Прикметник у праслов'янській мові
Прикме́тник у праслов'я́нській мо́ві — ще не досить сформована частина мови у праслов'янській мові, що виконували функцію означення.
У праслов'янській мові відбулися значні зміни в системі іменних форм. Що ж до прикметників, то відбувся повний перерозподіл їх між колишніми *-о- та *-а- основами. Визначальними словозмінними категоріями в системі прикметника стали родові форми, конкретне вираження яких залежало від числа та відмінка іменника.
Іменні, вони ж неповні та нечленні, прикметники в прасловянській мові відмінювано так само, як і іменники: чол. і сер. роду *-о- та *-jo- основи, а в жін. роді — *-а-, *-ja- основи.
Іменній словозміні прикметників, які зі структурного погляду в цім відношенні не відрізнялися від власне іменників, були властиві такі форми:
| Тверда група | М'яка група | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Новий | Добрий | Синій | Піший | ||||||||||
| Однина | |||||||||||||
| Відмінок | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Відмінок | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій |
| Називний | *novъ | *novo | *nova | *dobrъ | *dobro | *dobra | Називний | *sinь | *sine | *sina | *pěšь | *pěše | *pěša |
| Родовий | *nova | *novy | *dobra | *dobry | Родовий | *sina | *sinę / *sině | *pěša | *pěšę / *pěšě | ||||
| Давальний | *novu | *nově | *dobru | *dobrě | Давальний | *sinu | *sini | *pěšu | *pěši | ||||
| Знахідний | *novъ | *novo | *novǫ | *dobrъ | *dobro | *dobrǫ | Знахідний | *sinь | *sine | *sinǫ | *pěšь | *pěše | *pěšǫ |
| Орудний | *novъmь / *novomь | *novojǫ | *dobrъmь / *dobromь | *dobrojǫ | Орудний | *sinemь / *sinьmь | *sinejǫ | *pěšemь / *pěšьmь | *pěšejǫ | ||||
| Місцевий | *nově | *dobrě | Місцевий | *sini | *pěši | ||||||||
| Двоїна | |||||||||||||
| Наз.-Знах. | *nova | *nově | *dobra | *dobrě | Наз.-Знах. | *sina | *sini | *pěša | *pěši | ||||
| Род.-Місц. | *novu | *dobru | Род.-Місц. | *sinu | *pěšu | ||||||||
| Дав.-Оруд. | *novoma | *novama | *dobroma | *dobrama | Дав.-Оруд. | *sinema | *sinama | *pěšema | *pěšama | ||||
| Множина | |||||||||||||
| Називний | *novi | *nova | *novy | *dobri | *dobra | *dobry | Називний | *sini | *sina | *sinę / *sině | *pěši | *pěša | *pěšę / *pěšě |
| Родовий | *novъ | *dobrъ | Родовий | *sinь | *pěšь | ||||||||
| Давальний | *novomь | *novamъ | *dobromь | *dobrаmь | Давальний | *sinemь | *sinamъ | *pěšemь | *pěšamъ | ||||
| Знахідний | *novy | *nova | *novy | *dobry | *dobra | *dobry | Знахідний | *sinę / *sině | *sina | *sinę / *sině | *pěšę / *pěšě | *pěša | *pěšę / *pěšě |
| Орудний | *novy | *novami | *dobry | *dobrami | Орудний | *sini | *sinami | *pěši | *pěšami | ||||
| Місцевий | *nověxъ | *novaxъ | *dobrěxъ | *dobraxъ | Місцевий | *sinixъ | *sinaxъ | *pěšixъ | *pěšaxъ | ||||
Нечленні прикметники в спільнослов'янській мові до появи членних форм уживані були в обох основних прикметникових функціях — атрибутивній і предикативній. Із виникненням повних прикметників відбувається перерозподіл між обома типами: у функції означення поряд із нечленними почали вживатися й членні прикметники, але в ролі іменної частини присудка й надалі деякий час уживані були тільки нечленні.
Ще в праслов'янській мові розпочався процес функціонального звуження іменних прикметників, на зміну яким прийшли членні, вони ж повні. У їхній основі лежить поєднання родової форми іменного прикметника з відповідною родовою формою вказівного займенника *jь, *ja, *je: *novъ + jь = *novъjь. Семантично-функіональне усунення займенникивого складника в сполуці «нечленний прикметник + указівний займенник», а також фонетично-морфологічні зміни, коли займенник став частиною прикметника, були основними етапами утворення нового типу прикметників у праслов'янській мові. Уживання повних прикметників дедалі поширювалося — прибравши на себе функцію означення, вони згодом проникли і в сферу присудка.
