином мачухи або вітчима.
- Зве́дена сестра — та, хто доводиться сестрою, будучи дочкою мачухи або вітчима[11].
Двою́рідні брати й сестри (брати та сестри в перших, стри́єчні брати та сестри) — діти рідних братів та сестер. Мають спільних бабусю й дідуся.
- Двоюрідний брат (брат у перших) — син дядька або тітки, племінник батька або матері.
- Двоюрідна сестра (сестра в перших) — дочка дядька або тітки, племінниця батька або матері.
Двоюрідних братів також іноді називають «кузенами», а двоюрідних сестер — «кузинами». Ці терміни запозичено з французької мови (фр. cousin, cousine — від лат. consobrinus, consobrina)[12], де щодо понять «двоюрідний брат» і «двоюрідна сестра» вживаються конкретніші терміни cousin-germain, cousine-germaine (germain, germaine), а терміни arrière-cousin, arrière-cousine мають інше значення — «дальші кровні родичі по бічній лінії»[13]. В англійській мові слово cousin також може вживатися не тільки щодо двоюрідного брата або сестри, а взагалі до далекого кровного родича[14].
Напівдвоюрідні брати й сестри — діти неповнорідних братів і сестер. Мають спільну бабусю або спільного дідуся.
Двічі двоюрідні брати й сестри — двоюрідні брати й сестри, обома батьками яких є брати (сестри) батьків (трапляється у випадках, коли рідні брати одружуються з жінками, які доводяться одна одній рідними сестрами, або коли брат дружини якогось чоловіка одружується з його сестрою). Мають спільних бабусь і дідусів.
Троюрідні брати й сестри (брати й сестри в других) — діти двоюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прабабусю й прадідуся.
Чотириюрідні брати й сестри (брати й сестри в третіх) — діти троюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрабабусю й прапрадідуся.
П'ятиюрідні брати й сестри (брати й сестри в четвертих) — діти чотириюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрапрабабусю й прапрапрадідуся.
Шестиюрідні брати й сестри
Шестиюрідні брати й сестри (брати й сестри в п'ятих) — діти п'ятиюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрапрапрабабусю й прапрапрапрадідуся.
n-юрідні брати й сестри (брати й сестри в (n-1)-них) — діти (n-1)-юрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних (n-2)прабабусю й (n-2)прадідуся. Шлюб між n-юрідними братом і сестрою, де n більше 4, є повністю можливим, не несе жодної загрози для здоров'я їхніх дітей і не вважається неправильним із точки зору жодної релігії.
Брати й сестри батьків:
- Дя́дько (дядя, дядьо) — брат батька або матері.
- Тітка (тьотя, тета, цьоця) — сестра батька або матері.
- Стрий (пестл. стрийко) — брат батька, дядько по батькові. Інше значення — чоловік батькової сестри.
- Стри́йна (стриянка) — сестра батька. Інше значення — дружина батькового брата.
- Ву́йко (вуй) — брат матері, дядько по матері. Інше значення — чоловік материної сестри.
- Ву́йна (вуйчина, вуянка) — сестра матері. Інше значення — дружина материного брата.
Діти братів і сестер:
- Племі́нник (не́біж, не́бож, небожа́, небожа́тко)[15][16] — син брата або сестри.
- Племі́нниця (небо́га, небожа́, небожа́тко) — дочка брата або сестри.
- Бра́тич (брата́нець, брата́н, брата́нич, не́біж) — син брата, племінник по братові.
- Брата́ниця (небо́га) — дочка брата, племінниця по братові.
- Сестри́нець (сестрінець, сестрин) — син сестри, племінник по сестрі.
- Сестри́ця (сестріниця, сестринка) — дочка сестри, племінниця по сестрі.
Двоюрідні брати й сестри батьків:
- Двоюрідний дядько — двоюрідний брат батька або матері.
- Двоюрідна тітка — двоюрідна сестра батька або матері.
Діти двоюрідних братів і сестер:
- Двоюрідний племінник — син двоюрідного брата або сестри.