Для відмінювання повних прикметників праслов'янської мови припускають такі відмінкові форми:
| Тверда група | М'яка група | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Новий | Добрий | Синій | Піший | ||||||||||
| Однина | |||||||||||||
| Відмінок | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій | Відмінок | Чоловічий | Середній | Жіночій | Чоловічий | Середній | Жіночій |
| Називний | *novъjь | *novoje | *novaja | *dobrъjь | *dobroje | *dobraja | Називний | *sinьjь | *sineje | *sinaja | *pěšьjь | *pěšeje | *pěšaja |
| Родовий | *novajega / *novajego / *novajeva / *novajevo | *novyję / *novyjě | *dobrajega / *dobrajego / *dobrajevo / *dobrajeva | *dobryję / *dobryjě | Родовий | *sinajega / *sinajego / *sinajeva / *sinajevo | *sinęję / *sinějě | *pěšajevo / *pěšajego / *pěšajeva / *pěšajevo | *pěšęję / *pěšějě | ||||
| Давальний | *novujemu | *nověji | *dobrujemu | *dobrěji | Давальний | *sinujemu | *siniji | *pěšujemu | *pěšiji | ||||
| Знахідний | *novъjь | *novoje | *novǫjǫ | *dobrъjь | *dobroje | *dobrǫjǫ | Знахідний | *sinьjь | *sineje | *sinǫjǫ | *pěšьjь | *pěšeje | *pěšǫjǫ |
| Орудний | *novъjimь / *novyjimь | *novojǫ | *dobrъjimь / *dobryjimь | *dobrojǫ | Орудний | *sinьjimь / *sinijimь | *pěšьjimь / *pěšijimь | ||||||
| Місцевий | *novějemь | *nověji | *dobrějemъ | *dobrěji | Місцевий | *sinьjemь / *sinijemь | *siniji | *pěšьjemь / *pěšijemь | *pěšiji | ||||
| Двоїна | |||||||||||||
| Наз.-Знах. | *novaja | *nověji | *dobraja | *dobrěji | Наз.-Знах. | *sinaja | *siniji | *pěšaja | *pěšiji | ||||
| Род.-Місц. | *novuju | *dobruju | Род.-Місц. | *sinuju | *pěšuju | ||||||||
| Дав.-Оруд. | *novoma | *dobryjima | Дав.-Оруд. | *sinьjima / *sinijima | *pěšьjima / *pěšijima | ||||||||
| Множина | |||||||||||||
| Називний | *noviji | *novaja | *novyję / *novyjě | *dobriji | *dobraja | *dobryję / *dobryjě | Називний | *siniji | *sinaja | *sinęję / *sinějě | *pěšiji | *pěšaja | *pěšęję / *pěšějě |
| Родовий | *novъjixъ / *novyjixъ | *dobrъjixъ / *dobrуjixъ | Родовий | *sinьjixъ / *sinijixъ | *pěšьjixъ / *pěšіjixъ | ||||||||
| Давальний | *novъjimъ / *novyjimъ | *dobrъjimъ / *dobryjimъ | Давальний | *sinьjimъ / *sinijimъ | *pěšьjimъ / *pěšijimъ | ||||||||
| Знахідний | *novyję / *novyjě | *novaja | *novъję / *novyję / *novъjě / *novyjě | *dobryję / *dobryjě | *dobraja | *dobrъję / *dobryję / *dobrъjě / *dobryjě | Знахідний | *sinęję / *sinějě | *sinaja | *sinęję / *sinějě | *pěšęję / *pěšějě | *pěšaja | *pěšęję / *pěšějě |
| Орудний | *novyjimi | *novъjimi / *novyjimi | *dobryjimi | *dobrъjimi / *dobryjimi | Орудний | *sinijimi | *sinьjimi / *sinijimi | *pěšijimi | *pěšьjimi / *pěšijimi | ||||
| Місцевий | *novъjixъ / *novyjixъ | *dobrъjixъ / *dobryjixъ | Місцевий | *sinьjixъ / *sinijixъ | *pěšьjixъ / *pěšіjixъ | ||||||||
Процес стягнення прикметникових закінчень розпочався ще в праслов'янській мові, коли утворювалися повні прикметники. Імовірно, спочатку між голосівками випадав [j] — початковий звук займенника *jь, а потім голосівки, опинившись поряд, уподібнились одна до одної, кінець кінцем, зазнавши стягнення. Воно мало місце лише в непрямих відмінках, окрім знахідного, де ще тривалий час існували. Ці форми не слід ототожнювати з неповними прикметниками.
Прикметники вищого ступеня порівняння утворювано за допомогою суфікса *-jьs / *-jes, який приєднувався в одному разі до прикметникової основи, а в іншому — до основи, ускладненої складником -ě-. В утвореннях першого типу -j- пом'якшував попередню шелестівку, злившись із нею:
- прасл. *xudъ + *jьs > *xudjьs > *xužь, де -s утратився внаслідок дії закону відкритого складу;
- прасл. *xudo + *jes > *xudjes > *xužе;
- прасл. *xuda + *jьs + *і > *xudjьs > *xužьšі.
У другому типі -ě- відійшов до суфікса:
- прасл. *nově + *jьs > *nov-ějь;
- прасл. *nově + *jes > *nov-ěje;
- прасл. *nově + *jьs + *i > *nov-ějši.
Суфікс *-jьs / *-jes поширився елементом -j-, унаслідок чого сполука -sj- в усіх формах (окрім називного й знахідного) перетворилася в -š-:
- прасл. *novějьsjа > *novějšа.
Таким чином, унаслідок різних фонетичних змін на основі давнішого суфікса виділилося два формотворчі афікси: *-ьš і *-ějьs.
- С.П. Бевзенко, А.П. Грищегко, Т.Б. Лукінова, В.В. Німчук, В.М. Русанівський, С.П. Самійленко. Історія української мови. Морфологія. — Київ : Наукова думка, 1978. — С. 163-171.
- М.А. Жовтобрюх, С.П. Самійленко, О.Т. Волох, І.І. Слинько. Історична граматика української мови. — Київ : Вища школа, 1980. — С. 165-182.
- (рос.) Г.А. Ильинскій. Праславянская грамматика. — Нѣжинъ : Печатникъ, 1916. — С. 454-461.
- Прикметник // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 419. — ISBN 978-966-439-921-7.