- Двоюрідна племінниця — дочка двоюрідного брата або сестри.
Троюрідні брати й сестри батьків:
- Троюрідний дядько — троюрідний брат батька або матері.
- Троюрідна тітка — троюрідна сестра батька або матері.
Діти троюрідних братів і сестер:
- Троюрідний племінник — син троюрідного брата або сестри.
- Троюрідна племінниця — дочка троюрідного брата або сестри.
Рідні брати й сестри діда й баби:
- Внучатий дядько (двою́рідний дід) — брат діда або баби, дядько батька або матері.
- Внучата тітка (двою́рідна баба) — сестра діда або баби, тітка батька або матері.
- Внучатий племінник (двоюрідний внук) — внук рідного брата або сестри, син племінника або племінниці.
- Внучата племінниця (двоюрідна внучка) — внучка рідного брата або сестри, дочка племінника або племінниці.
| Дід | Баба | Двоюрідний дід (Двоюрідна баба) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | Батько | Двоюрідна тітка (Двоюрідний дядько) | Двоюрідний дядько (Двоюрідна тітка) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Я | Троюрідний брат (Троюрідна сестра) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Двоюрідні брати й сестри діда й баби:
- Внучатий двоюрідний дядько (двоюрідний внучатий дядько, троюрідний дід) — двоюрідний брат діда або баби, двоюрідний дядько батька або матері.
- Внучата двоюрідна тітка (двоюрідна внучата тітка, троюрідна баба) — двоюрідна сестра діда або баби, двоюрідна тітка батька або матері.
- Внучатий двоюрідний племінник (двоюрідний внучатий племінник, троюрідний внук) — внук двоюрідного брата або двоюрідної сестри, син двоюрідного племінника або двоюрідної племінниці.
- Внучата двоюрідна племінниця (двоюрідна внучата племінниця, троюрідна внучка) — внучка двоюрідного брата або двоюрідної сестри, дочка двоюрідного племінника або двоюрідної племінниці.
Позначення родичів через більшу кількість поколінь утворюються додаванням префікса «пра»:
- Правнучатий дядько (двоюрідний прадід) — рідний брат прадіда або прабаби.
- Правнучата тітка (двоюрідна прабаба) — рідна сестра прадіда або прабаби.
- Правнучатий племінник (двоюрідний правнук) — правнук рідного брата або сестри.
- Правнучата племінниця (двоюрідна правнучка) — правнучка рідного брата або сестри.
Своя́цтво — спорідненість за шлюбом, стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя.
- Хрещені батьки — особи, які беруть участь в обряді хрещення у ролі духовних батьків.
- Хреще́ний батько (нанашко, пан вутець) — чоловік, який бере участь в обряді хрещення в ролі духовного батька.
- Хреще́на мати (нанашка , пані матка) — жінка, яка бере участь в обряді хрещення в ролі духовної матері.
- Хреще́ник (хрещений син, похресник) — особа чоловічої статі стосовно своїх хрещених батьків.
- Хреще́ниця (хрещена дочка, похресниця) — особа жіночої статі стосовно своїх хрещених батьків.
- Хреще́ний брат — той, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір, а також рідний син хрещеного батька або матері.
- Хреще́на сестра — та, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір, а також рідна дочка хрещеного батька або матері.
- Кум — хрещений батько стосовно рідного батька та навпаки, а також хрещений батько стосовно рідної або хрещеної матері.
- Кума́ — хрещена мати стосовно рідної матері та навпаки, а також хрещена мати стосовно рідного або хрещеного батька.
- Бабин смик — застаріле прізвисько парубка, який одружується зі старшою багатою жінкою[17].
- Боби́ль — одинока людина (розм.). Друге, застаріле значення — «безземельний селянин», «бідар».
- Вдіве́ць (удівець) — чоловік, у якого померла дружина.
- Вдова́ (удова) — жінка, у якої помер чоловік.
- Одина́к — той, хто не має родини, живе один. Друге значення — єдиний син у батьків.
- Одина́чка — дівчина, жінка, яка не має родини, живе одна. Друге значення — єдина дочка у батьків.
- Мати-одиначка — одинока жінка (неодружена, розлучена, вдова), яка виховує одну або кількох дітей.
- Батько-одинак — одинокий чоловік (неодружений, розлучений, вдівець), який виховує одну або кількох дітей.
- Покритка — дівчина, що народила позашлюбну дитину (заст.).
- Розлу́чений (розлу́че́нець) — чоловік, що розірвав шлюб і не одружився знову[18].
- Розлу́чена (розм. розлу́че́нка, заст. розводка, розвідка) — жінка, що розірвала шлюб і не одружилася знову[18][19][20].
- Па́рубок — неодружений чоловік.
- Старий парубок — немолодий чоловік, який не одружувався.
- Ді́вчи́на (діва, дівка, дівиця) — молода неодружена жінка.
- Стара діва — немолода жінка, яка не була у шлюбі.
- Прийма́к (при́ймит) — чоловік, який живе разом з батьками дружини (заст.).
- Сирота́ — дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них, у ширшому значенні — людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина.
- Круглий сирота — сирота, що не має ані батька, ані матері.
- Сирота за живих батьків — дитина (підліток), батьки якої відмовились від неї чи були позбавлені батьківських прав.
- Солда́тка — жінка, чоловік якої служить у солдатах (заст.). Термін був поширений за часів рекрутчини, коли служба тривала десятки років.
- Солом'яний вдівець — чоловік, який тимчасово залишився без дружини або не живе з нею (жарт.).
- Солом'яна вдова — жінка, яка тимчасово залишилася без чоловіка або не живе з ним (жарт.).
- Залиця́льник — чоловік, що залицяється до жінки, добивається взаємності.
- Баламу́т — той, хто залицяється до жінок, дівчат[ком. 1]. Інше значення — «бунтівник», «бешкетник».
- Ба́хур — залицяльник, коханець (лайл.). Інше значення — позашлюбна дитина, байстрюк (зневажл.)[22].
- Джиґу́н (джиґуне́ць, джиґу́нчик, зальо́тник, ба́хур, ловела́с) — любитель залицятися до жінок, заводити позашлюбні зв'язки.
- Дівчачу́р (дівчу́р) — чоловік, який захоплюється дівчатами[23][24].
- Залиця́льниця — дівчина, жінка, що добивається взаємності.
- Коха́нець — чоловік, який перебуває з жінкою у позашлюбних стосунках. Синоніми: коха́н, коха́нко, коха́нок, полюбо́вник, милода́н, ласка́вець, люба́с, па́сія, співме́шканець, фавори́т[25]. Останнім часом у цьому значенні часто неправильно вживають термін «цивільний чоловік».
- Коха́нка — жінка, яка перебуває у позашлюбних стосунках з чоловіком. Синоніми: лю́бка, полюбо́вниця, люба́ска, милода́нка, па́сія, співме́шканка, фавори́тка[26], приспанка[27]. Останнім часом у цьому значенні часто неправильно вживають термін «цивільна дружина».
- Співме́шканець — чоловік, який проживає разом з жінкою без офіційної реєстрації (у незареєстрованому шлюбі), коханець. Інше значення — той, хто мешкає разом у приміщенні.
- Співме́шканка — жінка, яка проживає разом з чоловіком без офіційної реєстрації (шлюбу), коханка.
- Сноха́ч — свекор, який має сексуальні стосунки з невісткою (розм.)[28]
- Нало́жниця — заст. те саме, що коханка[29]; у рабовласницькому суспільстві — коханка-невільниця, коханка-рабиня; другорядна дружина, яка часто була рабинею[30]
- Конкубі́на — термін, уживаний щодо співмешканки-коханки неодруженого чоловіка у римському праві.
- Утри́манка — жінка на повному утриманні у свого коханця, який може бути як неодруженим, так і одруженим (в останньому разі утримання може бути таємним).
- Фавори́тка — слово, прийняте щодо утриманок монархів. Офіційна фаворитка — статус однієї з утриманок французького короля, що дозволяв їй активно втручатися у життя двору та впливати на політику.
- Су́джений — призначений жінці долею чоловік (іноді уявний), майбутній чоловік, наречений.
- Су́джена — призначена чоловікові долею жінка (іноді уявна), майбутня дружина, наречена.
- Нарече́ні — парубок і дівчина, чоловік і жінка, які збираються одружитися.
- Нарече́ний (жених) — парубок, чоловік щодо дівчини, жінки, з якою має одружитися.
- Нарече́на (розм. невіста) — дівчина, жінка щодо парубка, чоловіка, з яким має одружитися.
- Молодожо́ни[ком. 2][32][33] (молоді, пестл. молодя́та)[34] — недавно одружена пара.
- Весільний батько (посаджений батько) — весільний чин, чоловік, який замінює на весіллі батька нареченого або нареченої.
- Весільна мати (посаджена мати) — весільний чин, жінка, яка замінює на весіллі матір нареченого або нареченої.
Відношення у разі усиновлення (удочеріння)
[ред. | ред. код]- Названий батько (прийомний батько) — чоловік, який узяв на виховання, прийняв чужу дитину за свою.
- Названа мати (прийомна мати) — жінка, яка взяла на виховання, прийняла чужу дитину за свою.
- Названий син (приймак, прийомний син) — той, кого взяли на виховання, усиновили.
- Названа дочка (приймачка, прийомна дочка) — та, кого взяли на виховання, прийняли за свою дочку, удочерили.
- Опіку́н — особа, якій доручена опіка над кимось.
- Піклувальник — особа, якій доручене піклування над кимось.
- Співопіку́н — особа, що виконує обов'язки опікуна разом з іншою особою.
- Підопі́чний — особа, щодо якої здійснюють опіку (піклування).
- Зна́йда (на́йда) — дитина-підкидьок, знайдена і взята кимось на виховання.
- Вітчи́м — чоловік матері, який не є батьком.
- Мачуха — дружина батька, яка не є матір'ю.
- Па́синок (па́серб, па́сербик) — рідний син одного з подружжів стосовно до другого, син чоловіка або дружини.
- Па́дчірка (па́дчерка, па́сербиця) — рідна дочка одного з подружжів стосовно до другого, дочка чоловіка або дружини.
- Побрати́м (названий брат, брат по хресту, хрестовий брат) — той, із ким хто-небудь побратався, обмінявся натільним хрестом.
- По́се́стра[35] (названа сестра, сестра по хресту, хрестова сестра, розм. посестри́на[36]) — та, з якою хто-небудь посестрився, обмінявся натільним хрестом.
- Молочна мати (годувальниця) — жінка, яка вигодувала чужу дитину грудьми.
- Молочний син — особа чоловічої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно до неї.
- Молочна дочка — особа жіночої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно до неї.
- Молочний брат — рідний син молочної матері стосовно її молочних дітей, а також молочний син стосовно до рідних дітей молочної матері.
- Молочна сестра — рідна дочка молочної матері стосовно її молочних дітей, а також молочна дочка стосовно до рідних дітей молочної матері.
- До́нор — особа, від якої беруть кров, тканини, органи для пересаджування (переливання) їх іншій людині.
- Реципіє́нт — особа, якій пересаджувають донорські тканини, органи або переливають кров.
- Химера — організм з генетично різнорідних клітин (з різних зигот).
- Сурогатна мати — жінка, яка виносила та народила дитину для інших людей у результаті імплантації їй ембріона.
- Підкидьок — дитина, яку підкинули комусь на виховання.
- Сьомачо́к (сьомча́) — семимісячна недоношена дитина[37][38].
- Кесаря́та — діти, народжені посередництвом кесаревого розтину (розм.).
- Підмі́нок (підкидько) — нерідна дитина, на яку була обмінена у ранньому дитинстві рідна дитина.
- Відміна (відмінник, одміна, одмінок) — за народними віруваннями, істота, яку нечиста сила залишає після викрадання дитини (фольк.).
- Потерча — в українській міфології дитина, що померла нехрещеною, перетворившись на демонічну істоту.
- ↑ Деякі українські словники наводять десятки слів з визначенням «той, хто залицяється до жінок, дівчат»: бабич, бабій, бабодур, баболюб, балагула, баламут, баламута, бугайкуватий, голуб-вабець, гульвіса, гультяй, дівчачур, дівчур, джигун, джигунець, домигун (ловелас), донжуан, дурисвіт, женихайло, женихливий, женишливий, жирун, заволока, закрутиголова, залицяльник, зальотний, зальотник, звабник, знадник, компліментник, коханець, крутиголова, крутиматня, крутиус, крутихвіст, лицяльник, ласогуб, ласогубий, ловелас, невловидуша, неоженьба, ночувака, обіцяльник, обіяльник (діал.), облесник, облудник, паливода, палисвіт, перелесник, перелюбець, перелюбник, підлесник, підночувальник, подупельник (діал.), полюбовник, прудивус, розбещувач, серцеїд, спідничник, спокуситель, спокусник, страстолюбець, хвіцігорний, хлопщур[21]
- ↑ Деякі посібники не рекомендують до вживання цього слова, вважаючи його пізнім запозиченням з російської мови і пропонуючи замість «молодята», «молоде подружжя». Слід зауважити, що слово «молодожон» згадується у «Словарі української мови» Грінченка[31]
- ↑ Спорідненість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Споріднений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Споріднення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Родичівство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кревність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Наш родовід: хто кому і ким приходиться. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
- ↑ Степени родства. v-zags.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. [Архівовано 6 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Схема прямого и бокового родства по восходящим и нисходящим линиям. azbyka.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- ↑ В Україні діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним (Стаття 52 Конституції України). [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Online Etimologycal Dictionary
- ↑ а б Дмитренко, Г.К. Уроки з народознавства. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- ↑ Online Etimologycal Dictionary
- ↑ www.larousse.fr. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016.
- ↑ www.dictionary.com. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
- ↑ Небіж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Племінник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Смик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич (1930). Словник ділової мови.
- ↑ Розводка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Розвідка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Олекса Вусик. Скарби рідної мови. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Бахур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Дівчур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Дівчачур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Всесвітній словник української мови. Словник синонімів (стаття Коханець).
- ↑ Там само (стаття Коханка). Архів оригіналу за 15 березня 2016.
- ↑ Приспанка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Снохач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ НАЛОЖНИЦЯ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 27 лютого 2023.
- ↑ Наложниця - вживання терміну в Старому Завіті. 27 лютого 2023.
- ↑ Антисуржик- правильна мова. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
- ↑ Молодожон // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Молодожони // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Молодята // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Посестра // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Посестрина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Сьомачок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Мосіяшенко В.А. (2005). Українська етнопедагогіка. Суми: «Університетська книга». Архів оригіналу за 14 грудня 2017.
- Споріднення [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Споріднення // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1824. — 1000 екз.
- Уроки з народознавства: навчально-методичний посібник / За ред. канд. філол. наук М. К. Дмитренко, Упоряд.: Г. К. Дмитренко, М. К. Дмитренко. — К. : Народознавство, 1995. — 224 с. — ISBN 5-7707-7175-5.
- Хто кому який родич. aratta-ukraine.com. АРРАТА. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 12 грудня 2017.
- Український генеалогічний портал: Термінологія родинних зв'язків [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Н.Сильченков. ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО ПРИ СОВЕРШЕНИИ ПРИХОДСКИХ ТРЕБ Глава: РОДСТВО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Схема прямого и бокового родства по восходящим и нисходящим линиям [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Термины и понятия генеалогии [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.]